Перша маніфестація пам’яті жертв Голодомору

Сьогодні, коли кількість різних ініціатив щодо вшанування Голодомору важко порахувати, а самі відзначення стають в доброму розумінні «традиційними» для суспільства, варто згадати початки громадських вшанувань. Тим більше, що першу акцію, яка масово представила проблему Голодомору у Західному світі, було проведено ще 65 років тому, з нагоди 15-ї річниці трагедії.

Дата 14 березня 1948 року, за різними даними є першою, з якої починається відзначення пам’яті жертв Голодомору. Ініціатива, як і організація всієї акції належала Спілці Української Молоді (СУМ) – структурі, яка менш ніж два роки перед тим була створена у таборах переміщених осіб (DP) в повоєнній Німеччині. На той час в німецьких таборах DP знаходилося від 100 до 200 тисяч українців, які фактично не мали зайнятості, зате змогли організувати громадське життя.

На той час сумівці не лише намагалися відновити організаційну традицію, яку ідейно вели від процесу СВУ-СУМ 1930-го року, але й об’єднували чималу частину молоді з Великої України. Особливо це було помітно в проводі, який фактично повністю складався із наддніпрянців.

Впродовж 1946-1947 років СУМ створив організаційну мережу з чисельним членством, а також провів свій перший Здвиг – масове маніфестаційне свято поблизу Мюнхена. Заохочений успішною акцією, Центральний Комітет СУМу вирішує підготувати велику маніфестацію, яка мала б перед представниками інших націй засвідчити про трагедію українського народу 1932-1933 років, якій минало півтора десятиліття.

Ідея полягала в тому, щоб зробити масову демонстрацію в центрі Мюнхена – найбільшого міста американської зони окупації. Оскільки Німеччина була поділена між різними зонами окупації, то провести спільну для всіх маніфестацію було нереальним завданням. Відтак, вирішено, що в англійській зоні окупації відбудуться демонстрації по таборах. Так, лише в трьох таборах Гановер, Фаллінгбостель та Зеєдорф участь в акціях взяло понад 3 тисячі осіб, а в останньому таборі, окрім українців в скорботній ході пройшлися естонці, латвійці, литовці, поляки та білоруси.

Мюнхенська акція була проведена 14 березня 1948 року за участю 6 тисяч осіб. Американська адміністрація дала дозвіл на проведення заходу в чи не найбільшій у повоєнному місті церкві – соборі св. Луки, хоча заборонили будь-які політичні промови поза церквою. Тут православне духовенство УАПЦ відправило панахиду, а далі учасники акції пройшлися довгою колоною вулицями Мюнхена. В організаційних звітах значиться, що лише великих вінків від таборів DP та установ було 158 і до кожного з них було приставлено 4 осіб.

Цікаво, що СУМу, який сприймали як пробандерівську структуру, вдалося залучити до цієї акції також й мельниківців, які своїм коштом видрукували листівки про Голодомор німецькою та англійською мовами і які 14 березня розповсюджувалися по вулицях міста, а особливо на залізничному вокзалі.

1948 рік став переломним для таборів переміщених осіб – з цього року починається масовий виїзд емігрантів з Німеччини в різні країни світу. Акція до 15-ліття Голодомору, яку успішно й чисельно було проведено 14 березня 1948 року в Мюнхені, дала українському загалу не лише уяву про події 1932-1933, але й заклало традицію відзначень Голодомору по різних країнах світу.

Published on 25 November 2013