У Києві презентують виставку про злочини тоталітаризму в Європі

Виставку «Тоталітаризм у Європі: фашизм — нацизм — комунізм», підготовлену  Платформою європейської пам’яті та сумління, презентують у Києві напередодні відзначення 80-х роковин Голодомору-геноциду ’32—33 років в Україні.

22 листопада, п’ятниця

11:30

Український дім, вул. Хрещатик, 2

Виставка «Тоталітаризм у Європі» про те, що тоталітаризм — це не тільки СРСР і Німеччина, і не тільки у міжвоєнний період. Це — Україна з 1917 року, країни Прибалтики з 1940 року, Польща з 1939 року, Німеччина з 1933 року, Словенія з 1941 року, Угорщина, Румунія, Болгарія — з 1944 року. Для більшості згаданих країн епоха тоталітаризму завершилася у 1989 — 1991 роках. У виставці представлено історію Литви, Латвії, Естонії, Польщі, Німеччини, Чехії, Словаччини, Нідерландів, Словенії, Румунії, Болгарії та України у той час, коли їм довелося пережити тоталітарний експеримент над собою. Усі з цих країн, крім Нідерландів, потерпіли і від нацизму, і від комунізму.

У відкритті візьмуть участь: всесвітньовідомий історик, дослідник комунізму професор Стефан Куртуа (Франція), Генеральний секретар Світового конгресу українців Стефан Романів, співкоординатор Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду ‘32—33 років в Україні академік Ігор Юхновський, директор Центру досліджень визвольного руху Аліна Шпак.

Експозиція пройде в рамках Міжнародного форуму до 80-х роковин Голодомору «Народ мій є! Народ мій завжди буде!», організованого Громадським комітетом із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду ‘32—33 років в Україні. Співавтором виставки є Центр досліджень визвольного руху — учасник Платформи європейської пам’яті та сумління.

Детальніше про виставку.

Виставка «Тоталітаризм у Європі» була підготовлена Платформою європейської пам'яті та сумління у співпраці з науковими центрами країн Центральної та Східної Європи, які за основне завдання мають дослідження тоталітарної епохи у власній країні. Серед них — Інститут національної пам’яті в Польщі, Центр досліджень геноциду та резистансу Литви, Естонський інститут національної пам’яті, Інститут вивчення тоталітарних режимів (Чехія), музей «Дім терору» (Угорщина), Федеральне бюро архівів служби державної безпеки колишньої НДР (Німеччина), Центр досліджень визвольного руху (Україна), Центру Ганни Арендт (Болгарія).

Контактний телефон: +380636286869

Довідка:

Платформа для європейської пам’яті та сумління об’єднала 37 урядових, академічних та музейних установ із 13 країн Європейського Союзу, Молдови, України, а також Канади. Метою організації стало об’єднання зусиль задля поширення інформації про діяльність тоталітарних режимів і вшанування пам’яті жертв. У червні 2012 року на конференції в Європейському парламенті у Брюсселі Платформа заснувала правову експертну групу для роботи над створенням наднаціональної інституції правосуддя для засудження важких злочинів, скоєних комуністичним тоталітарним режимом. Від України учасниками платформи є Центр досліджень визвольного руху  та Меджліс кримськотатарського народу.

Докладніше: www.memoryandconscience.eu

Як відомо, цього року відзначають 80-і роковини Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні. Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору, створений у 2010 році, організовує пам’яті заходи.

23 листопада — Всенародний день пам’яті. В усіх обласних центрах, 32 країнах світу, у селах та містечках в цю суботу, 23 листопада, українці прийдуть до пам'ятних знаків жертвам геноциду та запалять свічки в пам'ять мільйонів вбитих голодом. У Києві о 14:00 від ст. м. Арсенальна розпочнеться спільна хода до Національного меморіалу Голодомору; з 15:00 — пам’ятні заходи біля  Національного меморіалу Голодомору; о 16:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання. Початок акції «Запали свічку пам’яті».

До складу Комітету увійшли знакові постаті в громадському, мистецькому та духовному житті, історики та представники академічних установ: Мирослава Антонович, Ольга Богомолець, В’ячеслав Брюховецький, Володимир Василенко, Іван Васюник, Василь Вовкун, Володимир В’ятрович, Анатолій Гайдамака, Дмитро Гнатюк, Петро Гончар, Людмила Гриневич, Іван Дзюба, Іван Драч, владика Євстратій (Зоря), Андрій Жолдак, Микола Жулинський, Євген Захаров, Євген Золотарьов, Олександр Іванків, Геннадій Іванущенко, Сергій Квіт, Андрій Когут, Андрій Козицький, Роман Круцик, Ніла Крюкова, Станіслав Кульчицький, Олег Слабоспицький, Олександр Максимчук, Ніна Матвієнко, Марія Матіос, Василь Марочко, Дмитро Павличко, отець Олекса Петрів, Мирослав Попович, Олег Рибачук, Стефан Романів, Євген Сверстюк, Михайло Свистович, Володимир Сергійчук, Євген Станкович, Микола Старовойтов, Олеся Стасюк, Лесь Танюк, Володимир Тиліщак, Тарас Шамайда, Ігор Юхновський.

Прес-центр Центру досліджень визвольного руху

Published on 20 November 2013