Іван Гавдида: повернення у бронзі

У Тернополі, на будинку по бульварі Тараса Шевченка відкрили меморіальну дошку громадсько-політичному діячу, заступнику Голови ОУН Івану Гавдиді «Лісовому».

На вшанування зібралися керівники ОУН (б), представники націонал-патріотичного руху Тернопілля, пластуни, члени МНК, ветерани визвольних змагань, народні депутати, делегації з Києва, Львова, Івано-Франківська.

«Сьогодні минає 10 років з того часу, як пішов з життя наш добрий друг та товариш Іван Гавдида. В 37 років Бог покликав його. Це було сплановане вбивство», – сказав під час відкриття меморіальної дошки Тарас Гребеняк.

Честь відкрити меморіальну дошку надали синові Івана Гавдиди – Назару.

Барельєф освятили Архієпископ Тернопільський, Кременецький і Бучацький Нестор (УПЦ КП) та голова молодіжної комісії Тернопільсько-Зборівської єпархії отець Орест Павліський (УГКЦ).

«Десять років тому, ми з Іваном були саме тут у Тернополі, – згадує Голова Організації Українських Націоналістів Стефан Романів. – За кілька днів до його смерті, ми мали разом у неділю виїжджати. Та я виїхав на день раніше. Вже повернувшись до Австралії, мене зустріла ця трагічна новина. Хто ж такий Іван Гавдида? Він завжди мав велику візію, знав як з людьми працювати, знав як гуртувати молодь, знав суть бути націоналістом. І найважніше – Іван знав, як бути добрим чоловіком, мужем та батьком. Сьогодні звіряємо з ним свої дії і помисли. Сьогодні згадуємо його і завжди пам’ятаємо».

Ідея відкрити пам'ятну дошку Івану Гавдиді об'єднала багатьох людей. Ще більше тих, хто знав і поважав його, прийшло на її урочисте відкриття.

Звертаючись до присутніх, народний депутат Олександр Сич зазначив: «Іван Гавдида заслуговує нашої пам'яті, нашої поваги. Він був добрим українцем, націоналістом, пластуном. Сьогодні кожна українська боєздатна жертовна душа є на обліку, є дуже дорогою, а особливо та душа, яку мав Іван. Сьогодні нам його революційний запал є вкрай потрібний».

Олександр Сич наголосив на тому, що українська революція триває. «Ми чекаємо нового сплеску, який наступить 2015 року. Українська національна революція є перманентною й отримає своє повноцінне завершення із досягненням української національної ідеї – повновладдя нації на власній землі. Українська держава буде проходити етап свого становлення до того часу, поки українці не будуть господарями на своїй землі у кожній царині життя».

Михайло Ратушний, голова Української Всесвітньої Координаційної Ради: «Життя людини вимірюється не роками, які людина прожила, а тим, що вона встигла зробити. Іван прожив дуже коротке життя. Він був з роду Кость із Тернопільщини. Провінційний, в хорошому плані, простий сільський хлопець дуже багато зробив за своє життя... Навколо нього завжди збиралися люди. Він був дуже м'який в спілкуванні і це притягувало. Завжди усміхнене обличчя, але дуже принциповий».

Саме принципи Івана Гавдиди коштували йому життя, кажуть друзі активіста. Він загинув на злеті своєї політичної кар'єри, 30 серпня 2003 року.

Цього ж дня в обласній філармонії відбувся вечір пам’яті «Іван Гавдида – творець нової епопеї», наступного – урочистості в рідному селі Івана Гавдиди на Бережанщині, а в приміщенні обласної ради діє присвячена йому виставка марок.

Published on 2 September 2013