Становлення українця

Українська видавнича спілка імені Юрія Липи видала друком спогади видатного українського вченого та громадського діяча Івана Марченка. Пропонуємо увазі читачів вступне слово до книги упорядника тексту професора Федора Григоровича Турченка.

Спогади Івана Олексійовича Марченка (1892-1968), які пропонуються читачу, були написані у 1945-1946 рр. в таборі українських біженців у м. Гайденау (Німеччина), де їх автор, професор і доктор математики, як емігрант з України, перебував після закінчення Другої світової війни. Через призму власної біографії автор описує події в Російській імперії в останнє десятиліття її існування (на ці роки припадає юність автора і його навчання в Санкт-Петербурзькому університеті), характеризує драматичний перебіг Першої світової війни, у якій І. Марченко брав безпосередню участь, аналізує ключові етапи Української революції, показує боротьбу української інтелігенції за національні ідеали і самозбереження в трагічних умовах комуністичного тоталітаризму 20-30-х років ХХ століття.

Разом з тим, на тлі широкої панорами суспільно-політичного життя України віддзеркалюється складний і суперечливий процес формування національної самосвідомості їх автора – за походженням українця, який, за його визнанням, до 1917 р. був «російським патріотом» і лише з початком Української революції став переконаним прихильником української національно-державної ідеї. Невипадково своїм спогадам автор дав промовисту назву: «Корені мого патріотично­національного самовизначення».

У своїх спогадах автор згадує про відомих в Україні освітян, вчених, політичних і громадських діячів, з якими йому доводилося зустрічатися. Деякі з них справили значний вплив на формування світогляду І. Марченка. Особливо багато уваги в спогадах приділяється видатному діячу українського національно-визвольного руху кінця ХІХ – поч. ХХ ст. Миколі Міхновському, з яким І. Марченку 1922-1923 рр. довелося працювати на Кубані в Українському педагогічному технікумі, а на початку 1924 р. перед його смертю, спілкуватися в Києві. Миколу Міхновського Марченко називав «своїм вчителем». «Кубанський» і останній, «київський» період в житті М.І. Міхновського в історичній літературі описаний дуже слабо і будь-яка нова інформація про нього має важливе значення для реконструкції біографії цього діяча.

Рукопис спогадів Івана Марченка в чотирьох зошитах зберігався у його сина Богдана в м. Лестері (Англія). Зошити передала для переписування онука Наталка Марченко-Романець у Києві. Перепис здійснили працівники Української видавничої спілки імені Ю. Липи з дотриманням правопису автора. Переписаний текст перевірили Андрій Гайдамаха і Віктор Рог.

У підготовці рукопису до опублікування брав участь колишній директор Сумського обласного державного архіву Г.М. Іванущенко, який надав додаткові матеріали про життєвий шлях І.О. Марченка.

Придбати книгу можна, зголосившись за адресою: 01034 м. Київ, вул. Ярославів Вал, б. 9 пом. 4, тел. (044) 234-70-20

Published on 1 February 2013