Україна відзначила 100 років з дня народження останнього командира УПА

11 січня останньому Головному командиру Української Повстанської Армії Василеві Куку виповнилося б 100 років. З нагоди цієї дати по всій Україні відбулися заходи з вшанування пам’яті цього видатного борця за волю нашої держави та її народу.

10 січня у Львові в Національному музеї “Тюрма на Лонцького” відбулася публічна лекція українського історика, Голови вченої ради Центру дослідження визвольного руху Володимира В’ятровича “Василь Кук. Життя як виклик”.

Історик розповідав про життя та боротьбу генерала УПА і наголосив, що Кук ніколи не співпрацював з органами держбезпеки СРСР, а не потрапив в ув’язнення вдруге, бо КДБ до останнього намагалося його використати в своїх цілях та дискредитувати в очах його однодумців.

В Києві захід, спрямований на вшанування 100-річного ювілею останнього командира УПА, провів Молодіжний Націоналістичний Конгрес. Він здійснив показ фільму-інтерв’ю режисера Олександра Муратова «Уроки патріотизму з Василем Куком». В ньому Василь Кук розповів, як він прийшов в націоналістичний рух, як протікало його підпільне життя, розповів про часи, як він був в УПА, зокрема, про знаменитий бій під Гурбами, про арешт, про свою діяльність після виходу з ув’язнення і про те, як КДБ намагалося його використати:

«Я працював в Інституті історії АН УРСР і мене попросили написати наукову працю про український визвольний рух з позиції комуністичної доктрини. Я написав працю «Національне питання в марксизмі-ленінізмі», після чого мене вигнали з Інституту».

«Ми всі були націоналістами. Не просто патріотами. Патріот – це той, хто здебільшого говорить про любов до батьківщини. Націоналізм же передбачає дію. Ми не говорили, а діяли».

«В Італії, нацистській Німеччині і сталінському СРСР теж був свій націоналізм. Але це був імперський націоналізм. Наш націоналізм був визвольний. І у нас не було расизму, у нас не було жодного упередження до інших націй, ми не вважали українців нацією, вищою за інші. Тому у нас в УПА було багато іноземців, були цілі національні відділи», - ці слова Василя Кука можна вважати відповіддю для багатьох, хто ще має сумніви, чим же таким насправді був український націоналізм для тих сотень тисяч борців, які змагалися за Україну під стягами ОУН та УПА.

Також 11 січня у рідному для Кука селі Красному Буського Львівської області району відбулися урочистості, присвячені цій непересічній особі, передає ГалІнфо. Біля могили Василя Кука відправили панахиду священики різних конфесій. Після молитви представники громадськості і місцевої влади поклали квіти та вінки. Далі учасники зібрання відвідали місцевий краєзнавчий музей, де відкрито експозицію, присвячену легендарному командирові.

Заходи з відзначення дня народження останнього Головного командира УПА відбулися також і на Сході України.

12 січня в Луганську відбулася конференція, присвячена постаті Василя Кука. Як повідомляє видання Вголос з посиланням на прес-службу Луганської обласної організації ВО «Свобода», захід, зорганізований луганським об'єднанням ВУТ «Просвіта», пройшов в українсько-канадському центрі «Відродження» і зібрав багатьох націонал-патріотів Луганщини. Конференція почалась з промови професора кафедри історії України ЛНУ ім. Тараса Шевченка Ольги Борисової. Вона зазначила, що важливо змінити підхід до вивчення історії у навчальних закладах. Відсутність достовірної інформації у питанні національно-визвольного руху дестабілізує сучасне українське суспільство та поглиблює розкол у ньому.

Голова луганської обласної організації ВУТ «Просвіта» Володимир Семистяга у своїй промові звернув увагу на наявність духовного зв'язку між Західною та Східною частинами нашої держави. Володимир Федорович зазначив: «Останній командир УПА Василь Кук був дуже досвідченою людиною, і мета такого роду конференції – зруйнувати міфи, що утворилися навколо постаті Василя Кук».

Довідка

Василь Кук-«Леміш» (11.01.1913 — 9.09.2007) — з 1950 року (після загибелі Романа Шухевича) головний командувач УПА, голова Проводу ОУН в Україні, голова Генерального секретаріату Української головної визвольної ради. Був членом Головної булави Всеукраїнського братства ОУН-УПА, головою Наукового відділу братства ОУН-УПА. 1954-го його заарештували. Перебував у в’язницях Києва і Москви до 1960 р.

Сергій Багряний, УІС

Published on 14 January 2013