Руслан Забілий завершив турне Північною Америкою

Нещодавно у Канаді і США із візитом побував Руслан Забілий, Генеральний директор Національного Музею-меморіалу жертв окупаційних режимів “Тюрма на Лонцького” у Львові. Авторитетний науковець, історик, Руслан Забілий разом із науковими співробітниками Музею співпрацюють із Центром досліджень визвольного руху та Центром історії державотворення України ХХ століття при Національному Університеті Києво-Могилянська Академія.

Обравши темою досліджень визвольний рух українського народу ХХ ст. та поставивши за мету розсекретити архіви радянських спецслужб, Р.Забілий разом з іншими українськими науковцями опинився під постійною загрозою кримінального обвинувачення з боку СБУ, переживаючи допити, обшуки, конфіскацію документів та комп'ютерів. Про переслідування самого Руслана Забілого та наукових працівників Музею вже не раз писала українська та зарубіжна преса.

І ось нещодавно представники канадських та американських політичних, наукових та громадських кіл мали нагоду особисто пізнати Руслана Забілого та почути безпосередньо від нього про ситуацію зі свободою та демократією в Україні.

Нинішнє турне Руслана Забілого зорганізоване Конференцією Українських Державницьких Організацій Канади (КУДОК) - Лігою Українців Канади (ЛУК), Лігою Українок Канади (ЛУ-окК), Спілкою Української Молоді в Канаді (СУМ), Товариством колишніх вояків УПА, видавництвом “Гомін України” та під патронатом Конгресу Українців Канади (КУК) і за підтримкою Фонду Семена і Ольги Біди при Фундації «Будучність».

Науковець мав зустрічі в канадських університетах: Університеті Манітоби, Університеті Саскачевану, Університеті Альберти, Університеті Оттави, Університеті Торонто, а також в Гарвардському Університеті (США). Тема доповіді перед канадськими і американськими академіками: “Сучасний стан архівів, музеїв і академічної свободи в Україні”. Доповідь закінчується такими словами: “Мірилом демократизації постраждалого від тоталітаризму суспільства є його відкритість, готовність до діалогу, засудження злочинів та вшанування героїв. Однак, українська сучасна влада, схоже, не збирається переходити від декларації намірів сповідувати європейські цінності до їх реалізації на ділі. Навпаки, замість кроку вперед у подоланні наслідків тоталітаризму вона робить два кроки назад у радянське минуле.”

Зустрічі з громадами відбулися в США: Брукліні, Чикаго, Клівленді, а також у Канаді: Вінніпезі, Саскатуні, Едмонтоні, Калґарі, Монреалі, Торонто, Етобіко. Руслан Забілий розповів про працю в музеї, експозиції, навчальні програми і дослідження, про долю свою і своїх колег. Особливу увагу Р.Забілий присвятив спільним проектам, зосередженим на підтримці досліджень історії України радянських часів та зазначив мету - обмін отриманими результатами з канадськими навчальними закладами та громадськими організаціями через канадський Дослідний Інститут "Україніка". Головним проектом є “Електронний архів визвольного руху” (це спільний проект Центру досліджень визвольного руху та Львівського національного університету ім. І. Франка, Національного музею “Тюрма на Лонцького” та Центру історії державотворення України ХХ століття при Національному Університеті Києво-Могилянська Академія), який має на меті надавати відкритий доступ до електронних копій документів з історії українського визвольного руху у XX ст., Голодомору та політичних репресій, які сучасна українська влада намагається знову заховати. Дослідники зможуть бачити частину документів через інтернет www.avr.org.ua, а з широкою базою даних працювати в спеціальних читальних залах е-архіву в музеї “Тюрма на Лонцького”, Львівському національному університеті ім. І.Франка та в Національному Університеті Києво-Могилянська Академія. З фінансовою допомогою діаспори можна буде підтримати постійну роботу е-архіву: опис та розміщення в е-архіві документів, підтримка сайту та бази даних програмістами, оцифровування нових документів в архівах України та за кордоном, приватних збірках, та реставрацію пошкоджених документів. Це вагомий проект, розрахований на багато років, оскільки лише архівна колекція Центру досліджень визвольного руху складає близько мільйона аркушів документів.

Як зазначив Р. Забілий, ці зусилля знаходяться в прямій конфронтації з тими діями, які чинить Росія, щоби виправдати свою постсовєтську імперську державність, в тому числі прославляння тоталітарного минулого СССР і навіть сталінізму. За словами Забілого, це повинно викликати тривогу у всьому світі. Однак ще більш тривожним для нього і його колег є те, що Росія нав'язує Україні та іншим країнам свою ревізіоністську інтерпретацію історії 20-го століття підривними методами і програмами, такими, як "Русскій Мір".

Крім лекції в університетах і виступів у громадських центрах, особливо знаковою є зустрічі Р.Забілого з членами парламенту Канади і достойним Стівеном Гарпером, прем'єр-міністром Канади. 16 жовтня Канадсько-українська парламентська група дружби гостила Руслана Забілого на ланчі в парламенті. Депутат Роберт Сопук, голова групи, привітав пана Забілого і відзначив його сприяння академічній свободі та відстоювання прав людини. Зі свого боку, Р.Забілий висловив глибоку вдячність за підтримку канадським урядом громадянського суспільства в Україні. Він також згадав, як цінує зусилля депутата Джеймса Безана, депутата Марка Варави, і сенаторки Рейнел Андрейчук, кожен з яких відвідали музей “Тюрма на Лонського”. Науковець також подякував Постійному комітету із закордонних справ і міжнародного розвитку за проведені слухання у справі свободи в Україні.

Зустріч з парламентською групою завершилася нагородження паном Забілим депутата Тед Опиц почесною грамотою від музею за його старання інформувати своїх колег у парламенті і членів кабінету міністрів, і прем’єр-міністра про стан академічної свободи в Україні. Це включає підтримку візиту прем'єр-міністра Гарпера до музею “Тюрма на Лонцького” і слухань про ситуацію в Україні, які відбулися в парламенті у березні цього року. Ці слухання були продовжені в Україні в травні, де Русланові Забілому було запропоновано дати свідчення. У червні в заключному звіті Постійного комітету із закордонних справ та міжнародного розвитку парламенту Канади сказано:

"Один із найбільш тривожних випадків, про який повідомили Постійний комітет, трапився у Львові в установі "Тюрма на Лонцького", в якому знаходиться музей і дослідницький центр. Установа розташована на місці відомої в'язниці, де перебували політичні в'язні ще в радянські роки. Директор музею дослівно описав своє переслідування та як постраждали його колеги. Руслан Забілий був затриманий на вулиці. Його допитували протягом декількох годин про визвольний рух, документи, які він опрацьовує, про його контакти за кордоном і т.д. Матеріали були конфісковані, та з боку влади було рекомендовано не продовжувати ці дослідження. Р.Забілий повідомив Постійний комітет, що, якщо він піддався би тиску з сторони СБУ тримати в таємниці усі деталі допитів та погодився передати свою дослідницьку роботу, подібна ситуація та допити просто б повторилися ще із іншими його колегами, які також вивчають історію 20-го століття України. Таким чином, він зробив вибір публічно оголошувати та обговорювати свою ситуацію, щоб повідомляти інших, що з ним трапилося. Для Забілого, це було одне з багатьох ключових досягнень молодої демократії в Україні - молодь є менш перелякана, ніж старше покоління, щоб вийти на міські площі та заxистити свої права.”

Перебування Р.Забілого в Канаді увінчалося зустріччю українського науковця із прем’єр-міністром Канади Стівеном Гарпером. Також брали участь в зустрічі міністр закордонних справ Джон Берд, міністр міжнародної співдружності Юліан Фантіно, сенатор Рейнел Андрейчук, яка являється головою місії спостерігачів від Канади на українських парламентських виборах, та депутат Тед Опиц. Серед оточення Руслана Забілого були Орест Стеців, голова ЛУК, Адріана Буйняк-Віллсон, голова ЛУ-окК, Ярослава Балан, голова комітету Канада-Україна при КУК, Борис Потапенко, екзекутивний директор ЛУК, Тарас Залуцький, екзекутивний директор КУК і голова штабу місії спостерігачів від Канади на українських парламентських виборах. Також була присутня в якості кореспондента телепрограми «Форум» Леся Шимко, заступник голови ЛУ-окК. Ця знакова зустріч відбулася 19 жовтня. Того ж самого дня прем’єр Канади звернув особливу увагу на Р.Забілого і Музей-меморіал “Тюрма на Лонцького” у своїй промові перед учасниками Місії спостерігачів від Канади на українських парламентських виборах:

“У Львові я відвідав ще один музей – ‘Тюрму на Лонцького’. Я хочу вам трохи про нього розказати, тому що він мене глибоко вразив. Це комплекс непоказних будівель у центрі міста, поряд із гарними будинками та бізнес-приміщеннями – одна будівля краща за іншу, так, як це може бути у Канаді. Та ще кількадесят років тому це було місце, де помирала українська свобода.

У цих стінах потаємна комуністична поліція допитувала, катувала і чинила наругу над тисячами чоловіків, жінок і навіть дітей із найжахливішою жорстокістю. Це страшна пам’ять, котру зберігає "Тюрма на Лонцького".

Іронією долі є те, що нинішній директор музею тепер і сам зазнає переслідувань з боку спецслужб. Це глибоко нас турбує. Звинувачення стосуються розголошення державної таємниці – насправді, таємниці про те, що відбувалося в цій тюрмі за часів Сталіна. Цього молодого сміливого хлопця, директора музею, звати Руслан Забілий.

Руслан поділився своєю історією. Він розповів, що його піймали просто на вулиці й протримали у повній ізоляції 14 годин, допитуючи про визвольний рух і закордонні зв'язки. Попри те, що минуло вже два роки, як із музею вилучили комп'ютери, електронні носії, інформацію – їх досі не повернули.

Друзі, такі порушення прав показують нам темний бік української історії – той темний бік, який загрожує і майбутньому.” (переклад ТВі)

Турне Руслана Забілого є неоціненним з точки зору поширення правди про події в Україні (у минулому і сучасному) безпосередніми дослідниками цього минулого. Загальновідомо: найкращою зброєю проти пітьми є світло. Таке ж світло проливає на історію відкриття, а головне оприлюднення закритих донині документів. Молодих і відважних національно свідомих патріотичних науковців слід усіляко підтримувати, бо вони – майбутнє української наукової і в кінцевому результаті громадської думки.

Published on 1 November 2012