Не було б УПА – Україна не відбулась би як самостійна держава

14 жовтня Україна відзначала Свято Пречистої Покрови, яке є традиційно святом українського козацтва та датою створення УПА. Відзначали цю дату по всій Україні, а наймасштабніші заходи відбулися в Києві.

Так, о 14 годині в міському Будинку вчителя відбулася Урочиста Академія «Українській Повстанській Армії – 70: знаємо, пам’ятаємо, шануємо». Захід організували Світовий ювілейний комітет з відзначення 70-ї річниці створення УПА, Центр досліджень визвольного руху, Центр національного відродження імені С. Бандери, Всеукраїнське Братство вояків ОУН-УПА та Молодіжний націоналістичний конгрес.

Захід розпочався з вітання присутніх головою Київського крайового Братства ОУН-УПА Ореста Васкула та молебню, який провели представники УГКЦ та Української православної церкви Київського патріархату.

Орест Васкул закликав вшанувати вояків, які віддали своє життя за незалежність України та волю української нації:

«Закликаю Вас схилити голову в пам'ять за нашими побратимами, хто віддав своє життя в борні з двома найстрашнішими імперіями в світовій історії – нацистській та радянської. Хай буде їм вічна пам'ять і вічна пошана!».

Далі слово взяв історик, голова Вченої ради Центру досліджень визвольного руху Володимир В’ятрович. Він, наголошуючи на звитязі українських повстанців, запропонував уявити, що було з Україною, якби не було УПА.

«Якби не було УПА, люди б, вочевидь згодилися б покоритися волі німецького окупанта і не чинити спротив, аби врятувати своє життя. А коли прийшов би наступний окупант, то люди б і перед ним схили свої голови. І не було б тоді повстань в Норильську, в Кінгірі, які підняли підпільники ОУН і вояки УПА і не скоро б здригнулася імперія ГУЛАГ. Не мали б ми тоді «шестидесятників», борців національного підпілля, які б здобули на початку 90-х незалежність країни. І сама б Україна як незалежна держава була б явищем тимчасовим, була б, як кажуть деякі наші сусіди, геополітичним непорозуміння», - зазначив історик.

«Завдяки бандерівцям у нас збереглася тяглість поколінь до волі, збереглися традиції визвольних змагань. Без них не дійшла б до нас правда про боротьбу козаків Армії УНР, про Холодний Яр, про повстання в Україні напередодні Голодомору. Тому антиукраїнській владі вигідно було б знищити пам'ять про УПА, аби позбавити нас наших визвольних традицій, національної свідомості. Але це їй вже ніколи не вдасться», - закінчив свою доповідь Володимир В’ятрович.

Потім на сцену виходили інші відомі особи, серед яких письменник, лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка Василь Герасим’юк, кінодраматург, автор сценаріїв до багатьох фільмів про УПА, серед яких «Нескорений» Олеся Янчука Василь Портяк, ветеран Української Повстанської Армії та один із учасників Норильського повстання 1953-го року Степан Семенюк.

Між виступами поважних гостей перед аудиторією виступали з козацькими, повстанськими та авторськими піснями музичні гурти та сольні виконавці. Так, пісенні композиції виконали вихованки дитячої недільної школи «Неопалима купина», кобзар Тарас Компаніченко та музичний гурт «Хорея козацька», кобзар, Заслужений артист України Василь Литвин, бард Володимир Гонський, лауреат 12-го Всеукраїнського дитячо-юнацького фестивалю мистецтв «Сурми звитяги» Христина Чиж та інші.

Наприкінці заходу ведучий поіменно зачитав імена загиблих командирів УПА, було проведено короткий молебень, після якого всі присутні хвилиною мовчання вшанували всіх загиблих борців за Україну. Після хвилини мовчання як фінальний акорд залу стрясло урочисте повстанське «Слава Україні! Героям Слава!».

Заходи з вшанування героїв продовжилися вуличними акціями, наймасштабнішою з яких став Марш УПА, який з ініціативи ВО «Свобода» провели провідні патріотичні організації. Марш зібрав за різними оцінками від 10 до 20 тис. осіб з усіх куточків України і закінчився концертом під відкритим небом на Михайлівській площі.

Попри заборону місцевої влади, урочистості до свята УПА традиційно відбулися в Харкові. Як повідомило агентство УНІАН, в першій половині дня активісти зібралися біля пам’ятника Т.Шевченку і колоною рушили до Молодіжного парку. Опівдні тут відбулася панахида за воїнами УПА, яку провели священики Української православної церкви Київського патріархату і короткий спонтанний мітинг. Його учасники поклали квіти до каменя УПА і подякували міліції за забезпечення порядку.

Те, що День створення Української Повстанської Армії потрохи стає святом для всієї України, довели й на Луганщині, де марш УПА відбувся в містечку Стаханові. На Марш зібралися представники патріотичних партій та організацій, які рушили в напрямку міськвиконкому. Там їм намагалися зашкодити люди з символікою КПУ, в результаті виникла сутичка, в якій декілька людей отримали тілесні ушкодження, передають «Українські новини».

"На півдороги нас зустріли людей 200, враховуючи, що нас було 20-25 осіб, і почалося просто побиття при потуранні співробітників міліції. Хоча треба їм віддати належне: вони трішки огородили це все. Але, тим не менш, заходів до затримання правопорушників абсолютно ніяких не вживали. Із натовпу вискакували люди, ламали прапори, кидали їх під ноги, завдавали учасникам удари: один чотири удари в голову отримав", - розповів один із організаторів маршу УПА Олександр.

Найбільше заходів традиційно відбулося на західних теренах України. У Львові учасники маршу зібралися на площі Митній і пройшли по площі Міцкевича, проспекту Свободи до оперного театру, а потім повернулися до площі Ринок, передають Факти ictv.

На чолі колони йшли ветерани УПА з букетами квітів. За ними - кілька десятків членів скаутської організації "Пласт", які несли портрети командирів УПА - вихідців із "Пласту".

Далі в уніформах УПА і зі зброєю в руках марширували члени громадської організації "Пам'ять", яка займається пошуком поховань часів Другої світової війни, а також бере участь у різних історичних реконструкціях.

На площі Ринок відбулося урочисте посмертне нагородження 22 командирів УПА нагородою "Пласту" - "Залізний хрест".

Керівник крайового братства вояків ОУН-УПА Олександр Гуменюк після нагородження сказав, що 70 років тому виникла Українська повстанська армія, яку вважають найбільшою партизанської армією в світі.

В Рівному ж 14 жовтня на майдані Незалежності відбулася вулична інсталяція-виставка "Відкрийте свої серця…", де було зібрано фото учасників національно-визвольних змагань, кадри визвольної боротьби. Також на вулиці Директорії в центрі міста було відкрито пам'ятника українському художнику-графіку, члену ОУН Нілу Хасевичу, відомому своїми агітаційними матеріалами для УПА.

Велелюдний захід відбувся й у Бережанах, організований Світовим ювілейним комітетом. На урочистості завітали ветерани УПА з різних областей України – Волині, Прикарпаття, Закарпаття, Чернівеччини, Хмельниччини, Києва та Тернопільщини, а також громадські діячі, політики та місцеві мешканці. Після традиційного богослужіння учасники дійства здійснили ходу Бережанами та поклали вінок до пам’ятника жертвам московсько-більшовицького терору, замордованим у Бережанській тюрмі, після чого відбулася урочиста академія.

З вітальним словом звернувся до присутніх голова Всеукраїнського братства вояків УПА Богдан Борович. Він відзначив, що Бережанщина – це край повстанської слави та звитяги, земля, котра народила багатьох героїв національно-визвольної боротьби. Відтак, вручив відзнаку з нагоди 70-річчя УПА громадсько-політичним діячам, кандидатам у народні депутати Валентину Наливайченку та Володимиру Петровському. Богдан Борович дав наказ політикам гідно меморіального комплексу виконувати місію, яку їм послав Бог і народ, і побажав звитяги в ім’я Української держави.

Приймаючи нагороду з рук голови Братства УПА, Володимир Петровський наголосив, що ця відзнака належить і громадському рухові «Українська справа», а також особисто його побратимові Іванові Гавдиді. Тож політик зобов’язався передати медаль у музей Івана Гавдиди в його рідному селі Саранчуки.

«Ми повинні нести прапор вашої боротьби в неукраїнській Україні», – звернувся він до ветеранів УПА. – «Переконаний, що сотні тисяч вихованців табору імені Івана Гавдиди стануть плечем до плеча і виконають ваш наказ – зметуть антиукраїнську владу і збудують українську Україну. Переконаний, що ваша сила духу, сила волі поведе нас в бій і ми здобудемо перемогу!». Перед присутніми також виступили редактор газети «Шлях Перемоги» Віктор Рог, лідер громадської ініціативи Валентин Наливайченко, лідер «Тризубу» Дмитро Ярош, співак Володимир Вермінський.

Марш слави УПА відбувся і у Луцьку. Учасники дійства зібралися під стінами Волинської облдержадміністрації і, розгорнувши червоно-чорні та державні прапори та підпаливши саморобні смолоскипи, рушили за маршрутом, який пролягав проспектом Волі, вулицею Лесі України, вулицею Братковського, а звідти до стін колишньої Луцької тюрми.

Дорогою вони вигукували гасла «Наша земля - наші герої», «Герої не вмирають! Герої вічно з нами!», «Слава Україні! Героям слава!».

А в Івано-Франківську з нагоди 70-річчя Української Повстанської Армії на міській Ратуші вивісили червоно-чорний прапор. Площі і вулиці Івано-Франківська також прикрашенні прапорами Української Повстанської Армії.

Крім того, у місті урочисто відкрили пам’ятник борцям за волю України. На монументі зображено чотири скульптури, які символізують січового стрільця, вояка Української Повстанської Армії, бійця дивізії «Галичина» і політв’язня, що «рве свої кайданки».

В рамках заходів до 14 жовтня городяни також провели урочисте віче і помолилися за загиблих воїнів, після чого маршем пройшли центральними вулицями міста до меморіального скверу, де біля хреста жертвам політичних репресій відбулися панахида та покладання квітів. У своєму виступі голова обласної ради Олександр Сич наголосив, що заслуга вояків УПА – в тому, що сьогоднішня держава таки постала: "Пам'ятаймо, що саме завдяки боротьбі Української Повстанської Армії сьогоднішня Українська Держава має українську форму: українську назву, Герб, Прапор, Гімн. Пам'ятаймо, що саме вони здобули для нас цю державу. УПА – це феномен української і світової історії. Не було такої повстанської армії у Другій світовій війні, яка би без жодної державної підтримки боролася і проти нацистської навали і проти большевицького окупанта. У пік своєї могутності вона досягала 100 тис, а взагалі через її ряди пройшло понад 300 тис українців. Уявіть собі: в польових умовах ця армія перебувала без медичного забезпечення, харчового, забезпечення амуніцією, і все це проходило не в казармах, а в лісах, яругах, у горах. Ми сьогодні можемо тільки брати приклад із їхньої мужності, із їхнього героїзму. Від 1942 року і до 61, коли пролунав останній бій останнього підрозділу УПА на Тернопіллі, вони боролися, жертовно кладучи свої життя. Не втомлювалися, не зраджували, не піддавалися розчаруванню й песимізму. Як це дисонує із цим, що сьогодні маємо ми. Нас так само 20 років переслідують негаразди, але скільки в нас розчарування, скільки песимізму і скільки зради. Тож берімо сьогодні приклад із цих немічних тілом, але високих духом людей. Як може бути визнана УПА, коли на чолі нашої держави стоять ті, хто боролися проти них, хто боролися проти самої ідеї української державності?" – риторично запитав він у багатолюдної громади. Олександр Сич зазначив, що надзвичайно важливо відкривати історичну правду про діяльність УПА: "Правда лікує. Правда вилікує українську націю і не тільки нас, галичан, але й наших братів на сході й півдні України. Тому що сьогодні ота частина їх заражена бацилою совєцької пропаганди, але їхні діти, їхні внуки, їхні нащадки захочуть знати правду. І коли взнають правду, то зрозуміють, у чому суть Української Держави. А ця суть дуже проста – це своя влада у своїй державі, це своя власність і своя гідність". День пам'яті УПА відзначили також в Одесі, Сумах, Тернополі, Запоріжжі та інших містах, містечках та селах України. Як пише видання Ньюз.Ру, цього року по всій Україні зібралося рекордне число тих, хто брав участь в заходах, приурочених до Дня створення Української Повстанської Армії. І це попри те, що влада намагалася перешкодити громадянам вшанувати героїв. Зокрема, перевізникам зі Львова, Полтави, Тернополя, Сум забороняли вивозити людей на марш УПА в столицю, дехто скаржився, що їм погрожувала міліція. Натомість дуже мляво проявили себе традиційні опоненти патріотів – КПУ та інші «ліві» структури. Партія Симоненка спромоглася вивести аж сотню активістів, переважно – похилого віку, під пам’ятник Леніна в столиці. І це попри обіцянки партійних бонз «не допустити маршу УПА вулицями Києва».

Сергій Багряний, УІС

Published on 15 October 2012