Проблеми української педагогіки: необхідно працювати, не чекаючи на допомогу від держави

Серед подій політичної буденності на задній план відходить необхідність кропіткої роботи, яка мало залежить від арешту Юлії Тимошенко, виборів до парламенту та інших світських заходів.

На початку листопада Центр національного відродження та Всеукраїнське педагогічне товариство ім. Г.Ващенка провели серію заходів, метою яких було підвести підсумки за останні декілька років, проаналізувати поточну ситуацію та домовитись щодо подальших спільних кроків.

Презентація книги Омеляна Вишневського «Український виховний ідеал і національний характер» засвідчила: справа Григорія Ващенка продовжується, відповідно до можливостей і ситуації в країні. Обговорення книги поступово переросло у дискусію щодо того, хто і як займається вихованням молоді у сучасній країні, яка роль у цьому процесі державних органів і політиків. Учасники змушені були констатувати: російський уряд більш зацікавлений у вихованні української молоді, ніж українська влада, зрозуміло, вкладаючи у це виховання необхідний Москві зміст.

У книзі Омеляна Вишневського описано інструменти протидії чужинецькому впливу – виховання, ґрунтоване на національному ідеалі любові до Бога та Батьківщини, солідарності та взаємодії, пошук своєї ідентичності через національний організм. Однак, без відповідної організаційної підтримки цим ідеям доводиться опиратися натискові влади, яка впевнено веде українців до гуманітарної катастрофи.

Аспекти практичної діяльності були розглянуті 5 листопада на круглому столі «Актуальні питання сучасної української педагогіки», який зібрав експертів, що безпосередньо займалися або займаються організацією гуртків, приватних шкіл, публікацією матеріалів, відстоюванням піднятих питань на громадському та політичному рівні. Окрім традиційних проблем, пов’язаних із фінансуванням і спротивом держави, було відзначено ще декілька. По-перше, необхідність більш детальної розробки системи реалізації патріотичного виховання, враховуючи реалії економічного життя, організаційні та фінансові можливості тощо. Один з учасників зауважив, що ідеали, проголошені в патріотичному вихованні, не є актуальними для більшості – відповідно до результатів опитувань, зразком пересічного українця є працелюбний і слухняний працівник – знахідка для закордонного роботодавця. Отже, проблема стоїть гостріше – не просто виховання молоді, але й перевиховання батьків, здатність переконати їх у перспективності виховання на засадах національного ідеалу.

Робота з молоддю є важливою складовою діяльності УГКЦ, але і тут є певні перешкоди – зокрема, неможливість зареєструвати повноцінний приватний заклад, не впавши в залежність від органів оподаткування та ліцензування. Втім, УГКЦ планує подолати ці перешкоди та відкрити школу в Києві у 2013 році. Такий підхід вирішує ще одну проблему – відсутність навчальних закладів для дітей, батьки яких свідомо хочуть виховувати їх у атмосфері патріотизму.

Гостро стоїть проблема мотивації самих педагогів, позаяк дійсність диктує потребу патріотичного виховання у позанавчальний час. Не існує системи винагороди та розвитку для вихователів і учителів, що змушує їх працювати у вільний від роботи час на засадах волонтерства. Без відповідного фінансування цей шлях може привести до виснаження відданих справі людей, погіршення атмосфери в їх родинах, професійного вигоряння.

Важливим є питання співвідношення безкоштовного та платного навчання, враховуючи необхідність не тільки світоглядної позиції в дітей, але і розвитку їх здібностей, необхідних для подальшої реалізації у дорослому житті. За словами з одного учасників, є концепція Академії розвитку особистості, але і в її роботі необхідно враховувати не лише нахили студентів, але і ситуацію на ринку праці.

Позаяк захід був присвячений аналізу актуальних питань сучасної української педагогіки, мало уваги приділялося шляхам виходу із ситуації. Причиною, передусім, були часові обмеження. Водночас, усі учасники погодилися із тим, що не можна відкладати надалі кадрової роботи та пошуку можливостей для здійснення цілей, не чекаючи державної підтримки. Робота за цими напрямками продовжується силами Всеукраїнського педагогічного товариства ім. Г.Ващенка, Центру національного відродження та партнерських структур.

Українська Інформаційна Служба

Published on 7 November 2011