Восьма річниця загибелі Івана Гавдиди

Він був активним громадсько-політичним діячем, педагогом, талановитим наставником. Іван Гавдида виховав плеяду українських патріотів, двадцять років тому заснував перший молодіжний вишкільний табір “Лисоня”. В селі Саранчуки Бережанського району вшанували пам’ять земляка. 20 вересня Івану Гавдиді мало б виповнитися сорок п’ять. До цієї дати з’явиться книга творів, інтерв’ю, публічних заяв, виступів, під назвою: “Ідея і чин Івана Гавдиди”, – повідомляє телеканал TV-4.

“Він упав та не впала ідея, що за неї боровся й поляг, почалася нова епопея, кров’ю вписана в наших серцях.” Такі слова Богдана Лепкого викарбовані на пам’ятнику борцеві за волю України, громадсько-політичному діячу Івану Гавдиді. 8 років тому 30 серпня у Києві його серце перестало битися. Іван Гавдида був одним із засновників Товариства української мови імені Тараса Шевченка, Тернопільського товариства “Вертеп”, багаторічним комендантом пластових таборів та вишколів, ініціатором створення і лідером Координаційної Ради, а з 2002 року, депутатом Тернопільської обласної Ради. Був Іван Гавдида й чудовим педагогом, його любили учні. І звістка першого вересня про те, що улюбленого вчителя не стало, для школярів стала трагедією.

- Для мене Іван Гавдида був і залишається українським Предтечею. Чому саме так? В першу чергу тому, що він був одним із тих, хто ще за часів Радянського Союзу твердо вірив, що незалежній Україні бути і він знав, що цей час наближається. Якщо брати цей рік, 20 років Незалежності, то якраз в 1991 році місяць швидше перед тим, як була проголошена Незалежність Верховною Радою, Іван Гавдида заснував перший молодіжний вишкільний табір “Лисоня”, – розповів тернопільський політик Олег Вітвіцький.

З того часу щороку десятки молоді з Націоналістичного Конгресу, Спілки Української Молоді, Пласту, Молодої Просвіти та інших організацій проводять таборування на Бережанщині. “Лисоня” досі консолідує українську молодь, яка знаходиться в лавах різних молодіжних націонал-патріотичних організацій.

- Іван Гавдида для мене дуже визначна особистість. І так сталось в моєму житті, що я його знала. Я ще, звичайно, тоді була дуже маленька і бавилася з його сином. Це дуже визначна особистість, людина, до якої в 37 років дослухалася вся Україна, – зазначає писар молодіжного вишкільного табору “Лисоня” імені Івана Гавдиди Вероніка Зварич.

У рідному селі Івана Гавдиди – Саранчуках Бережанського району вшанували пам’ять відомого в Україні та за її межами земляка. Священики відслужили поминальну панахиду. Хвилиною мовчання вшанували всіх борців за волю України, до пам’ятника Івана Гавдиди поклали квіти.

- Я знаю як він любив Саранчуки. Де б він не був, чи в Тернополі, чи в Києві, тим центром землі для нього були Саранчуки. Звідси починалася його любов до України тут і завершився його земний шлях. Не можемо сьогодні сказати до кінця, як сталося так, що вісім років тому назад не стало Івана Гавдиди. Причини, наслідки, виконавці – це все на рівні здогадок, думок, слідство незакінчено, - сказав заступник голови Бережанської районної організації Роман Висоцький.

- Сьогодні можна заявити авторитетно, що головна причина його загибелі – це його принципова позиція стосовно відстоювання права перебувати спорудам Почаївської Лаври у власності тернопільської, української громади, а не у власності єдиної конфесії, – наголосив Олег Вітвіцький.

Присутнім на поминальній панахиді за Іваном Гавдидою у Саранчуках Бережанського району було важко зрозуміти, чому сьогодні могили борців за волю України поповнюються новими іменами.

Українська Справа, Тернопіль

Published on 31 August 2011