Кривавий етап з Чорткова до Умані

З ініціативи координаційної ради при Тернопільській обласній раді було прийнято рішення про спорудження меморіалу в Умані жертвам розстрілу енкаведистами в’язнів Чортківської тюрми 70 років тому. 30 липня цей меморіал відкрили. На урочини прибули делеґації з Тернополя, Борщівського, Чортківського, Монастириського, Бучацького, Теребовлянського, Гусятинського районів, голова облради Олексій Кайда, його заступник, голова координаційної ради з організації заходів із увіковічення пам’яті колишніх в’язнів Чортківської тюрми Олег Боберський, голова Тернопільського обласного товариства ім. «Меморіал» ім. В. Стуса Богдан Хаварівський, Олександр Стадник, Олег Сиротюк, група ветеранів із спілки політв’язнів і репресованих.

Владика Черкаський і Чигиринський Іоан УПЦ Київського патріархату та синкел Бучацької єпархії УГКЦ Володимир Заболотний, інші священики відправили панахиду за душі полеглих. Потім відбувся мітинг-реквієм. На ньому виступив голова Тернопільської облради Олексій Кайда. Розповідаючи про репресії комуністичного режиму проти українського народу, він, зокрема, наголосив, що кращих представників нашої нації винищували тільки за те, що любили свою землю, свої домівки, дітей, ближніх, які просто хотіли жити у своїй українській Україні. Хоч, на жаль, Україна сьогодні не є такою, у ній не українська влада, голова висловив сподівання, що вона тимчасова і закликав присутніх приходити до пам’ятних місць жертвам комуністичного режиму, вклонятися їм, набиратися сили духу для боротьби і боротися до останньої краплі крові – не нашої, а ворогів наших, які не хочуть, щоб була Україна. Якщо не ми, то наші діти щоб жили в українській Україні. Керівник області подякував депутатам Тернопільської обласної ради, районних рад, керівникам м. Умані, всім, хто долучився до спорудження пам’ятного меморіального комплексу.

Голова ТОО «Меморіал» ім. В.Стуса Богдан Хаварівський, який активно долучився до увіковічнення в Умані жертв Чортківської тюрми, розповів, що будучи директором облдержархіву, ознайомився з великим масивом матеріалів, які засвідчили про злочини НКВС, на совісті яких жертви тюрем у червні-липні 1941 року в Західній Україні, переслідування комуністичним режимом активістів прогресивних товариств – «Просвіти», «Луг», «Січ», «Сокіл», «Сільський господар», Союзу українок, а також активних учасників української кооперації у довоєнний період.

На урочинах також виступили перший заступник міського голови Умані, виходець з Івано-Франківщини Володимир Віблий, дослідник трагедій в’язнів Чортківської тюрми Антон Могилюк, начальник відділу з гуманітарних питань Чортківської районної ради Тетяна Яблонь, громадська діячка, поетеса з Борщова Леся Любарська, уманьський історик Богдан Чорномаз, тернополянка Романія Гречівська та інші.

Духовні, патріотичні пісні співали хор «Благовіст» Чортківської церкви Непорочного Зачаття та жіноче тріо «Терноцвіт» з Бучача.

Як розповів Б. Хаварівський: «Наприкінці червня 1941 року у Чортківській тюрмі закатували понад 800 в’язнів, а 954 спраглих, голодних, змучених 2 липня етапом через Скалу-Подільську, Кам’янець-Подільський, Дунаївці, Жмеринку під кінним конвоєм погнали на Умань. По дорозі була невдала спроба зробити бунт і втекти. В результаті – 123 в’язнів розстріляли. Після цього страшного етапу вдалося врятуватися лише кільком щасливцям. Це Омелян Чорнога з Мушкатівки Борщівського, Василь Росолович з Копичинців, Михайло Демків та Михайло Шевчук з Шидлівців Гусятинського районів. 20 липня після прибуття етапу в Умань на фронті склалася така ситуація, що німці були за 20-30 км від цього міста. Тому за розпорядженням військового прокурора і керівництва НКВС УРСР 767 в’язнів розстріляли».

Для розсекречення поховань жертв Уманьської тюрми багато зусиль доклав наш краянин, уродженець с. Стегниківці Тернопільського району, нині житель Умані, автор 4 книг, історик, депутат міської ради Богдан Чорномаз та його дружина Тетяна Чорномаз.

Разом із тернополянами скорботу розділили представники владних органів та громадськості Умані і всієї Черкащини. Учасники урочин поклали вінки та квіти до підніжжя меморіалу та запалили свічки за душі полеглих. На першій із 16 гранітних плит викарбувані такі слова: “На цьому місці поховані українські патріоти, в’язні Чортківської тюрми – уродженці Тернопільської області, яких розстріляли працівники органів НКВС СРСР в м. Умані 21 липня 1941 року”. Олег Боберський сказав: “Меморіал створений за кошти, надані бюджетами обласної ради та районів, мешканці яких були закатовані в Умані. Члени координаційної ради зробили велику роботу і горді, що сьогодні, 30 липня, попри усі труднощі та перешкоди меморіал вдалось відкрити. Вважаю цю подію знаковою як для Тернопільщини, так і для всієї України, адже українцям, невинно страченим, має бути віддана належна шана. Це потрібно не лише загиблим, це передусім потрібно живим”.

Сьогодні розглядають можливість продовження діяльності координаційної ради для дослідження злочинів комуністичного режиму в усій області та створення обласного мартирологу. Таку пропозицію вніс заліщицький краєзнавець Антон Могилюк. На його переконання, українці не мають права допустити, щоб залишилася хоча б одна безіменна жертва тоталітарних режимів, хоча б один безіменний борець за незалежну Україну.

Олександр ЛІБЕРНИЙ, м. Тернопіль

Published on 2 August 2011