Львівщина вшанувала пам’ять героїв УГВР

10 липня у селі Сприня Самбірського району на Львівщині на території спортивно-туристичного оздоровчого комплексу імені Президента УГВР Кирила Осьмака відбулося урочистосте відзначення 67-ї річниці створення Української Головної Визвольної Ради – підпільного парламенту воюючої України в роки Другої світової війни.

До Сприні традиційно приїхали делегації із Самбірщини, обласного центру, багатьох міст та районів Львівщини, гості зі столиці та діаспори. Зокрема, чисельно були представлені станиці Всеукраїнського братства ОУН-УПА, НСОУ «Пласт», Спілки політв’язнів, інших громадських організацій та політичних партій.

Урочистості розпочалися з відкриття пам’ятного знаку Великого Збору УГВР, панахиди, покладання квітів до підніжжя монументу і традиційної пластової присяги та продовжилися віче-концертом на літній сцені комплексу.

Перед присутніми виступили отець-капелан Михайло Низькогуз, представники Львівської обласної адміністрації та Львівської обласної ради, Самбірської районної державної адміністрації та Самбірськьої районної і міської ради, дочка Президента УГВР Кирила Осьмака Наталія, голова Львівського крайового Братства ОУН-УПА Олесь Гуменюк, голова ВО «Свобода» Олег Тягнибок, народний депутат України Ярослав Кендзьор, голова ЛОО КУН Михайло Пшевлоцький та інші. Привітання від Зарваницької громадської ініціативи виголосив Юрко Антоняк.

Виступаючі наголошували на великому значенні історичного подвигу творців УГВР, на тому, що цей приклад консолідації українців різних політичних переконань на платформі збройної революційної боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу має стати уроком для українських політичних та громадських діячів сьогодення.

Ведучий віча Михайло Шпак та заступник голови Самбірської райради Віталій Кімак виголосили та вручили подяки творцям та жертоводавцям пам’ятного знаку і урочистостей, завдяки яким вони стали можливими, адже вперше за останні роки відбулися практично без підтримки із обласного бюджету. Прозвучали також подяки тим громадським організаціям та окремим діячам, які активно долучилися до вшануваня героїв УГВР, зокрема Всеукраїнському Братству ОУН-УПА, НСОУ «Пласт», Центру дослідження визвольного руху, «Зарваницькій ініціативі» та іншим.

Концертну частину програми виконали хор Спілки політв’язнів «Нескорені» під керівництвом Богдани Сімович, хор «Повстанець» Львівського крайового Братства ОУН-УПА, виконавці та художні колективи із Самбора та Борислава.

На завершення ветеранів визвольної боротьби та артистів організатори дійства пригостили смачним козацьким кулішем.

Довідка:

Установчі збори Української Головної Визвольної Ради відбулися 11–15 липня 1944 поблизу с. Недільна на Самбірщині під охороною відділів Української повстанської армії.УГВР постала як орган політичного керівництва українським визвольним рухом. Серед організаторів УГВР — Кирило Осьмак, Ростислав Волошин, Роман Шухевич, Василь Мудрий, о. Іван Гриньох та інші. Підпільний український парламент впродовж десяти років, аж до моменту, коли останній Генеральний секретар УГВР Василь Кук потрапив у полон, очолював визвольну боротьбу українців.

За словами директора Національного музею Меморіалу жертв окупаційних режимів Руслана Забілого, Українська Головна Визвольна Рада була понадпартійною структурою. Це своєрідний підпільний парламент, покликаний координувати боротьбу проти німецького і радянського тоталітаризмів за створення Української самостійної соборної держави. До УГВР запросили представників українських політичних партій і організацій, які поділяли ідеї революційної боротьби за свободу. На той час не було жодної політичної партії і організації, яка діяла б легально. Тому парламент складався не з політичних партій, а із людей, які мали великий досвід політичної діяльності.

Президентом УГВР став Кирило Осьмак, який з 1918 року був членом Центральної ради. Віце-президент УГВР Василь Мудрий був віце-спікером сейму міжвоєнної Польщі. Це важливо для сьогодення, побачити реальну позицію Організації Українських Націоналістів, яка залучала до керівництва визвольним рухом і представників інших політичних сил. А в УПА були вірмени, грузини, росіяни, литовці, євреї, які не належали до ОУН, але поділяли її мету і завдання під гаслом «Воля народам! Воля людині!».

Юрій АНТОНЯК

Published on 11 July 2011