Науковці досліджують життя Провідника ОУН

15 червня відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Постать на тлі епохи: до 120-річчя від дня народження Євгена Коновальця», організована Центром досліджень визвольного руху спільно із Львівським національним університетом імені Івана Франка, Інститутом українознавства Національної академії наук України та Ювілейним комітетом року Євгена Коновальця.

З привітальним словом виступив ректор Національного університету імені І. Франка Іван Вакарчук, який наголосив на важливості дослідження таких знаменних для української історії особистостей як Євген Коновалець.

Голова Львівської обласної ради Олег Панькевич, начальник управління внутрішньої політики Львівської обласної державної адміністрації Ірина Романів привітали істориків та побажали плідної наукової дискусії.

Виконувач обов’язків директора Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича, д. і. н., професор М. Литвин наголосив на військовій діяльності полковника УСС Євгена Коновальця, який, на відміну від тодішнього українського політичного проводу, усвідомлював важливість творення армії.

Про важливу роль Коновальця в українському визвольному русі говорив голова Вченої ради Центру досліджень визвольного руху, к. і. н. Володимир В’ятрович. Порівнюючи політичну та громадську позицію Провідника ОУН та сучасну політичну еліту, він зазначив, що Євген Коновалець чітко уявляв Українську державу як цілісну громаду, підтримував ідею соборності та вважав за необхідне створити власну державу на всіх українських землях. Також В. В’ятрович висловив жаль з приводу того, що вшанування постаті такої величини не відбувається на державному рівні.

В рамках конференції відбулася презентація книги київського історика Михайла Ковальчука «На чолі Січових стрільців. Військово-політична діяльність Євгена Коновальця у 1917—1921 роках».

Участь у конференції взяли науковці з Києва, Львова, Одеси, Тернополя, Кременчука, Луцька, Дніпропетровська, Івано-Франківська, Донецька, Дрогобича. Загалом на конференцію прибули 34 історики з усієї України.

Під час конференції діяло 4 секції. Учасники першої секції розглядали питання, пов’язані з джерелами та історіографією питання діяльності Євгена Коновальця на тлі українського визвольного руху першої третини ХХ століття. Зокрема, було охарактеризовано найрізноманітніші за походженням та характером матеріали про полковника, що містяться в Галузевому державному архіві Служби безпеки України, Архіві ОУН у Києві, архіві університету Міннесоти, музеї-садибі Євгена Коновальця у його рідному селі Зашків Жовківського району Львівської області. Обговорено стан дослідження окресленої проблематики та означено теми, що потребують кваліфікованого наукового розроблення.

Робота науковців другої секції зосереджувалася на дискутуванні питань, пов’язаних із першим етапом української визвольної боротьби у ХХ столітті і участю в ній Євгена Коновальця. Багато сказано про діяльність полковника на чолі найбоєздатнішої військової одиниці УНР — Корпусу Січових стрільців і його відданість ідеї української соборної держави. Загальноукраїнський характер суспільно-політичних процесів у 1917—1920 років стверджено у доповідях про взаємини Євгена Коновальця та його соратників із українськими політичними та громадськими діячами Півдня і Сходу України.

У третій секції обговорювали питання становлення і розвитку ідеології українського націоналістичного руху у міжвоєнний період. Особливу увагу звернули на висвітлення фінансово-економічних аспектів ідейної платформи ОУН, стверджуючи їхню актуальність для сучасних реалій української економіки. Окремий блок питань, на який звернули увагу історики, стосувався міжнародних аспектів діяльності ОУН у 20–30-х роках ХХ століття, зокрема дипломатичні заходи Коновальця для пропаганди «українського питання».

Науковці, які працювали у четвертій секції, розглядали різноманітні аспекти діяльності УВО та ОУН у міжвоєнний час. Важливим питанням, яке акцентували історики, було вбивство Євгена Коновальця радянськими агентами у Роттердамі 23 травня 1938 року, що мало непоправні наслідки для всього українського визвольного руху.

Прес-служба ЦДВР

Published on 17 June 2011