На службі Богу й Україні

Нині багато говорять про відродження духовних витоків народу, про повернення Церкві належної ролі в житті суспільства. Можемо спостерігати, як в українській пресі й на телебаченні широко обговорюють фільм «Піп», що героїчно зображає православного священика, який не покинув вірних на російській землі. І в той час, коли патріарх Кирило урочисто вручає орден виконавцеві головної ролі цієї стрічки «за увагу до старанних місіонерських праць», у Харкові т. зв. російські патріоти з мовчазної згоди місцевих очільників рубають сокирою меморіальну дошку кардиналові Української Греко-Католицької Церкви Йосипові Сліпому.

Хтозна, чи не така сама доля очікувала би пам'ятний знак митрополитові Феофілу (Булдовському), визначному українському архієреєві, якому вірні Харківсько-Полтавської єпархії завдячують її приєднанням до Української Автокефальної Православної Церкви, відродженої в часи Другої світової війни на всіх українських теренах. Коли б такий знак існував... Може здивувати, чому пні о підручниках з краєзнавства, ані під час екскурсій Харковом ви не побачите й не почуєте згадки про людину, що своїм пастирським словом дарувала надію мешканцям міста, виснаженого німецькою окупацією та радянською політикою спаленої землі. Пояснень годі довго шукати: замордованого в підвалах внутрішньої тюрми МҐБ 78-річного священнослужителя досі визнано обґрунтовано звинуваченим, і в реабілітації йому відмовлено.

Цим виданням прагнемо привернути увагу громадськості до постаті організатора УАПЦ на Слобожанщині часів війни митрополита Феофіла (Булдовського). Збірник містить матеріали однойменної наукової конференції, яку зорганізувала в листопаді 2010 року Харківсько-Полтавська єпархія УАПЦ, та допоки не надруковані та невідомі широкому загалові документи з архівів СБУ про діяльність УАПЦ на Харківщині.

Як у тяжкий для православного люду час, на тлі суперечок про те, що є і що не є канонічно, відродилася Українська Автокефальна Православна Церква та постала одна з її найбільших єпархій — Харківсько-Полтавська? З яких причин УАПЦ потрапила під приціл одночасно гітлерівської та сталінської військових потуг, I як поєднувалися зусилля ворожих спецслужб у полюванні на українську Церкву? Чому досі не всі документальні джерела відкрито для користування історика, що цікавиться життям Церкви часів Другої світової війни? Врешті, чому відмовлено в реабілітації митрополитові, що його натхненні проповіді в голодному і холодному Харкові збирали тисячі вірян? Над цими питаннями пропонуємо замислитися читачам збірника.

Ольга Різниченко

Published on 17 May 2011