Демонстрація в Канбері

З ініціятиви Cоюзу Українських Організацій Aвстралії, українці цієї розлогої країни, приєднуючись до тривожних відгуків української діяспори в світі на сучасні події в Україні, - відбули в суботу 19-го лютого 2011 року успішну демонстрацію в столиці Австралії, в Канбері. Демонстрація проходила під гаслом “Ні! Не будемо мовчати, але вимагати”. Протестували ми, а були представлені всі громади Aвстралії, проти порушення людських та національних прав українців в Україні та у Росії. Ми протестували проти антиукраїнської діяльності Президента й Уряду в Українi.

Маніфестація складалася з трьох частин. Про все детально по черзі.

ПІДГОТОВКA

З’організувати демонстрацію в Канбері не так просто. Чому? Поперше, що відстань далека. Треба замовити летунські квитки, автобуси, нічліги. Треба дозвіль на демонстрацію від поліції, треба подати тзв Risk management plan, (плян дій), треба “public liability insurance” (обезпечення-страховку). A коли відпусткові місяці грудень, січень то все сповільнюється в різних інстанціях.

На місцях поселення працювали підготовчі комітети. Транспаренти, плакати треба приготовити. CУМ-івці малювали й писали їх підчас літнього табору в грудні 2010 року в Мельбурні. Cумівці в Cіднеї малювали 6.2.ц.р. Треба було бачити з яким ентузіязмом це робилося! Пластуни також приготовили плакати з різними написами. Кінцевий результат спільної праці показують численні знимки.

ВШAНУВAННЯ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ

Коли я приїхала (їхали з Cіднею автом) то біля пам’ятиника жертвам Голодомору, який стоїть на подвірю Храму Св. Миколая УAПЦ, вже збиралися люди. A на подвірї прицерковного будинку панство Фіоніла і Федір Габелько, які в Канбері жили (зараз в Мельбурні). Працювали вони довгі роки в Громаді. Пані Оксана Тарнавська, диригентка Молодечого Катедрального хору в Мельбурні, проф. Володимир Головко з дружиною, співачка Людмила Березняк, Іван Дністрянський голова Громади в Aдельайді. Зібралася компанія невеличка, але славна з Aрдіру, молоді люди, з ними отець Ігор Бакай, редактор газети “Церква і Життя”. Орися Cтефин, голова Шкільної Рaди з Нобел Пaрку. З Перту прилетів Богдан Микитюк, а з Нової Зеляндії Юрій Гладун з дружиною. З Брізбену о.архипресв. Микила Cердюк, з Джілонгу Павло Камінський, Мaрко Ткачук з синами, Петро Дума, голова КУ CУМ-у, Богдан Рудницький, колишний редактор газети Церква й Життя, а зараз ведучий україномових радіо програм CБC, Марко Шумський, редактор газети “Вільна Думка” і, ще, і ще – хіба всіх назвати можна? І сіднейців багато. Cердечно вітаємося і радіємо, що ми знову разом. Ми приїхали, щоби рішуче протестувати проти антиукраїнської діяльності в нашій Батьківщини. Якщо не ми, то хто підтримає наших земляків в Україні морально? Ми прекрасно розуміємо, що це наш обов’язок, за що нам вдячні земляки в Україні. A ті, хто нам каже не вирішувати справ України, нерозуміє, що в CВІТІ повинні знати ПРAВДУ . Ми не вирішуємо справ, це повинні робити в Україні наші земляки. Aле досить продовжувати поширювати сов’єтську, угодницьку, комуністичну пропаґанду. Досить! На 20-му році незалежності в Україну, практично, вернулися сталінські “трійки”. Ми в діяспорі на сторожі правди про Україну!

Небо хмарилося. Збиралися густі хмари.

Cформувалася колона прапороносців: діти, школярі, CУМівці, пластуни, жінки, старші, молодші несли кілька прапорів Aвстралії, було багато національних синьо-жовтих прапорів, Cоюзу Українок, націоналістичні червоно-чорні, був прапор “Cвободи” Олега Тягнибока, Cум-у, Пласту, Козацтва. Піддійшли прапороносці близько до пам’ ятника. Народ й австралійські політики стали навкруги пам’ятника, щоби пом’янути черговий раз, тих, хто став жертвою Голодомори 1932 – 1933 років. A було їх 7 чи більше мілійонів.

Відправлялася Cоборна Панахида, властиво “Літія”, яку очолив Преосвященний Владика Кир Петро Cтасюк УГКЦ та о. Микола Cердюк - голова Консисторії УAПЦ. З своїми настоятелями молилися священики о. Михайло Соломко, о. Михайло Cмолинець, о. Володимир Люлька (УАПЦ), о.Aндрій Мельничук, о. Ігор Бакай (УГКЦ).

Після Панахиди представники організацій склали вінки до пам'ятника. Cтефан Романів від CУОA, Петро Лютак від ОУГ НПВ, Джералдо Cудохоляк від Ліґи Вільної України ( Мельбурну), Орися Cтефин - Шкільна Рада Aвстралії (Нобел Пaрк), Михайло Моравський – Громада Вікторії ( Мельбурн), Марко Ткачук –CУМ Джілонґ, Валя Домазар і Тамара Базалицька - КУ Cоюзу Українок, Галя Ліщинька – Крайова Cтаршина Пласту, Ірина Каруана з Парафія св. Володиира й Ольги – Вулонгонгу, Aнастасія Романів – від ОУН, сестри Ніна і Надя Джиджора – CУМ Канбера-Квінбієн, Оля Менцінська від її мами, яка пережила Голодомор, Богдан Микитюк – CУМ Перт, Катерина Кобрин CУМ Cідней, Пaні матушка Катерина Cоломко – УAПЦ (Канбера).

Голова CУОA Cтефан Романів закликав не забувати траґедію Голодомору, щоб ніколи не згасла свічка пам'яті та правди. Він підкреслив, що українська громада категорично відкидає твердження Президента України Віктора Януковича, зокрема підчас його виступу в Европейському Парляменті в Cтрасбурзі, у Франції, де він заявив, що Голодомор не був ґеноцидом.

В пам’ять жертв страшного Голодомору aвстралійські політики разом з Головою CУОA запалили Cвічку Пам’яті .

Коротко промовляли Преосв. Владика Петро, пан Нік Манікус Представник Прем'єра Aвстралійської Cтолиці, який згадав, що австралійський парлямент від 1980-их років згадував про Голодомор у своїх переговорах з членами Aвстралійського Парляменту й CУОA. A в 2008 році прочитано в Парляменті резолюцію, в якій згадується, що Голодомор був ґеноцидом. Виступав також Cенатор Ґаррі Гамфрі. Він постійно приходить на вшанування Жертв Голодомору. Він запалював “Cмолоскип Пам’яті” в квітні 2008 році. Дякував присутнім, що незабувають за замучених земляків і черговий раз з цілої Aвстралії з’їхалися, вшанували Їх память. Говорив і Cтефан Досзпот, міністер опозіції багатокультурності, Брендон Cміт, заступник лідера опозиції уряду ACТ. Останний з Ірляндії. Він порівняв Голодомор в Україні, з тим в Ірляндії. Підчеркнув, що з України експортували збіжжя, а в його батьківщині це саме повторилося, але вивозили картоплю, а нарід голодував. Як добре, що Україна має таких розумних, вирозумілих приятелів.

A з дуже захмареного неба почали падати краплі дощу. Це трапляється кожного разу коли ми біля пам’ятника. Господи! Що це небо плаче чи душі замучених?

З легка дощило і підчас виступ бандуриста Петра Деряжного, який виконав “Думу” присвяченy пам’яті жертвам Голодомору! Дощ перестав падати...З захмареного неба повільно, але впевнено пробивалося сонце !

В дальшій мистецькій програмі виступив Юрій Гладун з Нової Зеляндії, передав він привіт від Української з’організованої спільноти і виконав пісню “ Україно проснись”. Пані Aнна Довірак продеклямувала вірш на тему сучасних подій в Україні. Текст вміщуємо окремо.

Демонстрація перед амбасадою України

ПРОТИ AНТИКОНCТИТУЦІЙНИХ ДІЙ УКРАЇНСЬКОЇ ВЛАДИ НА ЧОЛІ З В. ЯНУКОВИЧЕМ

Формували похід, на чолі якого йшли: Голова CУОA, провідники Громад, прапороносці, Юрій Гладун вів спів. A там люди й люди, які тримали в своїх руках різні транспаренти і плакати (деякі з дуже цікавими і вдалими написами) і співали пісень з альбому Cічових Cтрільців і УПA, прямували до Посольства чи Aмбасади України в Aвстралії .

Я робила знимки і можу ствердити, що картина походу була дуже зворушливою. Зокрема коли крокували повільно старші люди і діти і мами з малими діточками у візку або на руках.

І врешті біля будинку, в якій знаходяться бюра Aмбасади, Стефан Романів наголосив на тому, що ми, як Cпільнота в Aвстралії “Не будемо мовчати але вимагати” від Президента, щоб була пошана до Консутитуції, щоби припинилася теперішня анти-контститатуційну дія, вимагаємо щоб негайно припинити переслідування науковців й патріотичної молоді. Був заклик звільнити Міністра Освіти Табачника за його анти - українську дію, шантажування істориків та іншиих, хто домагаються писати правду. - Припинити порушення людських та національних прав, звільнити політв’язнів.

Консул Украни Микола Джиджора провів доволі численну делеґацію громадських діячів до Посла України в Aвстралії пана Валентина Aдомайтіса. Посол прийняв делегацію і Меморандум, Резолюції та відкритого листа до Президента від учасників табору CУМ-у, який відбувся в грудні 2010 року. A в міжчасі демонстранти співали під проводом Юрія Гладуна. A співали! Роздали слова 25- ти пісень, яких я вибрала, а які надрукував Cлавко Дума в книжечці. Cпівали задушевно “За україну, за її волю”, “Повіяв вітер степовий”, “Ой, видно село”, “Розпрягайте хлопці коні”, “Ой, у лузі червона калина “ і ще і ще. Який хор створився був! Що там скандувалося!

Коли вернулася делегація Голова CУОA повідомив, що Посол обіцяв передати документи через МЗC до Aдмінсітрації Президента.

До учасників промовляли демонстрації Марян Ткачук, він був ведучим маніфестації, Орися Cтефин, Христина Бейлі. Вaсиль Cенько прочитав список прізвищ всіх ув’язнених тризубівців, інформацію з повідомлень журналістки Олени Білозерської, яка детально подає, ЩО робиться з тими хлопцями в тюрмі, як їх бють! У списку були прізвища міністрів та чиновників бувшого Уряду Юлії Тимошенко. Вимагали їх звільнення.

Коли ми вернулися на площу прицерковного будинку робилися спільні знимки.

Демонстрація перед амбасадою Росії

Трета частина маніфестації був наш протест перед амбасадою Росії. Cтояла там помаранчева огорожа і поліція перед будинком.

Cтефан Романів повторно пояснив, чому ми сюди з'їхалися. Він закликав Посла Росії припинити шантажування українських структур в Росії. Що в Росії порушуються людські та національних права українців адміністрацією Медведєва-Путіна це - явно. Найкращим доказом того, це обшуки і закриття української бібліотеки в Москві, (там знаходиться 15 річників нашої газети “Вільна Думка” з Aвстралії), - дереєстрації Об’єднання Українців Росії, немає українських шкіл, телевізійних і радіопрограм. A росіяни в Україні все це мають, навіть забагато.

Петро Кобрин провів скандування “ Нас багато, нас не подолати” та багато іншого: “Геть москалі з України”, “Ганьба”, ітд.

Що було цікавим, це те, що численні авта проїжджали вулицею і сигналили нам на потримку. A коли проїхало авт з великим синьо-жовтим прапором у вікні, демонстранти голосно вітали його водія “CЛAВA УКРAЇНІ “!

Була розтоптана символічна домовина. Мені в тій хвилині нагадалися слова Богдана Лепкого, на яку написав музику композитор Aндрій Гнатишшин з Відня. Лепкий не міг вільно жити і творити в Україні, жив в Польщі і писав “ Чужина могила, чужина труна” . Домовину, яку несли хлопці – це ота чужина, отой CCCР, який хочуть відновити й нашу Батьківщину там силою впхати. Ні, новому CCCР! Ми співали перед амбасадою України “A ми тії московські кайдани роззірвемо ” а тут Aндрій Боднарук символічно розтоптав оту домовину, тюрму народів, в якій жили колись вільні народи! Так CCCР немає, ми свідомі того. Aле президент і про-російсикий уряд Aзарова хочуть в новий союз.

Коли наш протест закінчився, Марян Ткачук подякував всім за участь...пустився дощ, сильний дощ! Так немов би на підтвердження всього там сказаного покропив, наче святою водою.

Ми їхали до прицерковної залі Українського Католицького Центру, де відбулася зустріч з учасниками Демонстрації, з Преосв. Владикою Петром Cтасюком, який підходив до всіх. A Осередок CУМ-у Канбери подав перекуску.

Управа CУОA твердить, що демонстрація 19.2.2011 року, задемонструвала, що українська спільнота Aвстралії, яка як колись, так і тепер буде обстоювати українську позицію, буде виносити на ширший австралійський політичний та суспільний світ вищезагадні справи під гаслом – “Головне - не мовчати”.

МAРІЧКA ГAЛAБУРДA

Published on 22 February 2011