Тріумфальна прем’єра в Будинку кіно

11 лютого 2011 р. в Будинку кіно Національної спілки кінематографістів України з великим успіхом відбулася прем’єра фільму Романа Коваля та Олександра Домбровського “Юрій Горліс-Горський” – про боротьбу за Самостійну Україну хорунжого Армії УНР, осавула 1-го куреня полку гайдамаків Холодного Яру, автора роману “Холодний Яр”.

Синій зал не вмістив усіх, хто прийшов на прем’єру. Люди впритул стояли в проходах, а кілька сотень людей не могли навіть увійти до зали. Тоді адміністрація Будинку кіно запропонувала екстраординарний крок – перенести демонстрацію в Червоний зал. Цей зал (на 670 осіб) ледь вмістив усіх охочих.

Фільм викликав інтерес у багатьох відомих людей. У залі можна було помітити письменників Івана Драча, Михайла Наєнка, Василя Трубая, Петра Осадчука, народного художника України Феодосія Гуменюка, режисерів Олександра Рябокриса, Леоніда Мужука та Івана Сергієнка, скульптора Руслана Найду, журналістів Олену Артюшенко, Костянтина Диканя та Ростислава Мартинюка, борців за волю України Василя Овсієнка та Олеся Сергієнка, оператора Павла Щирицю (творця першого фільму про боротьбу в Холодному Яру під проводом Василя Чучупака), кобзаря Ярослава Чорногуза, співаків хору “Гомін” та багатьох інших творців української культури. Була й присутня родина Чучупаків на чолі зі старійшиною роду Володимиром Дем’яновичем Чучупакою та представники інших повстанських родів.

Розпочався вечір з лемківської пісні “Кедь ми прийшла карта” у прекрасному виконанні Тараса Силенка та Олексія Кабанова. Потім до учасників презентації звернулися заслужений артист України Петро Бойко і письменник Василь Шкляр. Слово їхнє було лаконічне, глибоке і тепле.

Кінокартину, як виявилося, знімали 7 операторів. Зйомки відбувалися в Холодному Яру, в Мельниках, Матвіївці, Розумівці, Цибулевому, Чорнолісці, на хуторі Буда, в Києві та на Київщині. Окрім мальовничої природи Холодного Яру, у фільмі було широко використано документальну кінохроніку Першої світової війни, Визвольної війни 1917 – 1920-х років, II Речі Посполитої, СССР, Другої світової війни, фотографії із приватного архіву Юрія Горліса-Горського та постановочні сцени, в яких взяли участь військово-історичні клуби з Києва і Кам’янця-Подільського. Впродовж фільму звучала музика гурту “Хорея козацька” та пісня “Чи чули сте, миле браття” у прекрасному виконанні Тараса Силенка і цимбаліста Олексія Кабанова. Слово Юрія Горліса-Горського оживив заслужений артист України Петро Бойко. Від імені дружини Юрія, Галини Городянин-Лісовської, з екрану талановито промовляла журналістка Ірина Ільченко.

Фільм зворушив глядачів до сліз. Під час його перегляду не раз лунали оплески та вигуки “Слава Україні!”.

Прем’єру завершив прекрасними піснями про Визвольну боротьбу кобзар Тарас Компаніченко.

Після перегляду на сцену вийшли творці фільму, в тому числі й виконавці головної ролі – Тарас Дунський (у дитинстві) і Владислав Куценко. Особливо зворушив виступ 12-річного Тараса. Виявляється, він уже прочитав “Холодний Яр” Юрія Горліса-Горського, “Чорних запорожців” Петра Дяченка, “Отамана Орлика” Романа Коваля та інші книги про Визвольну боротьбу українського народу.

Виступив і холодноярець Петро Билина, який на своєму “Ланосі” днями возив кінознімальну групу, не беручи плати за свою послугу. “Як на мене, головний висновок фільму, – сказав він, – полягає в тому, що до ворога ми повинні ставитися так само непримиримо як і Юрій Горліс-Горський, а до товаришів – толерантно, як і він”.

Глядачі щиро вітали Василя Шкляра зі здобуттям Національної премії ім. Тараса Шевченка за роман “Чорний Ворон”. Василь Шкляр у відповідь дякував творцям фільму за видатну роботу.

1946 року, в таборах переміщених осіб у Німеччині, Юрій Горліс-Горський не мріяв, як багато інших емігрантів, виїхати до США в пошуках спокійнішого життя.

Казав, що з Європи ближче до Холодного Яру.

Видно, вірив, що сюди ще повернеться.

І він повернувся. І не тільки своїми книгами.

9 жовтня 2010 р. в селі Мельники, колишній “столиці” Холодного Яру, йому поставлено пам’ятник, а ось тепер знято про нього фільм.

Він заслужив на таку пам’ять, адже він 30 літ захищав Україну із самопосвятою, залишаючись, попри страшні випробування, товариським і людяним.

Його життя – це приклад, як треба любити Батьківщину.

Вшанування Юрій Горліса-Горського та Головного отамана Холодного Яру Василя Чучупака продовжаться 17 квітня в Холодному Яру.

Прес-служба Історичного клубу “Холодний Яр”

Published on 14 February 2011