Пам’ять про Біласа В. і Данилишина Д. вшанували екстремальною грою «Навздогін смерти»

25 грудня близько 21:00 в селі Верин на Миколаївщині Львівської області завершилась екстремальна гра «Навздогін смерти», присвячена борцям за Волю Біласу і Данилишину, які загинули 23 грудня 1932 року. Організатор гри - Молодіжний Націоналістичний конгрес (МНК).

Гра розпочалася о 9:00 25 грудня біля пам’ятника Борцям за волю України (Василю Біласу, Дмитру Данилишину, Юрію Березинському та Володимиру Старику) у Городку, що на Львівщині. Впродовж дня учасники подолали близько 60 кілометрів. Дорога пролягала через Миколаївський і Городоцький райони Львівщини, основні точки для проходження були розміщені в населених пунктах або поблизу них (Городок, Керниця, Великий Любін, Бартатів, Оброшино, Ставчани, Пустомити, Щирець, Черкаси, Миколаїв, Розвадів, Верин). Цим шляхом 78 років тому пройшли молоді хлопці, яких спіткала смерть у 1932 році напередодні католицького Різдва.

Організатори створили такі умови гри, при яких учасники мали постійно спілкуватись з людьми, добуваючи у них різноманітну інформацію з історії та географії краю. Особливістю екстремальної пригоди було те, що кожна команда, яка складалася з двох людей, мала обмежену кількість грошей, всього десять гривень, які можна було б витрачати для виконання завданнь.

«Ця гра побудована на принципах спортивного орієнтування, логічного мислення та знань історії. Кожен з гравців мав можливість випробувати себе як фізично, так і інтелектуально, побігавши по польових дорогах та міських магістралях, виконуючи завдання та шукаючи коди. Учасники гри відлучились від міського комфортного життя, відчувши трохи екстріму та гострих, але позивних емоцій.» - висловився один з організаторів Андрій Бень.

Ні дощ, ні сніг впродовж дня не завадив молодим людям проходити від точки до точки та виконувати завдання, заробляючи бали. Переможці випередили ту команду, яка прийшла останньою майже на 2 години.

«Гра була напружена і захоплююча, нам пощастило, що на Львівщині ще є люди які згідні допомагати просто так, завдяки яким ми змогли перемогти. Думаємо, якби було більше таких акцій, то жодна видатна особа в історії України не була б забута!» - сказала учасниця команди-лідера Миханів Зоряна.

Інші учасники, не засмучуються, що не прийшли першими на фініш, адже здобули важливий життєвий досвід та збагатилися позитивними враженнями.

«Поганятися за смертю, як виявилось, дуже цікаво. Пройти таку відстань з десятьма гривнями в кишені, здавалося спочатку нереально, проте допомагали випадкові перехожі чи продавці в магазинах, направляючи в потрібне місце чи фінансово. Проте були і хибні поради через які втрачалися дорогоцінні хвилини. Крім поставлених завдань екстріму грі додавала погода, яка стрімко змінювалася впродовж дня: дощ, сніг, мороз.» - поділилася враженнями Дацків Оксана.

Гра проходила під гаслом: «Борці за Волю не вживають алкоголю, борці за Україну – не вживають нікотину.»

Прес-служба ЛОО МНК

Published on 29 December 2010