Вшанування героїв ОУН

Конгрес українських націоналістів Дрогобиччини, громадянський форум Дрогобиччини та зацікавлена громадськість 22 серпня у с. Бійнич (Гаї-Бійничі), біля посвяченого хреста провели молебень та вшанування пам’яті Ростислава Волошина («Павленка»), Генерального секретаря внутрішніх справ УГВР, члена бюро Проводу ОУН, який в різний час керував апаратом пропаганди, медично-санітарною службою українського Червоного хреста, шкільництвом та суспільною опікою.

Ростислав Волошин (теж Березюк-Волошин) народився 3 листопада 1911 р. в с. Озеряни Дубенського району на Рівненщині. Членом ОУН він був з 1929 року. Виконував різні організаційні доручення ОУН до останнього дня свого короткого життя.

Посмертна згадка від імені проводу ОУН, що вийшла друком у журналі «Ідея і чин», не передає жодних обставин трагічної загибелі Ростислава Волошина, але ще 1994 р. Пантелеймон Василевський намагався віднайти інформацію про ті трагічні події. Він зустрівся з пані Ганною Николяк, родом з с. Гаї Нижні, яка розповіла. Що в серпні 1944 року до них зайшло двоє: чоловік років понад 30 років у напіввійськовій формі без зброї (крім пістолетів), з ним – довгокоса молода дівчина з сумкою медичного забезпечення. Вони поспішали і розпитували дорогу до с.Кавсько. Господарі пригостили їх молоком, а чоловік запитав, чи це хата рідних Николяка Василя. Зачувши «так», він устиг сказати фразу: «Ваш Василь загинув у Карпатах. Я його друг Волошин-Павленко. У цей момент поблизу з’явилися солдати НКВД і гості почали втікати до найближчої яруги. Зчинився короткий бій: втікачі стріляли з пістолетів, а чекісти сипали по них з автоматів. Наслідком короткого бою була загибель Волошина і його бойової подруги без імені.

Ювілейний наказ головного Командира УПА генерала-хоружного Василя Кука – «Коваля» № 552 від 14 жовтня 1952 року датує смерть Волошина 22 серпня 1944 р. За цими даними КУН Дрогобиччини встановив хрест та кожен рік виправляє молебень 22 серпня.

Діяльність В.Николяка вивчають місцеві історики. Прийде час, коли все стане більш ясним, доступним для нас про ці події.

Усі села Дрогобиччини були національно свідомими і дали в ряди ОУН і УПА багато борців за волю України. На жаль, про всіх свідчень ми не маємо і донині. Та хай пам'ять зберігає у наших серцях образи мужніх патріотів, всіх борців за Українську Державу.

Йосиф Йосифів

Published on 17 September 2010