ЗАЯВА Проводу ОУН(б) До 65-річчя закінчення 2-ої Світової війни в Європі

Восьмого травня 1945 року Берлін, який спричинив 2-гу Світову війну, прийняв умови капітуляції, подиктовані учасниками протигітлерівської коаліції. Москва з ідеологічних мотивів вирішила відзначити цю подію на другий день після капітуляції. Згодом ідеологи червоної імперії закінчення німецько-російської імперіалістичної війни зі скорботної події перетворили на свято перемоги в окремо взятій «Великій Вітчизняній Війні». Донині ця назва, як ідеологічний релікт, слугує як пропагандивне гасло Москви для збереження політичних впливів у державах колишньої імперії.

Друга Світова війна була загарбницькою війною двох імперіалістичних блоків – нацистського Райху і большевицької Росії-СССР, а в цій війні велися ще численні інші війні, в тому й міжнаціональні, війни з расистських та інших дискримінаційних мотивів. Повна й всеосяжна історія 2-ої Світової війни, всіх її учасників та чинників, по нині ще повністю не досліджена й не описана. Зі своїм складним минулим всі держави, зокрема новітні, ще не примирені між собою, не всі готові визнавати свої національні провини і пробачатися перед світом і майбутніми поколіннями. Від цього страждає вся Європа, це позначається й на Україні та її політичній верстві.

Саме на політичній і суспільно активній еліті Європи лежить обов’язок спільно подолати трагічні події минулого і спільно визнати провини попередників, спільно вшанувати пам’ять мільйонів жертв і спільно визнати Героїв, які з посвятою і жертвою свого життя перемагали зло. До тих Героїв належать, без сумніву, Провідник ОУН С.Бандера й Головний Командир УПА Р.Шухевич.

Провід ОУН у травні 1945 року видав політичну «Деклярацію після закінчення Другої світової війни в Європі». Це – яскравий документ української незалежної політичної думки, який нині, з нагоди 65-річчя свого оприлюднення, заслуговує на особливу увагу нашої широкої громадськості, зокрема в Україні та в інших державах Європи й колишнього СССР.

«За нами період неповторних визвольно-революційних змагань. Ми горді за цей могутній геройський зрив, за цю відчайдушну мужню поставу в боротьбі з гітлерівською і сталінською тиранією… Ми, нарешті, горді за безмежну всенародну жертвенність для Справи, за дружню солідарність всіх верств і земель України, за щиру консолідацію визвольно-самостійницьких сил…

На крові тих, що впали на полі бою і обороні рідних хат, сімей і населення, в наступі на гестапівські й енкаведівські гнізда і загони, в індивідуальному двобою в час конспіративної підпільної роботи; на крові тих, що замучені по тюрмах і таборах, - виростала безсмертна легенда воюючої поневоленої нації, що вогненним смолоскипом у серцях і душах народу і освідчує шлях у майбутнє. Україна живе й бореться та силою здобуває перемогу. Хай же вічна буде слава впавшим героям, що склали своє життя на жертівнику нації!

Ми знаємо і віримо, що недалекий вже час остаточного визволення українського народу і створення самостійної держави і цю віру передаємо народові.»

Цю незламну й тверду віру український народ перейняв від своїх борців, зберіг її протягом наступних десятиліть поневіряння в большевицькій неволі і проніс її до 24 серпня 1991 року, коли було проголошено нинішню незалежність.

Клонимо наші голови перед усіма загиблими у 2-ій Світовій війні, що воювали в рядах рідної повстанській армії та в чужих військах, і сумуємо за невинно убитими. Відзначаємо перемогу над нацистами як героїчний чин всього українського народу, кращі сини й дочки якого продовжували визвольну боротьбу проти не менш жорстокого й підступного тирана – червоного окупанта.

Віддаємо честь національним Героям і борцям за волю і державність України. Всім тим, що проливали калинову кров за калинову славу України! Вічна слава Героям! Хай живе Українська Самостійна Соборна Держава!

Провід ОУН(б)

Published on 5 May 2010