Українці Едмонтону вітали Голову ОУН

Дружинники Едмонтонського Осередку Спілки Української Молоді недавно мали нагоду зустрітися з Стефаном Романівим, як Головою Проводу Організації Українських Націоналістів, заступником Голови Світової Управи СУМу та Генеральним Секретаром Світового Конґресу Українців.

Коли дружинники СУМ довідалися що друг Романів прибуде до Едмонтону, очевидно хотіли з ним особисто зустрітися і познайомитися. За останній рік або два, дружинники Едмонтонського осередку почали брати більшу участь не тільки в СУМівській праці, а ще в загальному громадському житті. Така нагода зустрітися з Головою Проводу ОУН рідко приходить, та ми не хотіли її пропустити! Ця легендарна організація вже понад 80 років вела безкомпромісну і ефективну боротьбу за здобуття і утвердження Самостійною і Соборної Української Держави.

Ми були захоплені тим, як конкретно і відверто Романів з нами говорив. Нам було цікаво довідатися, що діється в Україні цими днями, та як сьогоднішня Організація діє на добро українського народу.

Коли дружинники спитали гостя, як Організація сьогодні може діяти в Україні, він вияснив, що по перше, ОУН не є політична партія, яка старається займати державну адміністрацію. “ОУН це є, власне, та іскра, яка може розпалити громадський дух. Сьогодні Україна і діаспора – це є глобальна Організація; Організація, що один одного доповнює, Організація, в якій один одного потребує і тому зі сторони Проводу ОУН ми постійно пригадуємо: ми є Організація, яка розкидана по цілому світі, але суть нашого існування, наша мета, наша ціль є та сама всюди. Тому нашим завданням є виховання молоді чи в Україні, чи в діаспорі, бо молода людина повинна знати свій корінь, мати любов до Бога, до України… Ми глобальна організація, наша сила в нашому об’єднанні!”

Українцям Едмонтону було приємно вітати такого надзвичайного гостя з нагоди відзначення 55-ліття Ліґи Українок Канади та 60-ліття Ліґи в Едмонтоні. Наш гість був головним доповідачем на святковому бенкеті та дуже цікаво і змістовно говорив присутнім про теперішню ситуацію в Україні і взірцево окреслив загрози суверенітетові України. Навіть коли Україна проголосила свою незалежність в 1991-ому році, робота й обов’язки діаспорної громади відносно України не зникли. Навпаки, загрози українському народові, українській мові та ідентичності подвоюються на денному порядку. Нам необхідно збагнути, що історичний ворог України не вмер в 1991-ому році і сьогодні завзято проводить імперіалістичний реванш. Наше спільне завдання чинно протистояти цьому.

Юрій БРОДА

Published on 26 April 2010