У «Тюрмі на Лонцького» - документальна виставка про трагедію у Катині

У Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» відкрито до огляду виставку львівського члена «Федерації родин катинських» Романа Сидора, яка розкриває правду про злочин радянської каральної системи в лісах під Смоленськом 1940 року.

Виставка приурочена до 70-ої річниці страшної розправи, що її вчинила радянська влада над польськими військовополоненими та представниками інтелігенції з в’язниць і таборів Західних України й Білорусі. Експозицію з власного архіву син розстріляного 1940 року Владислава Сидора уклав самотужки, допомогу в організації виставки у ці жалобні дні надало Генеральне консульство Республіки Польщі у Львові.

Виставку «Катинь 1940 – злочин над злочинами» музей „Тюрма на Лонцького” демонструє до Міжнародного дня пам’яток та історичних місць 18 квітня та на знак співчуття у скорботі Польші, яка внаслідок авіакатастрофи минулої суботи втратила політичну й державну верхівку, котра летіла до Катині на поминальну Службу Божу.

Оглянути виставку можна у четвер, п’ятницю, суботу, неділю від 10.00 до 17.00. У неділю 18 квітня синхронно із показом виставки відбудеться громадський перегляд і обговорення фільму Анджея Вайди «Катинь». Початок о 13.00. Вхід вільний.

ДОВІДКА

Згідно з постановою Політбюро ЦК ВКП(б) від 5 березня 1940 року навесні 1940-го органи НКВС розстріляли понад 23 тисячі польських військовополонених і представників інтелігенції з в’язниць і таборів Західних України й Білорусі, які потрапили в радянські табори після того, як внаслідок таємного додатку до пакту Молотова-Ріббентропа Польща опинилася під впливом двох тоталітарних режимів: комуністичного й нацистського. На першій сторінці цієї постанови – особисті підписи Сталіна, Ворошилова, Молотова, Мікояна. Серед розстріляних було чимало українців, білорусів та євреїв. Світ довідався про цей злочин із повідомлення німецьких влад у ЗМІ 13 квітня 1943 року, але радянська влада приховувала свою причетність до злочину. Створивши комісію під керівництвом академіка Бурденка, вона фальсифікувала буцімто не НКВС, а німецькі нацисти восени 1941 замордували 10 000 польських офіцерів. Це було зроблено, щоб зменшити кількість знищених у1940 р. 21857 громадян Польщі. Як свідчить доповідна записка голови КДБ Шелєпіна Хрущову із грифом „Цілком таємно”: „Усі справи військовополонених та інтернованих зберігаються у спецфонді, доступ до них заборонено. Більше того, оскільки серед міжнародної громадськості панує думка, що вбивство польських військових здійснили німці, ці документи вже ні для кого не представляють інтересу”. Відтак до 1989 року тема Катині була категорично заборонена на всій території країн Варшавського Договору. На тих, хто знав правду, очікували репресії. Автор виставки Роман Сидор за пам’ять про розстріляного у Катині батька був ув’язнений у «Тюрмі на Лонцького» 1949 року. Тепер у музеї в стінах колишньої в’язниці він демонструє виставку про Катинську трагедію, яку заходився формувати після 1990 року, відколи про події в Катині російська преса заговорила відкрито і Єльцин оприлюднив документи Політбюро ВКП(б) з наказом розстрілу .

Published on 16 April 2010