Як козаки Кавказ воювали: в Києві відбулася презентація книги мемуарів Валерія Бобровича

10 березня у Галереї мистецтв ім. О.Замостян в Культурно-мистецькому центрі НаУКМА відбулась презентація біографічно-історичної книги “Як козаки Кавказ воювали. Щоденник сотника Устима”. Автор – Валерій Бобрович, відомий також як полковник УНСО Устим, який на чолі загону українських добровольців воював у дев'яностих роках минулого сторіччя за територіальну цілісність Грузії.

На презентації окрім автора були також присутні голова виконкому УНА-УНСО Руслан Зайченко, старший радник посольства Грузії Гела Думбадзе, голова УНР Микола Поровський, голова Київської міської організації УНА-УНСО Ігор Мазур, український бард Анатолій Сухий та інші.

Дана книга по своїй суті є унікальною, адже «це не звичайні кабінетні мемуари, а справжня хроніка війни». Це розповідь про українських добровольців із УНСО, які на початку 90-х років минулого століття допомагали грузинському народу відстоювати свою незалежність, а одночасно і рятувати честь своєї нації. Це спогади та бачення автора – безпосереднього учасника тих кривавих подій.

«1993 року українські націоналісти активно підтримували Грузію в її боротьбі за незалежність та територіальну цілісність. До цього можна поставитись по-різному. Можна захоплюватись героїзмом наших хлопців, можна їх засуджувати, але не можна лишатися байдужими», - саме з цих слів розпочинається книга.

Вона була видана восени 2009 року і, потрапивши на полиці книгарень, відразу викликала неоднозначну реакцію. Невиправдану цікавість до особи її автора – Валерія Бобровича - виявляла і Служба Безпеки України, висловлюючи претензії в розпалюванні міжнаціональної ворожнечі. Подібна тенденція є закликом українському народу забути свою історію, боротьбу за власну свободу. Але невже задля якоїсь толерантності ми повинні викреслювати ці події з нашої історії?

«Грузія буде пам’ятати кожну краплю крові, пролитої українцями»,- повідомив у своєму виступі старший радник посольства Грузії Гела Дембадзе. Варто відзначити, що історія взаємовідносин України з Грузією розпочалася ще під час Другої Світової війни, коли в складі Української Повстанської Армії був підрозділ грузинів-мінометників.

На початку 90-х років, коли розпочався збройний конфлікт між Росією і Грузією, український уряд побоявся висловити офіційну позицію, весь час оглядаючись назад - на Росію. Попри це, знайшлися українські добровольці, які підтримали Грузію в боротьбі проти нашого спільного ворога – Росії, цим самим забезпечивши собі «теплий прийом» українськими спецслужбами після повернення.

Також на презентації мав слово Микола Карп’юк – заступник голови УНА, який передав вітання автору від голови цієї сили - Юрія Шухевича.

Незрозумілим фактом до цих пір залишається те, що вже два роки у Львові на Байковому цвинтарі ніяк повноцінно не можуть зробити могили загиблим воякам УНА-УНСО. Виникає питання: як довго це триватиме?

Логічним завершенням презентації став виступ автора книги Валерія Бобровича, в якому він з твердою і оптимістичною ноткою в голосі заявив, що «ми не хохли – ми нащадки тих, перед ким в страху здригалася Варшава…». Після виступу всі бажаючі могли придбати книги і особисто поспілкуватися з автором.

Катерина Аврамчук, Інформцентр МНК

Published on 11 March 2010