У Львові виявлено замовчувані останки жертв НКВС

Усього за кілька десятків метрів від облдержадміністрації, у підвалі Церкви-музею сакрального мистецтва ім. Блаженного Казимира-Климентія Шептицького на вул. Кривоноса, 1 очевидці виявили купу людських кісток. Вони припустили, що це рештки закатованих НКВС патріотів України, що їх хочуть тихцем перепоховати, без з’ясування особи, обрахунку кількості чоловіків, жінок, дітей, історичних досліджень і всього решта, що є доречним та потрібним з наукової точки зору.

«Спуск до підвалу – одразу ж справа від входу в церкву. Майже весь вхід колись був поспіхом замурований та замащений цементом. Лише внизу пробитий отвір заввишки з людський зріст. Підвал великий та темний. При світлі фотоспалаху видніються довжелезні ряди дерев’яних ящиків схожих на труни. Вони поскладані одні на одних. Далі височіє загострена догори купа, у якій відблискують людські кістки, черепи, гомілки, ребра та інше. Таке в своєму житті я бачив лише раз в Дрогобичі – тоді також на території церкви розкопали катівню НКВС і перепоховали рештки 2000 людей. Але в Дрогобичі робилося все з великим громадським розголосом, ідентифікацією загиблих та публічним молебнем. А тут – повна конспірація», – такими є свідчення враженого очевидця, який переконався, що охорона таки знає про дійсний вміст підвалу.

«Цю церкву саме зараз реставрують, навколо купи будматеріалів та риштувань. Напевно, саме під час реставрації, робочі пробили хід в підвал та виявили там купи кісток замордованих колись людей. Логічно, що ті, хто керують реставрацією, не зацікавлений в затягуванні процесу на кілька років, яке обов’язково буде, якщо громадськість довідається про ці рештки, а історики візьмуться за їх дослідження. Набагато простіше збити з дошок квадратні труни та тихцем поховати людей на одному з кладовищ Львова. Серце болить від самої думки, що ще одну сторінку нашої історії буде бездумно знищено для задоволення приватних інтересів невеликої кількості людей. А скільки ж родичів загиблих були б раді цим останкам, який це був би матеріал для істориків, урок для молоді!», – ділиться припущеннями й міркуваннями мимовільний очевидець трагічної сторінки історії Львова.

Настоятелем Церкви-музею сакрального мистецтва, де знайшла місце дещиця експонатів із великої збірки «Студіон», яка налічує понад 4 тисяч одиниць зберігання, є о.Севастьян (Дмитрух). Він реалізує тут проект «Реставрація та виставка збірки колекції ікон «Студіон», що підтриманий Фондом посла Сполучених Штатів Америки із збереження культурної спадщини.

Розробниками та виконавцями проекту є: Львівська асоціація розвитку туризму «ЛАРТ); Ієромонах Севастіян (Степан) Дмитрух – голова Комісії Сакрального Мистецтва, д-р. богослов’я хранитель колекції «Студіон». Реставраційний проект із збереження культурної спадщини, підтриманий Фондом посла США розрахований до жовтня 2010 року і має на меті збереження та порятунок унікальної колекції творів станкового темперного живопису XVI–XIX ст. – пам’яток культури України, які належать до світової спадщини сакрального мистецтва.

Нагадаємо, що відкрили й освятили у приміщенні колишнього костелу св. Казимира Церкву–музей блаженного Климентія Шептицького 20 січня 2008 року Архієрейською літургією, очолюваною преосвященним владикою УГКЦ архієпископом Львівським Ігорем Возняком. На урочистості відкриття музею одну давню ікону Богоматері було подаровано владиці Ігореві Возняку в подяку за сприяння в організації музею, якого так довго очікувала колекція «Студіону».

Мурований костел св. Казимира для ченців чину реформатів зведено у 1656–1664 роках. Після розпуску ордену в 1783 р. костел і монастир передали сестрам милосердя для утримання в ньому притулку для сиріт. Тут також у XVIII ст. засновано шпиталь св. Вінсента, для якого 1880 року збудували новий будинок. У радянські часи тут була в’язниця, а потім – школа міліції. Зараз на території колишнього монастиря – навчальні корпуси Львівського державного університету внутрішніх справ, який передав колишній костел УГКЦ.

За інформацією інформагентств Андрій Новий

Published on 18 August 2009