„Війна” молодих патріотів

З 20 по 23 липня на Сумщині Молодіжний Націоналістичний Конгрес за підтримки Міністерства України у справах сім'ї молоді та спорту провів вже традиційну Всеукраїнську спортивну патріотичну гру "Гурби-Антонівці-2008". Ця гра відбувалася вже всьоме. Особливістю цієї гри став жорсткий якісний відбір учасників у процесі зголошення, внаслідок чого у грі взяли участь порівняно мало учасників – менше як три сотні. Вперше у грі взяли участь і гості з-за кордону – в грі брала участь молодь з Польщі та Росії, а також активісти Білоруської партії свободи.

На початку відбулося урочисте відкриття гри, в якому взяли участь Голова Молодіжного Націоналістичного Конгресу Ярослав Іляш, заступник голови Сумської ОДА Олен Медуниця, начальник управління у справах молоді та спорту Сумської ОДА Віктор Бобиренко та представники влади. Опівночі розпочалося те, чого з нетерпінням чекали всі учасники – теренова гра. Кожен учасник мав псевдо, підпорядковувався суворій дисципліні. Було виокремлено дві команди (курені), які поділялись на менші структурні підрозділи: чоти та рої, на чолі яких стояли відповідно визначені чотові та ройові. Така структура відображала структуру Української Повстанської Армії, яка провела на цих місцях один з найбільших своїх боїв. Курені були сформовані таким чином, щоб в загонах були присутні молоді люди з різних регіонів України. Це здружило гравців, багато хто знайшов собі нових друзів.

Зміст змагань полягав у визначенні кращої команди з двох у ході проведення теренової гри. Кожна команда мала власний прапор, захований у лісі. Завданням куреню було заволодіти та втримати до кінця гри прапор супротивника. Виконання цього забезпечить "чисту" перемогу однієї з команд. Під час гри дозволяється застосовувати лише прийоми боротьби, але забороняється використовувати прийоми, які можуть зашкодити здоров’ю учасників. У грі використовуються елементи військової тактики, різноманітні піротехнічні засоби, портативні радіостанції тощо.

Кожен учасник змагання мав нарукавну пов'язку відповідного кольору куреню, що символізувала життя. Під час теренової гри гравці одного куреню могли "знищувати" гравців суперника шляхом зриву цієї пов'язки. Втрата пов'язки означала "загибель". Зірвані пов'язки передавались у Раду вищих спостерігачів (РВС), і за їх кількістю визначався результат гри. Якщо курені не виграють "чисто", при встановленні результатів використовувалась спеціальна шкала оцінювання: чим вища посада "убитого", тим більше балів отримує команда. У складі куренів були розвідка, окремі рейдуючі групи та інші частини, які робили гру схожою до справжніх військових дій. Курінь "Жовті", очолюваний Олександром Резніченком з самого початку гри мав перевагу за рахунок швидкого захоплення прапора противника. Курінний "Червоних" Сергій Кузан вибрав тактику маневреної війни та використання партизанської тактики. Гра тривала дві з половиною доби, без сну та відпочинку. Не раз "бійці" змушені були ночувати просто неба без наметів та робити багатокілометрові марші. У підсумку перемогу здобула команда "Жовті".

Тарас ДАВИДЮК,

Published on 25 July 2008