Прапор УПА на Ельбрусі

Щоб перевірити свою підготовку до екстремальних ситуацій пластунами був задуманий проект «КАВКАЗ – 2007». Цілком закономірно, що він присвячений 100-ій річниці від дня народження визначного пластуна Романа Шухевича.

Проект складався з двох умовно закодованих частин: «Експедиція» та «Зв’язковий». До участі в заході було відібрано 11 учасників з цілої України. В групі були представники з Києва, Одеси, Львова, Кам’янець-Подільського, Тернополя та Зборова (Тернопільська область). Учасниками експедиції стали представники НСОУ «Пласт», туристичного клубу «Кристал», Молодіжного Націоналістичного Конгресу та Національного Альянсу. Керівником експедиції був Борис Гора - знаний по всій Україні турист, керівник «Кристалу».

Експедиція – це спортивна гірська мандрівка, яка проходила в горах Кавказу, 2 категорії складності. Завдання: підвищення технічної і фізичної підготовки, тактичної і моральної сумісності учасників проекту для участі у мандрівках вищих категорій складності. Мандрівка відбулася з 30 червня по 12 липня 2007 року на території Кабардино-Балкарії, недалеко від кордону з Грузією. Варто визнати, що маршрут був досить технічно складний і без спеціальної підготовки його не здолати. На складних ділянках команда використовувала на лише «кішки», а й льодоруби. Під час проходження Джикаунгйозького плата (Льодовикове озеро), що рясно всіяне небезпечними для життя льодовиковими тріщинами, учасники удівали туристичні системи та зв’язувались мотузками – формували, так звані, зв’язки.

Загалом група подолала близько 200 кілометрів гірських стежок та здолала 4 перевали: Силтран (3260 м, категорія 1а), Чаткара (3507 м, 1б), Ірікчат (3726 м, 1б*), Терсколак (3623 м, 1б). Найскладніше було взяти перевал Терсколак - тут два рази небезпека просто зашкалювала. Перший раз лише диво зупинило зсув величезного каміння, що через невірний крок кинуло двох членів групи на спини і понесло з шумом та пилом до обриву. Вдруге холодний піт виступив коли під самою вершиною довелось повзком пробиратися по краю скелі. Крихке каміння тільки й грало дзвінку симфонію при падінні зі скелі в урвище. Завершальним етапом стало сходження на найвищу вершину Європи – Ельбрус. На висоті 4200 метрів (притулок Одинадцяти) зупиняємось на три дні для акліматизації. Сила вітру відчувається як ніде – це мабуть наймогутніша тут стихія. Один день довелось пережити неймовірну хуртовину, стільки снігу як за цей день, дехто мабуть не бачив за цілу зиму. Для захисту було споруджену справжню фортецю із «снігової цегли». Вичекавши слушного моменту, одній зв’язці вдалось підкорити із червоно-чорним прапором «дах Європи». Це – Борис Гора (Тернопіль), Василь Полевий (Кам’янець-Подільський), Світлана Поліщук (Київ) та Ярослав Дмитришин (Зборів). З нагоди 100-річчя від дня народження Романа Шухевича та 65 річниці заснування Української Повстанської Армії на вершині залунав гімн Організації Українських Націоналістів «Зродились ми великої години…»

Зв’язковий – це додаткове, але не менш важливе завдання, яке поставила собі група. В місті Нальчику, столиці Кабардино-Балкарії, мала проживати вислана на заслання рідна сестра Р.Шухевича. За словами екскурсоводів музею Шухевича в Білогорщі, зв'язок з нею пропав кілька років тому. Кілька годин пошуку і операція «Зв’язковий» виконана! Радість Наталі Шухевич словами не передати. Старенька жіночка не забуває свого походження. Її кімната так і насичена українською атрибутикою, і горить любов’ю до рідної Батьківщини. Шевченко, Шухевич, вишиванка, писанки, прапорці, література, рушники – таке і в нас дома рідко побачиш. Ми пообіцяли повернутись.

Василь Мартюк, депутат Зборівської районної ради, голова Тернопільської обласної організації «НСОУ – Пласт»

Published on 7 August 2007