Кремль розправився з державою коряків

З 1 липня Москва зареєструвала новий суб'єкт федерації — невідомий Конституції РФ 1993 року. Це - Камчатський край. Його утворено передусім для ліквідації Корякського автономного округу - національної держави коряків. Цей давній східно-сибірський народ ось уже кілька тисячоліть контролює північ Камчатського півострова, повідомляє Уґраїна.

Розправа над державою коряків відбулася за заздалегідь опрацьованою схемою. 23 жовтня 2005 року влада провела незаконний референдум про ліквідацію Корякського автономного округу, на якому отримала потрібний їй результат - 89% "за".

Таку саму комедію з референдумом було розіграно кілька років тому в Комі-Перм'яцькому автономному окрузі, а цьогоріч - у західно-бурятській та східно-бурятській державі. Влада незмінно отримувала поголовний "одобрямс", а спроби опонувати "інтеграторським" зусиллям Кремля закінчувалися кримінальними справами або "пряниками" - посадами за зрадливе мовчання.

У червні 2006 року депутати Госдуми РФ схвалили проект створення Камчатського краю на руїнах Корякії. Ну, а Путін 26 травня вніс кандидатуру Олексія Кузьмицького (ймовірно, українець) на посаду губернатора Камчатського краю. Заляканий Корякський парлямент дружньо проголосував за географічні вигадки Кремля - і сьогодні зранку коряки прокинулися у чужій країні.

Чисельність постійного населення Корякії, площа якої складає 301,5 тисяч кв.км, трохи більше 24 тисячі чоловік. Когось дуже турбувало те, що Корякія - слабкоколонізована територія із порівняно невеликим мігрантським відсотком людей.

Корякський національный округ утворений 10 грудня 1930 року Постановою Президії ВЦВК. 20 жовтня 1932 року у складі Хабаровського краю утворена Камчатська область, яка з 23 січня 1956 року виділена в самостійну область РСФСР. Корякський округ отримав статус автономного, а 1993 року оголосив про свій суверентіт у межах Російської Федерації.

Коряки - православний народ. Корякською (нимиланською) мовою створено літературу.

КОРЯЦЬКА ЛІТЕРАТУРА

Література коряків (нимиланів) та всіх мешканців Корякської держави - Коряцького Автономного округу (у складі РФ, Північний-Схід Євразії). Виникла на грунті багатого фольклору та національної міфології, зокрема про Кутха, Куткинекку (Ворона) - корякського деміурга, творця всесвіту. Цикл "лицарських" епосів про війну із інтервентами. Оповіді та казки про шаманів, богатирів, оленярів, духів природи (келе, нимвіт). Нова писемність від 1930-их рр.ХХ стол. Автори - С.Стебницький та К.Кеккетин.

1932 - видано абетку корякської мови на основі латинської графіки.

1933 - вихід 2 номерів корякомовного журналу "До нового життя", створення самодіяльного корякського теятру.

Перші прозові твори - оповідання Т.Кавави, Кававгийнина, Евнито, Енагита, Тавитина, Вачакалену, тощо. Перший коряцький класик - К.Кеккетин, автор повістей "Евнито-чабан" (1936) та "Хаялхот" (1939), оригінальної обробки національних переказів "Остання битва" (1936). Інший повістяр - Д.Жуков, автор твору "Нотайме" (1938). Обидва автори охоче користуються фольклорними мотивами, осучаснюючи героя-коряка з епічних творів.

1937 - "сталінська реформа" корякської писемності на основі кириличної графіки.

1940 - корякський вчений І.Баранніков видав збірку "Казки про Емемкута". Також пише низку оригінальних оповідань.

Найбільш продуктивний письменник та поет - В.Коянто, автор поем "Струминка", "Останній постріл", збірки поезій "Оленячими стежками" (1970).

У 70-их роках - розквіт творчости Г.Поротова - збирача фольклору, поета, пісняра, драматурга, автора п'єс для ітельменського та корякського теятру.

1972 - етапна книжка Г.Поротова (пише великоруською мовою) "Акіках, Ачичух, Абабах".

1974 - у Петропавловську-Камчатському перевидано книжку Д.Жукова "Нотайме".

1976 - повість В.Коянто "Кайовиль" (Місяць молочних олениць).

Укр.мовою низку коряцьких народних казок переклав М.Сидоренко.

НП

Published on 27 July 2007