До Києва повернулась чайка «Спас»

Володимир Щербина

Після морського походу за маршрутом Україна—Грузія—Україна козацька чайка «Спас» знову повернулась до Києва. 12 червня на Трухановому острові відбулось свято зустрічі наших шибайголів.

Ще років 300 тому козацька флотилія на рівних конкурувала з військовими флотиліями наймогутніших держав континенту. На своїх легких чайках козаки ходили по Дніпру та по Чорному морю, сміливо атакували неповороткі великі кораблі, влаштовували морські десанти.

Відродити козацьку славу вирішили члени товариства «Кіш». 16 років тому за старовинними кресленнями вони зробили реконструкцію козацької чайки, яку назвали «Пресвята Покрова». На ній члени товариства ходили кількома морями, відвідали ледь не всі прибережні країни Європи. «Спас» — це вже друга чайка, створена членами товариства. На ній козацькі шибайголови відправилися у Батумі на святкування національного свята Грузії.

Коли чайка «Спас» прибула до Батумі, то господарі розповіли історію, що десь у XVI столітті місто було захоплено турками. Раптом з моря з’явилися на невеликому кораблі (певно, на чайці) якійсь навіжені козаки, які порубали та прогнали з міста переважаючий їх за чисельністю турецький гарнізон, після чого зібрались у фортеці та влаштували шумне святкування перемоги. І ось тепер, вже у XXI столітті козаки знову прийшли чайкою до Грузії.

Після закінчення свята, прихопивши 10 діжок грузинського вина — дарунок господарів — наші козаки, пройшовши через п’ятибальний шторм, повернулись додому, повідомляє "Народний оглядач".

12 червня вже о 17 годині на Трухановому острові почали збиратись люди. Багато молоді було у вишиванках, які все більш впевнено стають майже обов’язковим атрибутом усіх молодіжних заходів. В очікуванні прибуття чайки молодь скопичилась під сценою, послухати казки лірника Сашка, які як і завжди, мали неабиякий успіх. Сашко вихоплював хлопців і дівчат із публіки та розігрував з ними цілі сцени із своїх казок.

Тим часом присутні на березі козаки розвели під величезним казаном вогонь і почали готувати куліш. А ще два козаки зі скляною чвертю (25 літрів) самогону ходили поміж публіки і давали кожному по ковтку «причаститись» до козацької забави.

Незабаром на острів прибув грузинський ансамбль «Georgia» з групою підтримки, яка одразу організувала приготування шашлику.

І ось в повітрі лунає постріл з гармати, і всі сунуть поближче до води і починають несамовито клацати затворами фотоапаратів — по Дніпру гордо йде чайка, розгортається і підходить до берега. Козаки вистрибують з борту у воду і поважно вітаються з присутніми, попереду яких Борис Данилович Скоропадський — онук Гетьмана Павла Скоропадського.

Декому з журналістів дозволили піднятися на борт чайки — пофотографуватися. А ще більше фотографів із жартами та посмішками фотографували сам процес потрапляння на чайку — адже не кожен може заповзти по слизьких містках або залізти на борт з води. Отже, свято вдалось! Присутні із задоволенням їли козацький куліш та грузинський шашлик, пили привезене грузинське вино, слухали виступи українських виконавців — Катю Чілі, Сергія Фоменка («Фома», гурт «Мандри»), Олега Скрипку, гурти «ДахаБраха», «Перкалаба». Від Грузії виступав ансамбль «Georgia» із запальними піснями і танцями. У тому числи джигіти виконали добре відому ще за радянських часів пісню «Арго», нібито порівнюючи наших козаків з відчайдушними аргонавтами.

Закінчилося свято пальбою з гармат і кольоровим феєрверком.

Замість післямови. В багатьох морських державах світу є добра традиція: курсанти морських училищ проходять практику на вітрильниках, наприклад, таких як колишній радянський (тепер російський) «Крузенштерн». Було би добре, якби українські курсанти морехідних шкіл проходили практику і на козацьких чайках.

НП

Published on 16 June 2007