Гурби-Антонівці: після війни – привітання й обійми суперників

П’ятий раз українська молодь на початку травня збирається у лісовому масиві між селами Антонівці, що на Тернопільщині, та Майдан, що у Рівненський області. Саме в цій місцині 63 роки тому підрозділи Української Повстанської Армії потрапили в оточення військ НКВД, так званий „Гурбинський мішок”. П’ять тисяч українських героїв мужньо боролися проти понад 35 тисяч окупантів і після кількох виснажливих днів бою вирвалися з оточення. Цей бій увійшов в історію як найбільший бій УПА. Молоді патріоти щороку вшановують полеглих тут українських героїв та знищених після бою мешканців села Антонівці найбільшою в Україні тереновою грою „Гурби-Антонівці”, яку у 2003-2007 роках проводить Молодіжний Націоналістичний Конгрес.

Особливістю цієї гри став жорсткий якісний відбір учасників у процесі зголошення, внаслідок чого у грі взяли участь порівняно мало учасників – близько трьохсот. Однак охочих взяти участь у грі було як й у минулі роки кількасот кандидатів.

1 — 5 травня близько трьох сотень патріотів з чотирнадцяти регіонів України взяли участь в імпровізованій війні — поділені на два рівні курені, структура яких відтворювала бойову структуру УПА та відповідала тактиці гри кожного з куренів. Протягом трьох діб гри українська молодь пройшла в польових умовах військово-патріотичний вишкіл, адже такі поняття як дисципліна, субординація, обов’язок на грі не порожній звук. Крім того, гра сприяла оздоровленню молоді — однією з обов’язкових умов участі була заборона для учасників вживання алкоголю та наркотиків.

На урочисте відкриття теренової гри „Гурби-Антонівці 2007” завітали заступник Голови Тернопільської облради, в минулому заступник Голови МНК Олег Вітвіцький, Голова Молодіжного Націоналістичного Конгресу Ярослав Іляш. Перед молоддю виступили ветерани УПА, які були безпосередніми учасниками Гурбенського бою.

Сама гра, котра розпочалась опівночі з 1 на 2 травня, була видовищною та цікавою, адже курені використали різну тактику ведення „бойових дій” – «червоні» грали як партизани, натомість їх суперники «жовті» діяли як регулярна армія. Тактична помилка «жовтих» на початку гри, внаслідок якої їх курінь втратив прапор, змусила провід куреня перегрупувати підрозділи та шукати перемоги у кількості набраних очок. З невеликою перевагою більше очок таки здобув курінь «жовтих», що однак було замало для загальною перемоги. «Червоні», вдало замаскувавши власний табір, зберегли обидва прапори до кінця гри. До вдалих дій їх суперників можна віднести засідку у першу ніч гри, коли була повністю розгромлена чота «червоних» та перемога у масовому бою, де зійшлись основні сили обох куренів.

Тактика обох куренів була надзвичайно продуманою: загони спецпризначень, забезпечення, розвідка, ударні групи, застосування радіозв’язку, сигнальні вибухові розтяжки, димові завіси тощо.

Надзвичайно масштабна, масова, виснажлива і довготривала гра дала можливість випробувати себе всім охочим. Однак не всі учасники витримали тридобове напруження: хтось не витримував нічних заморозків, хтось нервової напруги гри, хтось не міг дисциплінувати себе. Але все це було нікчемним і мізерним порівняно з тими випробуваннями, які в цих лісах переживали бійці ОУН-УПА.

Але найцінніше чого було чи не вперше досягнути у грі в повній мірі – це дух побратимства і звитяги, який наступного року збере старих і нових друзів, щоб гартувати волю до єдності і перемоги в ім’я України. Після гри обидва курені привітавши один одного з гідною грою зібрались на спільну ватру, де учасники гри отримали цінні подарунки. Наступного дня кращі з кращих зіграли у турнірі з пейнтболу. Після гри молоді українці мали змогу відвідати штаб з’єднання УПА-„Південь”. Учасники гри також впорядкували цвинтар вояків УПА у с. Антонівці Шумського району Тернопільської області.

Організатори теренової гри „Гурби-Антонівці” висловлюють подяку обласним управлінням у справах сім’ї, молоді і спорту, молодіжним та політичним організаціям, благочинникам, що допомогли в організації та підготовці гри.

Враження учасників читайте тут: Шляхами армії без держави – шляхами УПА

Published on 10 May 2007