Путіна з "розпростертими обіймами" в Україні не чекають

22 грудня біля Секретаріату Президента України відбулась акція протесту проти терористично-експансіоністської політики лідера московської держави Владіміра Путіна та його «гебістського» кремлівського оточення. В пікеті брали участь представники Молодіжного Націоналістичного Конгресу, УНА-УНСО, ВО "Свобода".

Дату пікету було обрано не випадково. Саме 22 грудня В. Путін мав з робочим візитом відвідати Київ для проведення зустрічі з Віктором Ющенком. Органи правопорядку не підпустили мітингувальників безпосередньо до Секретаріату, тому, на жаль, президент Росії так і не зміг особисто почути, що про проблеми російсько-українських відносин думають українські громадяни.

Під час пікетування учасники розгорнули великий синьо-жовтий прапор, розгорнули гасла, зміст яких нагадував про жахливі репресії, організовані Кремлем з 1917 по 2006 рік. Мітингувальники намагалися донести, що політика Кремля протягом останніх 15 років по відношенню країн-сусідів та, власне, і до своїх громадян, абсолютно не змінилася. Так, продовжується гноблення поневолених Москвою націй (Чечня), триває політичний терор проти інакомислячих, передусім – незалежних журналістів (Ганна Політковська, Боріс Стомахін) та незаангажованих екс-працівників силових структур (Олександр Литвиненко), відбувається систематичний тиск на керівництво країн-сусідів Російської Федерації, незгодних з імпер-шовіністичною політикою Кремля (Грузія), політичний шантаж світової спільноти тощо. Продовжується втручання й у внутрішні справи України.

Тому патріотичний загал звернувся до Віктора Ющенка з вимогою вказати гостю на його справжнє "місце" – головного терориста світу. Принагідно було підготоване звернення і до самого Путіна, яке закликало Москву визнати Голодомор 1932-33 років геноцидом української нації. Воно також засуджувало політику Кремля по відношенню до України, зокрема економічний тиск, переслідування українців на теренах самої Росії, фінансування "п’ятої колони".

До речі, пару слів про останніх: на акції була присутня жменька агресивно-прогресивних соціалістів "імені Наташі Вітренко", що прийшли "підтримати політику вождя московського народу". Останніх від патріотичних громадян відділяв подвійний кордон міліції. Поведінка "вітренківців", гасла на зразок "Украина, Расия, Бєларусь, наша родіна – Савєтскій Саюз", що вони час від часу вигукували, викликали у опонентів та пересічних громадян лише іронічні посмішки.

Даючи коментарі представникам засобів масової інформації, представники українських патріотичних організацій наголошували, що Владіміра Владіміравіча в Україні чекають далеко не з розпростертими обіймами. А тим, хто і досі сумує за Радянським Союзом і нав’язує цю "ностальгію" нормальним українським громадянам, вони дали лаконічну пораду: "валіза, вокзал, Москва".

Сергій Багряний, прес-служба КМО МНК

Published on 22 December 2006