"Дело", 25 липня 2008 року

Юрій Мицик:Російська церква дозволяє служити на японській, італійській, якутській мовах, але не на українській чи білоруській

Українська православна церква існує з часів Андрія Первозванного — першого апостола Ісуса Христа. У нас єпархії були ще з п'ятого століття

Юрій Мицик, протоієрей української православної церкви київського патріархату, професор.

Які дії повинна зараз зробити Українська православна церква Київського патріархату для своєї канонізації?

Канонізують святих, а не церкву. Йдеться про визнання Київського патріархату. Але нас не треба визнавати. Ми вже існуємо. У нашій церкві достатньо чудотворних ікон, мощей, здійснюються чудеса. Але йдеться про те, що ми проголосили автокефалію і ця автокефалія не визнається. В цьому відношенні не існує законів або канонів, які б стосувалися наданню автокефалії. Кожна церква в кожній державі вирішує це по-своєму.

Українська православна церква існує з часів Андрія Первозванного — першого апостола Ісуса Христа. Це перше. У нас єпархії були ще з п'ятого століття. Якщо зібрати всі православні парафії України, навіть без греко-католиків, ми отримаємо перше місце за чисельністю. Дивно, чому православна церква в Албанії, а це, по суті, мусульманська країна, має автокефалію? Чому тоді ми не можемо мати автокефалії?

Чому Московський патріархат так злісно реагує на створення автокефалії?

Московський патріархат — це складне явище. Він виступає під гаслами реставрації Радянського Союзу. Андрій Кураєв, їх головний теоретик, заявив, що немає українського народу і мови взагалі, а лише діалекти. До автокефалії хтось йшов декілька десятків років, хтось — декілька сотень. Хтось отримував автокефалію, а потім її втрачав. У автокефалії немає гріха. Більш того, апостол Павло говорив, що ми маємо право на автокефалію.

Як інші церкви вирішували це питання?

Цього року буде 550 років з моменту проголошення Росією автокефалії. Росія тоді була у складі Київської митрополії. Вони не захотіли підкорятися київському митрополитові або Константинопольському патріархові і проголосили курс на автокефалію. Росіяни чекали автокефалії 141 рік. Хоча це теж темна історія, невідомо, як вони давили на патріарха Ієремію, щоб в 1589 році отримати її.

Цією ж дорогою йшли грузини. Вони мали автокефалію, проте після входження в 1800 році до складу Російської імперії її втратили. Але під час революції 1917 року грузини знову проголосили автокефалію, за що їх називали розкольниками. А під час війни Сталін легалізовував церкву, зупинив репресії і дозволив грузинську автокефалію. Тому гріха в автокефалії немає.

Виходить, що нам не хочуть давати автокефалію із-за політичних міркувань?

Так. З Москви нам диктують, за кого голосувати, любити або не любити українську мову. Інший приклад. Про Голодомор говорили ще з часів Горбачова. Проводилося багато заходів. Були панахиди, на яких були присутні представники всіх конфесій в Україні, не було лише представників Московського патріархату. То хіба таке можливо? Росіяни канонізували Ніколая II, хочуть канонізувати Івана Грозного, можуть канонізувати Грішку Распутіна. І нам теж за них молитися? Вони нам вклеїли в Святці Андрія Боголюбського — того, який палив Київ три дні, нікого не жалівши, а ми тепер повинні за нього молитися?

Так поясніть, як нам досягти визнання?

Росія хоче, щоб цим процесом керувала вона. Але це неправильно. По-перше, ми незаконно опинилися під владою Московського патріархату. Ми приймали християнство від Константинополя, коли Москви ще і на карті не було. Москва від нас дізналася про Святе Писання і про церкву Христову. Для нас церква-мати — це Константинопольський патріархат, а Москва для нас церква-дочка. Але в Москві скористалися історичними подіями. Таким чином, вони не мають права нам нічого давати. Константинополь теж тут зіграв свою роль. Нас просто продали при патріарху Діонісію за 200 золотих і соболя. Але Діонісія повалили, і новий патріарх проголосив підпорядкування Київської митрополії Московському патріархату незаконним. І до сьогоднішнього дня Уселенський патріарх вважає, що наша територія канонічна у межах 1589 року. Таким чином, Україна підкоряється Константинополю. Якщо Уселенський патріарх служитиме разом з Філаретом літургію — це означатиме автоматичне визнання.

А які існують юридичні процедури визнання?

Видається грамота, яка називається томос. Цією грамотою дається автокефалія церкви. У ідеалі Вселенський патріарх повинен дати нам томос. Правда, це не означає, що і Москва захоче нас визнати. Хоча визнавати повинні всі. Прецедент такий є. Православній церкві в США Москва дала томос, але в Константинополі цього не визнають. Тому є лише часткове визнання. І у нас може бути подібна ситуація. Але у будь-якому випадку — це буде великий крок вперед. Тоді б Москва втратила козир про нашу неканонічність. Церква б підсилила свої позиції. До нас би йшли люди з Московського патріархату, який є автономним, але не автокефальним. До речі кажучи, Московський патріархат займає шовіністичні позиції. Вони дозволяють служити на японській, французькій, італійській, якутській мовах, але не на українській чи білоруській. Церква використовується Росією, як молоток русифікації. Вони дуже не хочуть, щоб національне пробудження йшло ще і через церкву.

Які стосунки Київського патріарха з Константинополем?

Філарет був виконуючим обов'язки патріарха Московського. Звичайно, він мав контакти з Вселенським патріархом. Пізніше приїжджали представники Константинополя до Києва, були переговори в Швейцарії. Тобто контакти є.

Анафема Філарета не перешкодить визнанню?

Філарет був на хорошому рахунку в Москві 25 років. Але варто було йому промовитись про автокефалію, як взамін отримав шантаж своїх єпископів і анафему. Але ця анафема незаконна. Проголошення автокефалії не суперечить канонам віри. Мало хто знає, що той, хто проголосив несправедливу анафему, сам потрапляє під неї. Москва використовувала грубі силові методи, і тепер їм важко визнати, що вони були неправі.

Якщо Київський патріархат отримає визнання, чи збережеться статус патріархії або це буде митрополія?

Ні, це буде пониження. Коли ми говоримо «митрополит», то це не просто єпископ, а людина, яка очолює якусь церкву. «Патріарх» автоматично означає, що він очолює автокефальну церкву. Таким чином Київський патріархат збереже свій титул. Визнання просто буде корисним для нашої міжнародної діяльності, для контактів з іншими церквами.

Використані фото з сайтів www.day.kiev.ua та delo.ua

Переклад з російської на українську - НП

delo.ua

Published on 31 July 2008