Іванка Ковб

Андрій Парубій, депутат Львівської обласної ради: “Наступного року ми зможемо завершити всю архітектурну композицію пам’ятника Степанові Бандері”.

Пам’ятник – це не просто сама постать Бандери, це ціла архітектурна композиція, яка передбачає тріумфальну арку, що має символізувати боротьбу українців за державність у чотири етапи – періоду Київської Русі, Козаччини, Січових Стрільців і останнього пер

Розкажіть, будь ласка, власне про спорудження пам’ятника Степанові Бандері у Львові. З чого все починалося?

Оргкомітет зі спорудження пам’ятника був створений ще у 1993 році за ініціативи Спілки політв’язнів, Братства вояків УПА і саме тоді був створений благодійний фонд зі спорудження пам’ятника, який очолив відомий громадський діяч Ігор Калинець. Власне з тих пір розпочався процес, який зайняв найбільше часу – проведення конкурсу на визначення найкращого проекту пам’ятника Степанові Бандері. Фактично це тривало до 2002 року. Аж у 2002 році на сьомому конкурсі найкращий проект таки визначили. Ним став проект скульптора Посікіри та архітектора Федика, який власне і дозволив розпочати будівництво. Саме тоді оргкомітет розпочав підготовчий процес до побудови пам’ятника. Власне з того часу я мав честь бути керівником комітету як заступник голови обласної ради. Перший крок, який ми зробили, – провели археологічні розкопки на тому місці, де було споруджено пам’ятник, геодезичні зйомки і ряд підготовчих робіт, зокрема заміну комунікацій. Ще багато часу зайняла підготовка проектної документації. Безпосередньо саме будівництво розпочалося на межі 2003-2004 років. В кінці 2003 року були залиті перші фундаменти, а з початку 2004 року розпочалися роботи на площі.

Головні кошти пішли на облаштування площі. Оскільки площа перед пам’ятником Бандері є однією з найбільших у Львові (близько 2,5 тис. кв.м.), її потрібно було відповідно облаштувати. І не просто викласти плиткою, а зробити так, як є сьогодні – з гранітом, сталим візерунком, який є повною композицією до пам’ятника.

Треба зазначити, що пам’ятник – це не просто сама постать Бандери, це ціла архітектурна композиція, яка передбачає тріумфальну арку, що має символізувати боротьбу українців за державність у чотири етапи – періоду Київської Русі, Козаччини, Січових Стрільців і останнього періоду. Власне облаштування площі було одним з найбільш затратних моментів. Бо безпосередньо саме спорудження пам’ятника коштувало не так вже й дорого – півмільйона гривень. Але також зайняло багато часу, оскільки скульптуру спочатку мали виготовити з гіпсу, потім її мала затвердити Художня рада міста Львова і лише після цього пам’ятник уже розпочали виливати з бронзи. Всі ці роботи тривали близько двох років з певними труднощами, оскільки кошти з обласного бюджету почали надходити буквально в останні кілька тижнів минулого року і тому більшість робіт доводилося проводити взимку. Лишень вже цього року на фінальному етапі побудови пам’ятника благодійні кошти, які надійшли, дозволили пришвидшити благоустрій площі. Згодом надійшли і бюджетні кошти, тому спорудження самої скульптури Бандери було завершено ще до середини серпня. Це дозволило 13 жовтня відкрити в першу чергу саму скульптуру Степана Бандери.

Коли львів’яни зможуть побачити усю архітектурну композицію?

Ми розуміємо, що тріумфальна арка коштовна частина побудови пам’ятника і тому вважали за необхідне спочатку відкрити скульптуру, щоб львів’яни могли побачити, як воно має виглядати, щоб зняти багато тих чуток, які були навколо пам’ятника: про його мистецьку якість, про його, скажімо, вписування у загальний ландшафт. І я переконаний, що після відкриття для львів’ян стала однозначною відповідь на ці питання.

Я впевнений, що тепер роботи зі спорудження монументу відбуватимуться значно швидше. А депутати міської і обласної рад зроблять усе, щоб бюджетні кошти надійшли вчасно. Я також переконаний, що швидше надійдуть кошти і від благодійників. І вже наступного року ми зможемо завершити всю архітектурну композицію пам’ятника Степанові Бандері.

Ще перед відкриттям пам’ятника в пресі лунало багато заяв від недоброзичливців, зокрема, комуністів. Чи не було з їхнього боку якихось провокацій?

Ми звернулися до правоохоронних органів і на першому етапі цілодобово біля пам’ятника Бандери стоїть наряд міліції. Оскільки я живу поруч, часто там буваю. І можу засвідчити, що справді скульптуру постійно охороняють. Я переконаний, нікому не вдасться завдати жодної шкоди пам’ятнику Бандері.

Яке значення має відкриття пам’ятника Провідникові ОУН саме тепер?

Завершити перший етап робіт було важливо до 14 жовтня, до свята Покрови. І хоч відомо, коли створилася УПА, сам Степан Бандера був у німецькому концтаборі, але по суті він був одним з натхненників створення Української Повстанської Армії. Історично склалося так, що все тодішнє покоління борців за волю України називали бандерівцями в різних куточках Радянського Союзу. Постать Степана Бандери стала символом. На жаль, для українців було характерно своїх власних героїв не помічати, або намагатися знайти в них негативи. Це ми бачимо і в сьогоднішній політиці.

Для нас було дуже важливо, щоб дата відкриття пам’ятника Бандері була приурочена до іншої визначної дати – 65-річниці створення Української Повстанської Армії. Я думаю, це був великий подарунок воякам УПА, тим, які пройшли табори, зі зброєю в руках воювали за Україну. До 65-річниці створення УПА вони змогли стати учасниками відкриття пам’ятника їхньому Провідникові тут, у Львові.

Published on 5 November 2007