Г.М.

Геннадій Іванущенко: Ідеї українського націоналізму формувалися на Сході

Стародавнє і шановане в народі свято Покрови завжди було пов`язане з обороною рідної землі, лицарством і відвагою. Недарма у нашій історії воно відоме, як свято українського козацтва. І не тільки його.

Стародавнє і шановане в народі свято Покрови завжди було пов`язане з обороною рідної землі, лицарством і відвагою. Недарма у нашій історії воно відоме, як свято українського козацтва. І не тільки його. Саме на цей день – 14 жовтня 1942 року була створена Українська Повстанська Армія, яка в роки Другої світової війни боролася проти німецько-гітлерівських, російсько-комуністичних та польських загарбників. Через тодішню вкрай несприятливу міжнародну обстановку, нерівні сили та жорстокість війни на виснаження, мета УПА – Українська Самостійна Соборна держава не була досягнута. Але досвід боротьби «залізного покоління», його героїзм і жертовність варті того, аби кинути бодай побіжний погляд на одну з найбільш повчальних сторінок нашої історії. З такою метою звернулися ми до директора Державного архіву Сумської області Геннадія Іванущенка.

- Геннадію Миколайовичу, з чого власне почалася збройна боротьба за Українську державу під час ІІ Світової війни?

- З боротьби політичної. На початку війни у Львові 30 червня 1941 року ОУН проголошує Акт відновлення Української держави і відразу попадає під удар гестапо. Частина керівництва на чолі з С. Бандерою (близько 300 осіб) була ув`язнена в концтаборі Заксенхаузен, а 15 чільних діячів розстріляно. По всій окупованій території України починається справжнє полювання на учасників ОУН, від рук карателів гинуть сотні членів Організації.
У відповідь посилюється підпільна боротьба. Створюється широка конспіративна мережа, яка охоплює також Наддніпрянщину, Крим і навіть Кубань.

- А яким чином ідеї українського націоналізму опановують схід України?

Власне ці ідеї і народилися на Сході. Інша справа, що до народу потрібно було донести не просто гасла, а створити клітини політичної організації, здатної ці гасла реалізувати. Тому ОУН утворює три похідних групи і спрямовує їх на Схід. Частина Середньої похідної групи Миколи Лемика після загибелі її провідника у Миргороді повертає до Сум.

- До Сум?

Так. Тут створюється осередок ОУН, який нараховував спочатку 8 членів. Поповнившись згодом бандерівським активом з Вінниччини та місцевими націоналістами він перетворюється у досить потужну організацію, мережа якої охоплює Роменський, Лебединський, Конотопський, Краснопільський, Глухівський, Кролевецький та інші райони Сумщини. Зберігаючи конспірацію підпільники діяли під виглядом «Просвіти», кооперативів, театральних груп, шкіл перекладачів. До речі, обласний провід знаходився в приміщенні школи перекладачів (будинок колишнього банку Україна), а одна з конспіративних квартир – по вул. Воскресенській, 3/5.

- Що ж сталося потім?

- Гестапівським агентам вдалося натрапити на слід українських патріотів. 12 грудня 1942 року в Сумах були заарештовані обласний провідник Сапун Семен Семенович, 2 районних провідники й 38 членів ОУН. Згодом було викрито і краснопільський осередок на чолі з Гаврилом Мірошниченком. Всі вони були розстріляні гітлерівцями і спалені у дворі сумської тюрми в ніч на 20 лютого 1943 року. Всього в той же час по області німці арештували 280 оунівців.

- Ми все говоримо про українське підпілля, а з чого почалася власне партизанська форма боротьби?

- Перші бойові відділи українських націоналістів ще на початку війни створює на Волині Сергій Качинський «Остап». ОУН сподівалася, що війна взаємно ослабить як СРСР, так і Німеччину і ті не матимуть можливості перешкодити відродженню української державності. Бойові відділи ОУН швидко поповнюються, в тому числі і людьми різних політичних переконань. Але їх об`єднує любов до України і ненависть до окупантів. З цих загонів восени 1942 року формується кілька з`єднань, які дістають назву Українська Повстанська Армія. УПА веде бої проти німецьких військ, карателів, під час нападів на районні центри знищує представників окупаційної адміністрації, звільняє в`язнів. На початок 1943 року в руках німців залишалися тільки великі міста і залізничні станції. На звільненій території виникає ряд повстанських республік, найвідоміша з яких – Колківська простягається на значній території від Горині до Прип`яті. Тут функціонує українська влада, відновлюється цивільне життя: кооперація, магазини, школи. Друкуються підручники і навіть відбуваються учительські конференції. В серпні 1943 року УПА видає «Розпорядження в земельній справі», відповідно до якого безземельних і малоземельних селян наділяли землею.

- Хто командував цими загонами і яким був район їх дії?

- Першим командиром УПА був Клим Савур, а згодом Роман Шухевич – «Тарас Чупринка». З поширенням своїх дій УПА поділилася на три сратегічних регіони: УПА-Північ (Волинь і Полісся), УПА-Захід (Галичина, Буковина і Закерзоння) та УПА-Південь (Кам`янець Подільська, Житомирська, Вінницька і Київська області). Всі вони підлягали Головному Командуванню УПА.

- Всім відомо, що в ті часи навіть цивільні носили напіввійськову форму. Чи вирізнялися вояки УПА на фоні величезної маси „воєнізованих” людей?

- Головним Військовим Штабом була розроблена система військових звань та відзнак - від козака до генерал-хорунжого. За ескізами художника Ніла Хасевича було відлито нагороди: Хрести Бойової Заслуги і Хрести Заслуги трьох категорій та медалі.

- А чи відомо щось про такі загони на Східній Україні? Адже в радянські часи нав`язувалась версія про УПА, як винятково західноукраїнське явище.

- Так. Згодом відділи УПА з`явились на Черкащині в районі Холодного Яру та на півночі Чернігівської області, де з великих оточених відділів Червоної Армії сформувалась чисельна українська група на чолі з полковником Стрільцем. Виступаючи під гаслом «Проти Гітлера і Сталіна!» вони утворили «Чернігівську Січ», яку ще називали північною ланкою УПА. На початку 1943 року цей загін мав 700 вояків і вів активну боротьбу проти нацистів у басейні Десни. Через деякий час дія відділів УПА поширилась і на нашу область, але я не хотів би зараз заглиблюватись у цю тему – вона по-своєму унікальна, цікава і потребує окремої розмови.

- Кожна війна ведеться ще й засобами пропаганди. А ця?

- Успіхи повстанців непокоїли не тільки німецьке а й радянське керівництво. Тому в радянських листівках писалося, що «Бандера приїхав в Україну на німецькій тачанці», а в німецьких, що «ОУН і більшовизм – це єдине, тому мусять вони бути знищені». Боролася проти УПА і польська сторона, яка не полишала надій на приєднання західноукраїнських земель. Польські боївки палили українські села, нищили церкви, катували і вбивали жителів. Тільки протягом однієї терористичної акції 1944 року було спалено 36 українських сіл. Втрати самої ОУН лише за 1942-43 роки становили близько 600 провідних діячів, політиків, десятки священиків.
Наприкінці 1942 – на початку 1943 року українські партизани розгорнули систематичні бойові дії проти німців. Було проведено кілька рейдів, постійних ударів зазнавали німецькі комунікації. В липні – листопаді 1943 року УПА провела 120 боїв, знищивши 4,5 тисяч солдатів і офіцерів противника. Втрати повстанців за неповними даними становили 1,6 тисяч бійців. Під впливом таких успіхів до УПА почали приєднуватись не тільки українці, а й росіяни, білоруси, казахи, грузини, євреї. З них було сформовано національні відділи. Вірна своїй політиці підтримки боротьби за незалежність інших народів, ОУН провела підпільний з`їзд поневолених народів, намагаючись створити єдиний фронт боротьби.
На початку 1944 року УПА мала у своєму складі близько 100 тисяч бійців, численний підпільний апарат. У липні за її ініціативою була створена позапартійна структура з функціями підпільного парламенту – Українська Головна Визвольна Рада. До речі, пропозицію по створенню УГВР подав наш земляк, письменник Іван Багряний.

- А крім Баргяного?

- На сьогоднішній день відомі імена близько 200 вояків УПА – уродженців нашої області. Переважно це були бійці Військової Округи “Богун”, які у квітні 1944 року брали участь у великому бою проти військ НКВС під Гурбами. Взагалі тема боротьби проти сталінського режиму потребує окремої розмови, як і діяльність загонів УПА на території Сумщини в післявоєнні роки.

Published on 14 October 2006