Тарас Ранковий

Ростислав Мартинюк: Кремль боїться солідарності підкорених націй

Кремль зараз лякає не український націоналізм, а солідарність української громади з визвольними рухами в РФ. Сам по собі українець їм не страшний, їм страшна солідарність підкорених націй.

11 вересня у м. Новосибірськ (Російська Федерація) розпочався розгляд справи про розпалювання міжнаціональної ворожнечі в Інтернеті над мешканцем Академмістечка тридцятишестилітнім Тарасом Зеленяком. Українцю за національністю Тарасу Зеленяку - сину відомого вченого в Новосибірську Тадея Зеленяка - загрожує від 2 до 5 років ув'язнення. Прокуратура вважає, що пан Зеленяк під ніком "Новосибірськ-2" залишав на українському сайті коментарі до різних аспектів політичного життя в Україні і Росії і в цих коментарях начебто пропагувалася міжнаціональна нетерпимість, ненависть до росіян, принижувалася їх гідність.

З проханням прокоментувати цю подію ми звернулись до головного редактора фіно-угорського сайту «Уґраїна» Ростислава Мартинюка.

Чи є кримінальне переслідування Інтернет-користувачів за політичними мотивами звичайною практикою для російських силових структур?

Якраз цим випадком створюється прецедент переслідування за висловлення думки на Інтернет сайті і зокрема на Інтернет-форумі, тобто місці, де можна вільно висловлювати свої думки під різними псевдонімами. Я хочу підкреслити, що сьогодні спілкування на Інтернет-форумах не обмежено і не визначено законодавством: що це є і в якій спосіб регламентується це спілкування. Отже, влада отримала хороший шанс, щоб тлумачити закон про розпалювання міжнаціональної ворожнечі широко і застосовувати його зокрема до авторів записів на Інтернет-форумах. Особливо брутальним є те, що цей прецедент створюється не на прикладі, умовно кажучи, великоруського шовініста або навіть нациста, а на прикладі громадянина Російської Федерації українського походження, який висловлював думку українця.

Тобто цей прецедент показово створюється на прикладі громадянина РФ української національності?

Це саме так, адже сьогодні не секрет, що Москва розглядає кожну національну громаду, чисельність якої перевищує мільйон, як потенційну небезпеку для свого режиму. Українці в РФ – одна з найпотужніших діаспор, яка, на жаль, за останні чотирнадцять років розосередила свої сили та розпорошила потенціал, багато в чому й завдяки роботі спецслужб. Сьогодні кремлівський режим розуміє, що українська багатомільйонна громада в РФ проходить переформатування своїх сил, в організацію приходять нові молоді люди, переважно студенти, народжені в РФ. Саме тому поруч з «чеченською проблемою» «українська проблема» набуває такої ідеологічної гостроти.

Які національні меншини РФ, крім чеченської та української, зараз піддаються найбільшій небезпеці подібних переслідувань?

Абсолютними лідерами за переслідуваннями є чеченська громада, що можна сказати і про загалом кавказькі громади, приміром грузинську та азербайджанську. Вибір впав на українця, щоб влаштувати показовий суд над Інтернет-користувачем, який висловлював думки, що не збігаються з позицією Кремля, але це міг би бути і грузин, і азербайджанець. Згодом, за українським та кавказькими народами репресії прийдуть й до фінно-угорських, які проходять реорганізацію своїх національних рухів. Для прикладу, вчора на сайті kominarod.ru було офіційно оголошено про створення Карельського національного фронту, який оголошує боротьбу з геноцидом карельського народу Російської Федерації.

Які ще форми дискримінації та геноциду наявні по відношенню до національних меншин РФ?

Щоб визначити дискримінацію та геноцид має відбутись міжнародний суд над РФ, який дасть визначення чи такі факти є. Але ті фрагменти, які можуть бути трактовані як геноцид та дискримінація, застосовуються по відношенню до усіх національних громад, зокрема, як не парадоксально, і до русскої, бо сьогодні Кремль не зацікавлений в жодному здоровому етнічному колективі в складі Російської Федерації, який був би спрямований на децентралізацію громадського та національного життя.

Чи є правомірним затримання Тараса Зеленяка за повідомлення від користувача «Новосибірськ-2»?

В даному разі, «нік» «Новосибірськ-2», який міг йому і не належати, не довів, що слова та тези, оприлюднені на форумі українського Інтернет-сайту, належать саме Тарасу Зеленяку. Це є певний образ, бо він не ототожнюється з конкретною людиною. Якщо людина пише «Новосибірськ-2» а не «Зеленяк Тарас», має право на те, щоб висловлювати неформатні думки, які, приміром, він не поділяє сам. Хочу зазначити, що частково його повідомлення були копіями з державного сайту Чеченської республіки Ічкерія «Кавказцентр» - власне ця ситуація і схвилювала ФСБ. «Новосибірськ-2» говорив якраз не на українську тему, що зараз ретельно приховується російською владою. Кремль зараз лякає не український націоналізм, а солідарність української громади з визвольними рухами в РФ. Сам по собі українець їм не страшний, їм страшна солідарність підкорених націй.

Published on 20 September 2006