Розмовляв Сергій Багряний

Казімірас Уока: Литві в НАТО значно комфортніше, ніж в ЄС

Литва і Україна давно є партнерськими державами, які ведуть активну співпрацю протягом всіх років незалежності цих країн.

Литва і Україна давно є партнерськими державами, які ведуть активну співпрацю протягом всіх років незалежності цих країн. Литва за цей час вже стала членом ЄС і НАТО і тепер усіма можливими способами підтримує євроінтеграцію України. Але не лише на євроінтеграції замикається двостороннє співробітництво. Адже Україна і Литва намагаються розвивати так зване балто-чорноморське співробітництво в економічній, політичній та енергетичній галузях, про перспективи цього співробітництва та про історичну й національну солідарність між двома країнами нам розповів депутат Литовського Сейму, Віце-голова Національної партії Литви, один з тих, хто підписував Акт про Незалежність Литви Казімірас Уока, який прибув з робочим візитом до України з метою зустрітися з українськими парламентарями.

- Пане Казімірас, яка ціль вашого візиту до України?

- Ми, литовці, дивимось на південь від Литви, на наших сусідів – Білорусь та Україну. І весь час намагаємося тримати з ними зв'язок. Я довго працював в сфері співпраці між Литвою і Луцьком. Маю контакти зі Львовом. З Києвом їх менше, тому треба цю прогалину якраз заповнити. А головна мета – якомога більше посилювати Балто-Чорноморську лінію співробітництва – і в економічному, і в політичному плані. Заради цього я буду працювати вперто і довго!

- З ким з українських сил Ви підтримуєте контакт?

- Ми співпрацюємо з усіма національними силами різних відтінків. Зокрема КУН, мали зв’язки з УНА-УНСО, треба тепер встановити контакти з ВО «Свобода», адже це парламентська сила і з нею треба підтримувати контакт. В Білорусі – це в першу чергу Білоруська Партія Свободи.

- Як в Литві дивляться на кризу українського парламентаризму? Чи не непокоїть Вас ситуація з нашою Верховною Радою, де постійно відбуваються різні неоднозначні події?

- Бійок в парламенті повинно бути менше. Це не виглядає добре. Але ми розуміємо, що українська демократія, як і литовська – молода, вона допускає наявність різних хвороб. Посилення опозиційних, національних сил ми вітаємо і вважаємо, що далі Україна має рухатися з ними.

- Як Ви ставитеся до можливості підписання угоди про Асоціацію між Україною і ЄС?

- Коли йшла мова про підписання угоди про Асоціацію, ми всі були за це підписання. Це вважалося основною перемогою в тому числі і нашої політики. З 1 липня ми будемо головувати в Євросоюзі. І в планах на півріччя є максимально приділити увагу і проблемам України, максимально підтримувати пришвидшення підписання договору про Асоціацію між Україною і ЄС.

- Литва є членом НАТО. З досвіду Вашої країни, чи варто Україні приєднуватися до цього військово-політичного блоку?

- Ми є членами і ЄС, і НАТО. Членство в НАТО для нас – такий собі приємний обов’язок. Вони вимагають зовсім небагато – 2% ВВП на потреби оборони. Ми поки є не зовсім чесним членом – виділяємо лише 1 відсоток. Та більше проблем для нас не існує, зате допомоги від НАТО дуже багато. Це і юридичний захист, і реальні плани оборони Прибалтики, які зараз розробляються. Натомість від членства в ЄС ми отримуємо дуже багато проблем. Звичайно, вони допомагають нам фінансово, але нам неприємно, коли нам насильно нав’язуються окремі речі, зокрема, легалізація одностатевих шлюбів. Скажу так: нам в НАТО набагато комфортніше, ніж в ЄС.

- Які зараз у Литви існують проблеми з Росією? Зокрема, економічні, адже Росія диктує свої правила як монополіст поставок газу до Європи.

- Литва зараз судиться з Газпромом в міжнародних арбітражах, адже для нас ціна на газ вища, ніж в тій же Німеччині. За нас заступається весь ЄС в суді й уважно спостерігає, як закінчиться ця справа. Литва зараз активно будує свій газовий термінал, в 2014 році він у нас вже буде і «Газпром» вже не буде диктувати свої умови. Вже зараз третина міст опалюється біомасою і «Газпром» починає втрачати позиції по всій Литві.

- Чи можлива реалізація побудови спільного газопроводу з України до Литви, що закачував би каспійську нафту в обхід Росії?

- Ми завжди підтримували цей проект. Альтернативні поставки газу і для Литви, і для Білорусі, і для України потрібні. Скільки вже було обговорень такого проекту і Литва завжди була «за». Але переговори щодо такого газопроводу застряють в політичних проблемах. Нас також зараз цікавить транзит української електроенергії. Але через Білорусь поки не проходить електроенергія, а так ми б дуже були зацікавлені в її поставках до Литви. Ми активно співпрацюємо з Україною в транспортних проектах, зараз от курсує потяг «Вікінг» між Одесою та Клайпедою, а наступним проектом має бути саме газопровід.

- Наскільки зараз Литва підтримує білоруську опозицію?

- Ми негативно ставимося до білоруської влади. Але господарські відносини у нас чудові. Через Білорусь іде багато вантажів, офіційно ми не сваримось, коли ЄС піднімає питання санкцій щодо Білорусі, ми захищаємо її від них. Дуже багато білорусів приїжджає до Литви. Нажаль, скандали довкола фінансування білоруської опозиції дуже підірвали її авторитет. Ми активно спостерігаємо за альтернативною опозицією, шукаємо кращу альтернативу, на відміну від тієї, яка зганьбилася з грошима, що їй виділив Захід.

- Чи були спроби впливати ззовні на Литву з метою переписати історію? Як Литва захищає свою національну пам'ять?

- У нас історична традиція дуже сильна і російським силам її дуже важко переписати. Але саме космополітичні сили Заходу намагаються її переписати, вони доводять, що любити свою націю – це ганебно, що це означає ненависть до когось. Але ми вважаємо, що любити свою націю – це одночасно і поважати інші. Тиск Заходу в цьому питанні набагато сильніший, ніж з боку Росії.

- Чи є в литовських партій якась певна лінія щодо українських національних героїв?

- Я, як член парламенту, офіційно організував конференцію Сейму з питання встановлення меморіальної дошки засновнику ОУН Євгену Коновальцю. Коли я проводив цю конференцію, особливої підтримки з боку влади я не бачив. Активно почали ширитися міфи, що ніби Коновалець співпрацював з Гітлером, хоча він активно захищав свою батьківщину і мав гарних союзників в особі литовських націоналістів. Наші Лісові брати завжди були з упівцями в тюрмах пліч-о-пліч.

- А Ваших національних героїв, тих же Лісових братів, влада якось вшановує?

- У нас трапляються нападки на наших націоналістів, про них кажуть, що вони нібито співпрацювали з німцями. Та насправді Латвія і Естонія виставили на боці німців декілька дивізій, ми ж, як країна більша, не виставили жодної! Ми просто чекали на свій час і вийшли в ліси воювати проти радянської окупації.

Published on 19 December 2012