Світлана Іванишин-Угрина, Чикаго, спеціально для “Час і Події”

Валентин Наливайченко: “Всі вкрадені з бюджету і сховані в офшорах гроші будуть повернені”

Пане Валентине, як ви знаєте, Віктор Янукович зараз перебуває у Чикаго.

Пане Валентине, як ви знаєте, Віктор Янукович зараз перебуває у Чикаго. Тим не менше, питання України навіть не стоїть на порядку денному Саміту. Як ви, як політик, можете оцінити таке принизливе становище нашої країни?

Україна зараз не потрапляє в порядок денний жодної світової події, жодної світової політики – європейської, світової, глобальної. Причина досить проста – влада в Україні є корумпованою і українофобською. Жодна антинаціональна влада в жодній країні ніколи не буде мати міжнародного авторитету та міжнародного визнання. Але втрата національних інтересів цим урядом і нерозуміння загалом безпекової політики свідчить про вибір Януковича, зробленого всліпу, непродумано і всупереч національним інтересам. Про це я і сказав на конференції, яка, до речі, була чудово підготованим, своєчасним заходом напередодні Саміту. Ми не можемо за визначенням, як велика держава бути осторонь колективних систем безпеки і колективних систем міжнародних договорів. А єдина колективна система безпеки, яка існує на сьогодні, надійна, перевірена часом, яка дійсно обороняє своїми військово-політичними засобами демократичні цінності, свободу людини і безпеку членів Альянсу – це НАТО. Поза НАТО – немає безпеки для України.

Стан українського війська – жахливий, не існує військової доктрини в країні. Солдати і офіцери живуть у злиднях, не існує побутового забезпечення.

Українські війська в рамках НАТО беруть участь в операціях з підтримання миру в Афганістані – йдеться про медичний персонал, який брав участь в подіях у Косово.

Я завжди порушував питання забезпечення військових – і тих, що беруть участь у бойових операціях з підтримання миру, і підтримання сімей таких військових – все те, що інші війська НАТО давно мають.

Необхідно чітко визначитися щодо членства НАТО, в системі колективної безпеки. Зникає потреба утримувати двісті тисяч військ. Сили швидкого реагування – 40 – 50 тисяч – цілком достатньо. То нехай би вони отримували нормальне грошове забезпечення, отримували квартири, мали страхування тощо. Вирішувався б комплекс питань. Адже йдеться про молоді сім’ї, а звідси – і народжуваність, тобто, інші соціальні питання. Той, хто розуміється, має саме так питання вирішувати.

З корисністю членства зрозуміло, а що стосовно ймовірності членства?

Імовірність з’явиться тоді, коли буде демократичний уряд в Україні, коли чітко і зрозуміло буде проводитися політика і європейської і Євроатлантичної інтеграції.

Існує думка, що у зв’язку з політикою, яка проводиться всередині НАТО, Україну ніколи не приймуть до Альянсу через побоювання посваритися з Росією.

На такі закиди я відповідаю просто. Коли керував Службою Безпеки України, мені теж розповідали, що багато чого є неможливо. А ми ФСБ зі Севастополя вислали. Всіх. Далі, працювали з НАТО, радники НАТО були у мене в центральному апараті на штатній основі. Спеціальні операції, навчання проводилися на українських полігонах для наших спецпідрозділів по боротьбі з тероризмом. Тоді ж і тероризму не було, бо будь-яка організація боялася сунутися на нашу територію. Якщо і потрапляла, то через колективну систему співробітництва і взаємодії зі спецслужбами країн НАТО ми дуже швидко реагували. Так, виникали неприємні питання і для Росії. Коли ми заарештували одночасно 5 офіцерів на чолі з полковником ФСБ в Одесі, де вони працювали проти національних інтересів нашої держави. Але це – цивілізаційний вибір, те, про що ми починали говорити. Або обираєш шлях безпековий, цивілізаційний, європейський світовий, або залишаєшся зі «совком» у пострадянській імперії. Яке це майбутнє? «Путін із бек», починаються арешти, тюрми, правоохоронні органи працюють не на захист громадянина, а проти нього. Вже на нашій території, як і в Росії, по 4-5 вибухів у великих містах без пояснень.

Яка ваша фахова оцінка вибухів у Дніпропетровську?

Система безпеки в Україні не працює зараз на упередження. Фаховий керівник повинен працювати саме так – щоб не сталося! Коли це сталося – пиши заяву про відставку і йди геть! Там же робота – кожну ніч, тому що на ранок повинно бути все спокійно. Це величезна праця! Питання повинні ставитися до тих, хто допустив вибухи. Постраждалі – наші хлопці та дівчата, котрі просто їхали в трамваї. Це означає – громадяни в небезпеці, тобто, не спрацював оперативний рівень захисту, оперативно-технічний. Простіше кажучи, не опозиціонерів треба прослуховувати, а сили і засоби треба використовувати проти криміналу. Моя оцінка, те що сталося в Дніпропетровську – це кримінал, ніякі не терористи, немає в Україні терористичних організацій. І немає значення, чим пояснює злочинець мотиви своїх дій – чи щось до виборів робив, чи просто гроші заробляв. Це – злочин, немає значення, хто його скоїв.

Фахова оцінка: якщо лунають вибухи на вулицях – служба безпеки, правоохоронні органи не спрацювали. І пояснення щодо мотивів – не для громадян. Це означає, що орієнтування в безпековій політиці на ФСБ чи КДБ – є помилковим, неприроднім для України та її громадян. Це означає, що різниця між совком і Європейським Союзом полягає в захисті людині як головної цінності. В совку людина – це головний ворог влади. Це протилежні напрямки розвитку.

Наприклад, лунало на конференції: «От що НАТО зробило для України? Що Захід зробив для України». Перепрошую, Україна є самодостатньою державою. Якщо ми обираємо інтеграцію, то маємо зробити все для того, щоб бути частиною цивілізаційного простору. От, візьмімо до прикладу російський флот на території України – окупаційна іноземна база! ФСБ повернувся до Севастополя. Проти кого він працює?! От у мене питання: «Спецслужба іноземної держави, у кількості близько 100 співробітників – проти кого вона працює?»

Може б Україна і хотіла до НАТО, але її не приймають?

Чому не приймають, я ж розповів вам на прикладі Служби безпеки тих років – цілком приймають. І новий шанс буде у випадку зміни цієї тимчасової влади на виборах.

Питання до вас, як до представника українського політикуму: Янукович дійсно такий «недалекоглядний» чи тільки прикидається?

Я – не з команди Януковича, мене з ним пов’язує лише заява про відставку. Я з ним ніколи не працював. Під час роботи в спецслужбі проти лідерів опозиції не працювали. Ми не контролювали його дітей, не слідкували за ним, його сім’єю. Щодо його команди – для нас це є не той цивілізаційний, безпековий та національний вибір. Якщо в уряді він призначає українофобів – то ми категорично не згідні з цим. Якщо в уряді майже всі міністри-капіталісти є корумпованими, і розкрадається державний бюджет через Кіпр в рік на 4 – 6 мільярдів доларів, у той час, коли не вистачає на соціальні виплати пенсіонерам, чорнобильцям тощо – ми не згідні з цим. Моя економічна програма, наприклад, полягає в боротьбі з корупцією. Жодних додаткових вкладів, ресурсів – лише боротьба з корупцією. Якими засобами? Двома. Перший: скорочення корупційних функцій усіх міністерств і чиновників. Так як в Америці – все комп’ютеризовано або чиновник позбавлений доступу до видачі довідок, ліцензій, дозволів та іншого. Другий – жорстке кримінальне переслідування корупціонерів. І треба якомога вище бити. З мого досвіду, коли боролися з корупцією в судах, то поки в один день не заарештували 7 суддів з головою – з тим Зваричем – і не кинули за ґрати, жодної боротьби з корупцією в західному регіоні не відбувалося. Але найстрашніше, що корупція в Україні пов’язана з «дурними» грошима, політикою, але й з величезним приниженням людини. Той самий Зварич і його банда брали гроші просто в кабінетах, у мантіях. У тих самих кабінетах, ті, хто не міг розрахуватися грошима – розраховувався власним тілом. Це просто неймовірно! Це люди, які є збоченцями і з політичної точки зору, і зі суто людської. Ці люди йдуть проти всіх базових цінностей нормальної людини – сімейних, національних.

Цікаво почути вашу думку щодо ситуації з Тимошенко та Луценко.

Вони були засуджені несправедливо, суди були непрозорі, це є політична вендета. Тут опозиція – абсолютно єдина: їх треба звільняти. Випускати на волю, лікувати, вимагати незалежного судового розгляду, якщо обвинувачення дійсно є. Все повинно починатися з прозорого судового процесу.

Хотіла б з вами обговорити ще одну поширену суспільну «хворобу» сучасної України – рейдерство.

Я не займаюся бізнесом, але, як політик, знаю про такі випадки. Ми, коли можемо, надаємо правову допомогу, надто, коли йдеться про українські установи – театри, музеї. Ця проблема є досить небезпечна – це українофобія в дії. Рейдери зараз із владою зрослися. Використовується адміністративний ресурс, правоохоронні органи, податкова. Тут і «маски-шоу», автомати. Рейдерство стало частиною діяльності уряду.

12 травня відбувся форум, і опозиція представила програму. Для мене було важливо, що у цій програмі включено – створення Комітету з боротьби з корупцією, теперішня фіксація всіх випадків політичного рейдерства, корупції. Ми чітко говоримо, що після парламентських виборів ми повернемося і почнемо з того, що всі вкрадені з державного бюджету і сховані в офшорах гроші будуть повернені. Є механізми через ФАТФ та інші міжнародні структури.

Але Лазаренкові «грошики» щось так і не повернулися?

А знаєте з чого все починалося? Я працював Генконсулом у США, і перші гроші уряд Америки повернув – чек на один мільйон доларів був переданий в український уряд. А чого Кучма не захотів і далі це робити, то вже питання до екс-президента. Отже, все можна!

Як ви оцінюєте шанси опозиції на цьогорічних виборах?

Тверезо, оптимістично. Ще півроку тому на мене і на інших дивилися, як на мрійників, коли казали, що треба скласти список об’єднаної опозиції, партійний. Зараз зробили: об’єдналися ті, хто захотів і зміг. Далі, ключовими для перемоги кроками є: прозорий список тих, хто об’єднався в єдину партію або на основі єдиної партії підуть на вибори, не допущення самопоборення, відмови від амбіцій тих, хто не долає 5-відсотковий бар’єр – я це кажу, бо наважився і підписав це і від нашої політичної сили. Другий ключовий момент – перемога на мажоритарних округах може бути досягнута виключно у випадку, коли буде єдиний кандидат від опозиції, але призначений за результатами попереднього народного голосування або за підтримки чи непідтримки місцевої громади. Тут є оптимістичні новини. Багато громадських організацій: Рух «Чесно», «Українська справа», «Тризуб», Молодіжний Націоналістичний Конгрес та багато інших вже зголосилися і готові організувати таке попереднє народне голосування на різних округах в Україні. І за результатами такого голосування зрозуміло, що певну людину треба підтримати, іншим – зняти свої кандидатури. І так повинні бути визначенні єдині кандидати від опозиції на мажоритарні округи! Але є песимістичні новини. Не так, як це сталося в Житомирській області, куди поїхав Арсеній Яецнюк – наш партнер, і сказав, що кандидатам в округах будуть такі-то. Питання: а громада знала про цих кандидатів щось? Відповідь – ні. Це є величезна небезпека і свято на вулиці Партії регіонів, якщо опозиція піде таким шляхом. Тому що зовсім не всі, що в опозиції, передусім, ті, що роками сидять у парламенті, користуються повагою та підтримкою людей. Скоріше, навпаки. Якщо навіть опозиція буде казати, що той чи інший кандидат – найкращий, ніколи українські люди не проголосують за нього, знаючи, що він накрав земель, має заводи, в Раді сидів 5 років, і ніхто його не бачив та не чув. А тепер він іде від об’єднаної опозиції.

Яким чином українські ЗМІ діаспори можуть долучитися до процесу реформ в Україні?

Як і будь-які ЗМІ, ви можете зробити багато. Головне, залишатися незалежним, бути критичним, вимагати, щоб вас було більше чути в Україні. Чути і видно. Ви повинні всіляко пробивати інформаційний простір України. Наприклад, українські організації діаспори користуються повагою. А, відтак, і ЗМІ. От, скажімо пряма трансляція цієї конференції – хороший приклад. Навіть, якщо говорити про вибори – створення незалежних, українських Інтернет ЗМІ можна і треба робити паралельно. Вся ця мафія захопила центральні телеканали, але не має влади над Інтернетом. От я був послом в Мінську і єдине, що пробивало диктатуру у 2006 році під час виборів Лукашенка – «Радіо Свобода» в Інтернеті білоруською мовою. Всіх «глушили», а пробивалося лише «Радіо Свобода». Я його постійно слухав, бо затримували і наших журналістів.

Published on 23 May 2012