Віктор Рог: «Мій шлях до ідеї націоналізму почався з дитинства»

В гостях у програми «Однажды утром» Херсонського радіо «Софія» побував редактор всеукраїнського тижневика «Шлях Перемоги» історик Віктор Рог.

В гостях у програми «Однажды утром» Херсонського радіо «Софія» побував редактор всеукраїнського тижневика «Шлях Перемоги» історик Віктор Рог. Найцікавіші моменти бесіди - нижче.

- Ви презентуєте національну ідею під час поїздок в регіони. Як вона сприймається?

- Знаєте, коли люди дізнаються, що я сам родом із Сумщини, часто дивуються - звідки взявся такий націоналіст на Сумщині? Але хочу вам сказати, що скрізь є адекватні люди. Якщо нормально пропагувати національну ідею, і не просто її пропагувати на словах, а доводити своїми справами адекватність цієї ідеї та її суспільну необхідність, то всі питання відпадають самі собою.

- Нам відомо, що ви почали бути активістом націоналістичного руху з 1989 року. А до 1989р. ви були піонером, комсомольцем?

- Так. Я народився у простій сільській сім'ї, вчився в радянській школі, служив в Радянській армії, і проходив всі ці стандартні «щаблі» - жовтенята, піонери, комсомольці.

- Як Ви прийшли до ідеї націоналізму?

- Це був довгий шлях, практично з дитинства. Я вже в 5 років читав не по складах, а нормально. І скажу Вам, що «Війну і мир» прочитав вже в 4-му класі. І все те, що було у нас в сільській бібліотеці, прочитав ще в середньому шкільному віці.

А потім, коли служив в армії, багато спілкувався з литовцями та представниками інших національностей. Помітив, що вірмени і чеченці тримаються відокремлено, а в той час якраз був вірмено-азербайджанський конфлікт. Коли якогось чеченця ображали, то збігалися з усього полку, щоб йому допомогти, чого не скажеш про українців, на жаль. І тоді я зрозумів, ким українці повинні бути на своїй землі.

- І ким вони мають бути?

- Господарями. На мій погляд, національна ідея - щоб українці стали самі розпоряджатися своєю долею і своєю землею. Я думаю, ця ідея адекватна, і немає їй альтернативи.

- Вам не здається, що ви припускаєте расову нерівність, декларуючи таку ідею?

- Я не маю на увазі, що якийсь народ керує іншим народом. Я маю на увазі, що ми самі на своїй землі повинні вирішувати свою долю. Що це означає? Це означає те, що ми повинні самі брати на себе відповідальність і не перекладати її на владу або інші держави. У нас часто буває, що ми «озираємося» на те, що нам скаже Америка чи Росія, а так бути не повинно.

- Але ж ми не одні в цьому світі. Ми не можемо не звертати уваги на ті країни, які нас оточують.

- Боронь Боже, я не хотів сказати, що не потрібно звертати увагу на інші країни. Але основну увагу треба приділяти собі. Це як у сім'ї. Звичайно, важливо, що скажуть сусіди чи директор, але про свою сім'ю треба дбати самому, і саме родина, рід. нація - найважливіше. Так само точно в світі.

- Як не скотитися в поняття «нацизму», яке у нас часто підміняють національними ідеями?

- Нацизм - це німецький національний соціалізм. Яке він має відношення до мене, не знаю. Взагалі, на мій погляд, це явище не має ніякого відношення до українського націоналізму. Адже націоналізм - це любов до своєї нації, захист своєї рідної землі, турбота про її розвиток.

Published on 28 February 2012