Віталій НЕПОМНЯЩИЙ

Ростислав Винар: "Все робиться для того, щоб українців винищити"

На початку поточного року відомого на Дніпропетровщині хірурга вищої категорії, Ростислава Винара звинуватили ні багато ні мало - у підриві бізнесмена з групи «Приват» В'ячеслава Брагінського.

На початку поточного року відомого на Дніпропетровщині хірурга вищої категорії, Ростислава Винара звинуватили ні багато ні мало - у підриві бізнесмена з групи «Приват» В'ячеслава Брагінського.

Ростислава Винара, який до того ж є членом ВО «Тризуб» ім. С. Бандери, було затримано на Франківщині 8 січня, майже водночас з іншими «тризубівцями» - нині відомими як «сікачі голови Сталіна».

Згодом Винара разом з його побратимами під охороною взводу до зубів озброєного «Беркуту» літаком (!!!) етапували до Дніпропетровська. Тут його були змушені звільнити, пояснивши 4 дні утримання під вартою складною політичною ситуацією...

На даний момент Ростислав Винар працює в Дніпродзержинській лікарні швидкої допомоги ургентним хірургом і займається організацією єдиного націоналістичного руху на Дніпропетровщині.

- Все ж таки, що було після звільнення?

- 12 січня 2011р. я опинився на свободі, на підписці про невиїзд. Я вийшов з Дніпропетровського обласного управління МВС, і мене більше нікуди не викликали і ніяких обвинувачень не висувалося - фактично, на цьому справа і закінчилася.

Але приблизно тижні зо два я помічав за собою зовнішнє спостереження, були моменти, коли стежили на автомобілях. До цих пір не знаю, чи це були такі непрофесійні дії, що вони так себе виявляли, чи таким чином намагалися психологічно тиснути.

Після цього, до травня місяця, я займався поверненням речей, які у мене відібрали після арешту, під час обшуку в моїй квартирі. А також речей, вилучених у мене під час утримання в Наддвірнянському ІТТ в Запоріжжі. В цьому мені допомагали депутат дніпродзержинської міської ради В'ячеслав Коваль і народний депутат Андрій Парубій. Я за це висловлюю їм величезну подяку. А також моєму адвокатові Анатолію Строгому, який один з тих всіх адвокатів, до яких я звертався, взявся за мою справу.

Можливо, це може здатися не надто важливим, але сам факт того, що особисті речі треба повертати за допомогою народних депутатів України і адвоката, говорять самі за себе... В цей же час, в мою відсутність вдома, приходив працівник міліції, розпитував про мене у сусідів. За словами сусідів, йому вони сказали, що тут живе дуже хороший лікар, «тому йдіть звідси»...

На цьому активна фаза моєї справи, здається, закінчилася. Але я здаю собі звіт, що то не значить, що я позбувся уваги працівників МВС.

- Ви отримали вибачення за необґрунтоване затримання?

- Вже в Дніпропетровську, коли мене відпускали на підписку про невиїзд, один з правоохоронців сказав: «Ми розуміємо, що вам довелося пережити».

І коли я забирав свої речі в Запоріжжі, то в мене відбулася дуже цікава розмова з начальником кримінального розшуку міста, - він мені тоді сказав, що «ви ж розумієте, такі тоді були політичні обставини».

Але що це за такі обставини, коли людину просто на вулиці хапають, надівають на голову мішок і відвозять в ізолятор, де декілька діб тримають, а потім, коли звинувачення не клеїться, без санкції суду везуть за тисячу кілометрів і висувають звинувачення у вбивстві!

Дослівно, я тоді йому сказав, що ситуація у країні справді непроста, і вона буде ще ускладнюватися, а ви, працівники МВС, можете стати її заручниками.

Я вже виходив з його кабінету, він мене зупинив: «Ростиславе Любомирович, вибачте». Звісно, це не було офіційно. Просто, він чисто по-людські себе повів.

- Ви вважаєте, що ситуація може і надалі нагнітатися і радикалізуватися?

- А вона вже нагнітається. Справа в тому, що існують історичні закономірності і закони розвитку суспільства. Вам прекрасно відома формула, що кількість, свого часу, обов'язково переходить в якість. І будь-яке з останніх соцопитувань свідчить, що суспільство радикалізується.

Один американський класик свого часу сказав, що кожна людина має свою точку кипіння. Так само і кожне з суспільств. Коли значна частина суспільства переходить ту точку неповернення, то тоді кількість переходить у якість. Декілька днів тому ми бачили, як афганці з чорнобильцями штурмували ВР. Я вважаю, що це дуже серйозний дзвіночок для наших можновладців.

- Судячи з ваших слів, сьогодні лікар має бути політиком. А от скажіть як лікар - які основні проблеми ви бачите в галузі охорони здоров'я на Дніпропетровщині?

- Я 26 років пропрацював в лікарні швидкої медичної допомоги хірургом. Без перебільшення, скажу, що це є своєрідна передова медичного працівника. Як сказала одна моя пацієнтка, якій я врятував життя: «Ростиславе Любомировичу, у вас в лікарні, як на фронті, різниця тільки в тому, що не стріляють». Хоча, уточню, колись і стріляли навіть.

Тому, знаючи цю всю ситуацію з середини, можу стверджувати - зараз в державі відбувається цілеспрямоване знищення медичної галузі.

Чому я так категорично говорю. Тому що, не вклавши гроші в галузь, отримати прийнятний результат неможливо. До цих пір не створено систему загальнодержавного медичного страхування. Це раз. Бо маючи систему загальнодержавного страхування, галузь фінансувалася б не по залишковому принципу, а отримувала б самостійне фінансування. Друге - зараз створюється так званий інститут сімейних лікарів. Ідея хороша. Але те, що робиться на практиці, говорить нам про зворотнє. В сімейні лікарі зараз перекваліфіковують дільничних терапевтів, багатьом з яких вже близько 50-ти років. З людини, якій за десять років виходити на пенсію, намагаються зробити сімейного лікаря. Щоб зрозуміти: сімейні лікарі - це первинна ланка діагностики і надання першої допомоги. Сімейний лікар повинен добре розбиратися в хірургії, терапії, педіатрії, в гінекології... Щонайменше, вміти поставити перший діагноз і за необхідності направити в лікарню.

Наступне. Наскільки я розумію, по схемі, яку пропонують в МОЗі, сімейний лікар буде фондоутримувачем. І він буде розподіляти гроші, які надійдуть з центру. Наприклад, якщо хворий пішов, скажімо, в обласну лікарню, то гроші мають піти туди. Але ж грошей-то немає! Галузі «викручують руки» і весь час говорять, що «ми економимо». При цьому наші дорогі олігархи за два останні роки в рази збільшили свої капітали.

Стає все очевиднішим: все робиться для того, щоб українців винищити.

- Один мій знайомий в таких випадках говорить: приведіть простий приклад...

- Візьмемо хоча б мою лікарню. На сьогодні до нас потрапляє набагато більше хворих, ніж раніше, з запущеними, задавненими хворобами. Зокрема і з гострими хірургічними патологіями. З сіл люди не можуть по 3-4 доби потрапити до лікарні. І це часом призводить до того, що операція, яка повинна була тривати 1,5 години, триває 4-5 годин. В результаті: такого хворого значно тяжче виходити, і це людям обходиться в шалені гроші. А нам розповідають про покращення або про те, що швидка вже за 10 хвилин приїжджає на виклик, - це викликає лише гірку посмішку.

Щоб не бути голослівним, конкретний випадок. Телефонує дочка хворої жінки: чи не могли б ви відпустити лікаря, щоб на дому зробив абдоміноцентез. Тобто при гастриті, цирозі печінки вставляють спеціальну трубочку і випускають рідину, таким чином полегшують хворому страждання. Говорю: «Викликайте швидку, за 10 хвилин буде». А жінка відповідає: «Вже дві години чекаю».

На біг-бордах можна писати що завгодно, але від того нікому краще не стає.

- Який же вихід?

- В ситуації, що склалася, єдиним виходом є кардинальна зміна системи державної влади в країні. Народ до цього дозріває. Протиріччя між нормальними людьми і олігархічною владою (багатства яких в умовах загального зубожіння досягли небачених висот) наростає і скоро, дуже скоро, має настати розв'язка.

Published on 12 October 2011