Єднання заради народовладдя

06 серпня цього року в Україні здійснено спробу започаткувати новий громадсько-політичний та соціальний суспільний рух – Рух За Народовладдя.

06 серпня цього року в Україні здійснено спробу започаткувати новий громадсько-політичний та соціальний суспільний рух – Рух За Народовладдя. Учасники Загальних зборів його засновників, серед яких – активісти об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, вільних профспілок, екологічних, ветеранських та інших громадських організацій оформили своє об’єднання шляхом прийняття відповідного Положення поки ще лише на рівні столиці та Київської області, проте амбіця до розбудови Руху як всеукраїнської мережі абсолютно ними не приховується.

Бесідуємо про новостворений Рух із його новообраним координатором Олексієм Кляшторним, відомим, також, в якості засновника і очільника незалежної профспілки “Народна солідарність”.

Пане Олексію, чим обумовлена поява Руху За Народовладдя та яку мету він переслідує?

Поява Руху За Народовладдя викликана глибокою кризою нинішнього економічного, соціального та політичного устрою України, всього, так би мовити, “існуючого суспільного ладу” та усвідомленням дедалі більшою кількістю людей необхідності докорінним чином цей лад реформувати.

Таким чином, основна мета Руху – замінити існуючі зараз в країні систему суто формальної “демократії”, реальним народовладдям, коли виключно дух, інтелект, воля нації визначатимуть засади життя у країні, а кожен громадянин зможе брати реальну та повноцінну участь у виробленні всіх рішень, які стосуються його життя.

Чому ж цього, на думку учасників Руху, не можна зробити шляхом об’єднання вже існуючих патріотичних політичних сил?

Давніше існуючі на Україні політичні сили, передусім – представлені зараз у Верховній Ради, не можуть здійснити докорінної зміни існуючого в країні ладу тому, що не ставлять перед собою такого завдання. Ті з них, хто критикують теперішню владу, “режим Януковича-Азарова-Тігіпка”, з демократичних та національно-патріотичних позицій, скажімо БЮТ та різні уламки колишнього НУ-НС, зокрема “Фронт змін”, по-суті домагаються лише певної КОРЕКЦІЇ ПОЛІТИЧНОГО КУРСУ, набагато менш глибокої, ніж те чого прагне переважна більшість простих громадян.

Зокрема, ці сили та їхні лідери, знаходячись при владі протягом 2005-2009 років, ДОВЕЛИ, що не мають наміру здійснювати ліквідацію системи економічної та політичної олігархії, яка відчужує переважну більшість громадян від участі в управлінні державою, природними та іншими матеріальними ресурсами країни. Для нас же йдеться не про те, щоби пануюча олігархічна система стала трохи менш репресивною та трохи більш правовою, а про те, аби знести її цілком.

Чим же Рух За Народовладдя відрізняється від усіх цих політичних сил, свого різко критичного ставлення до яких ви не приховуєть?

Наш Рух відрізняється від них тим, що не має з ними практично нічого спільного у своїх принципах побудови та своїй реальній ідеології. Починаючи з Народного руху України за перебудову вже майже чверть сторіччя переважна більшість політичних сил у нашій країні, а останні 10-15 років ПРАКТИЧНО ВСІ такі сили, створюються “згори”, або “під замовлення “згори”, що практично те саме. Тобто існує один або декілька “стратегічних спонсорів”, які наймають одного або декількох “політиків з ім’ям”, котрі мають за стратегічну мету і, водночас, практичне завдання обслуговування конкретних бізнес-інтересів спонсора, що можуть бути більш або менш масштабними.

Задекларована ідеологія може бути при цьому самою різною, але це – власне навіть і не ідеологія вже, а суто “іміджеве позиціонування”, що певними зовнішніми ознаками чи атрибутами відповідало б смакам якоїсь частини електорату, настрої котрої та чи інша партія і її лідер мають намір “акумулювати”. Ці сили є демократичними лише за зовнішньою формою, фактично ж це – бізнес-проекти, де “замовляє музику той, хто за неї платить”. Наївно було б уважати, що внутрішньо побудовані на недемократичних засадах політичні організації можуть насправді, а не лише про людське око, обстоювати демократичну програму суспільних змін.

Що, натомість, пропонує ваш Рух?

Ми пропонуємо і, що найважливіше, практично здійснюємо об’єднання людей на “асоціативних засадах”: шляхом “вільної спілки рівного з рівним”. У Русі За Народовладдя нема керівників, а є лише координатори певних ініціатив, об’єднані у координаційні ради. Оскільки жодної “влади” нема, то нема й “боротьби за владу”, адже створити “робочу групу” з будь-якого питання без будь-якого попереднього дозволу може КОЖЕН – було б бажання працювати та здатність об’єднати навколо себе інших людей. Це називається “поліцентричною (багатолідерною) структурою”, або ж “відкритою динамічною мережею без керівного ядра”. Координація дій учасників Руху будується на принципі морального й ділового авторитету кожного з них та креативного потеніалу висунутих ними ідей.

Чи не є, на практиці, така структура утопією?

Ми знаходимось на самому початку нашої практичної організаційної роботи, отже її форми та методи доведеться інтенсивно вдосконалювати. Проте, справжньою утопією, а точніше – явним самообманом, є думка, що хтось із нас зможе, діючи в партії, фінансованій кимось іншим “зверху та збоку”, спрямовувати її діяльність у своїх інтересах та інтересах “подібних до нього людей”, а не в інтересах “спонсора” і людей, подібних до нього.

Можна 20 разів “перебігати від Луценка до Гриценка”, як ще недавно – від Ющенка до Юлі, але в кожній із цих структур “маленький українець” завжди буде не більше, ніж “маленьким гвинтиком” чи “коліщатком”. Якщо хтось прагне заробляти собі на життя в якості професійного партфункціонера, це має певний сенс. В усіх інших випадках це – завідома втрата часу на “біг по колу”.

Натомість, створюючи саме СВОЮ структуру, ми маємо можливість розвивати щось свої, у СВОЇХ ВЛАСНИХ індиідуальних і колективних інтересах. При розширенні мережі з цієї сукупності зрізничкованих інтересів НЕМИНУЧЕ “проростає” великий НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНТЕРЕС. Відповідно до цього, відчужена від народу держава, “заточена” на обслуговування інтересів економіко-політичного олігархату та чиновництва буде замінена, національною народною державою, а її “нічна конституція” 1996 року, котра є символом “компромісу еліт без участі народу” – Народною Конституціїю, прийнятою Всенародними установчими зборами (чи вже хай там вони нахиваються “конгресом”, “конституантою”, “великим народним вічем” чи якось іще). Зараз багатьом це може здатися “фантастикою”, проте справжньою “казкою” є зовсім не це, а якраз надії на “сподівану волю” чи “праведний закон” В РАМКАХ ІСНУЮЧОЇ СИСТЕМИ.

Отже, Рух За Народовладдя є націоналістичною силою?

Сьогодні ми всі переживаємо час, коли не лише на Україні, але й в усьому світі руйнується стара матриця політичних ідеологій та заснованих на них політичних сил. Поступово утворюється дві “глобальні мета-ідеології”: націоналістична та супротивна їй космополітична, що обслуговує інтереси відчуженого від людей транс-наіонального капіталу. При цьому націоналістична “мета-ідеологія” стає чинником глобального порядку, протиствляючи несправедливій, антигуманній та ворожій до природнього довкілля “глобалізації” ідеал справедливого світового порядку, прообразом якого виступає ідея “Европи націй”.

Всі політичні сили та політично активні люди, котрі раніше мислили свою діяьність в рамках діади “ліві-vs-праві”, зараз змушені осмислювати себе по-новому, співвідносно до цієї нової “головної антитези сучасності”. Це дуже добре видно на прикладі процесів, що відбуваються на Україні в молодіжному середовищи, котре завше “йде на пів-кроку попереду”. Ті, хто ще позавчора називав себе “націонал-демократами” зараз працюють вунісон із тими, хто вчора проголосив себе “новими лівими”: на виконання програми, яка всує називається “програмою ліберальних реформ”, проте ліберального в ній, властиво, нічого нема. Це – програма НЕОФЕОДАЛІЗМУ, суть якої полягає в приватизації публічних інститутів, руйнуванні органічних спільнот на користь різних віртуально-штучних об’єднань та в утворенні на цій основі “нових універсальних імперій”.

В цьому великому протиставленні місце Руху За Народовладдя – на “націоналістичній стороні”, скільки б хто не намагався звести нашу зароджуючуся спільноту на космополітично-глобалістичні манівці. Демократія, або по-українськи НАРОДОВЛАДДЯ, означає розбудову кожним народом свого життя у власній країні відповідно до його власних природніх рис і прикмет, в той час як влада “глобального капіталу” й прислужного йому “місцевого (компрадорського) олігархату” таку можливість у народів світу відбирає, як би запекло її ідейні та політичні агенти не клялися у протилежному.

Дізнатися більше про Рух За Народовладдя та навіть вступити до його лав можна через мережу Інтернет за адресами: www.narodovladdia.livejournal.com та www.facebook.com/narodovladdia

Published on 12 August 2011