розмовляв Володимир Семенович

Гра «Джура» - масштабний проект із величезним виховним потенціалом

26 травня Центром Національного Відродження спільно з іншими організаторами проведено презентацію дитячо-юнацької військово-спортивної патріотичної гри «Сокіл» («Джура»).

26 травня Центром Національного Відродження спільно з іншими організаторами проведено презентацію дитячо-юнацької військово-спортивної патріотичної гри «Сокіл» («Джура»). Презентація викликала значний інтерес, як до гри, так і до людей, які у сьогоднішніх умовах реалізують цей масштабний проект із величезним виховним потенціалом. Адже гра, яка проводиться вже третій рік поспіль, і яка своєю географією охоплює усю Україну, є великим кроком у патріотичному вихованні молоді. За ці роки її учасниками стали десятки тисяч юнаків і дівчат, які по-козацьки гартували свої сили і волю, здобували нові знання і вміння для служіння Україні.

Цього року районні і обласні етапи гри пройшли у більшості регіонів України. А сьогодні організатори гри готуються про проведення всеукраїнських фінальних змагань. Фіналом цьогорічної гри стане проведення 20 – 26 червня 2011 р. на Черкащині у Холодному Яру Мандрівного наметового табору «Холодний Яр – Джура-2011» для переможців обласних етапів змагань. У заході передбачається участь більше 300 учасників з усієї України.

Але проведення гри це не лише успіхи, це передусім клопітка щоденна праця організаторів, це подолання організаційних і фінансових труднощів та проблем. І про цю сторону гри наша відверта розмова із одним із натхненників гри, її мотором – Директором Центру Національного Відродження Тарасом Рондзістим.

Коресподент: Перше питання – чому «Джура»? Чи не простіше та ефектніше було б братись за інші проекти?

Тарас Рондзістий: Центр Національного Відродження здійснює свою діяльність у багатьох напрямах, актуальних для розбудови і зміцнення нації. Але найбільш важливим сьогодні є формування молодого покоління українських громадян – патріотів своєї країни. Світогляд і характер у людини формується передусім у дитячому та юнацькому віці. І великий вплив у цьому мають не лише родина, але і школа. Адже у школі кожна дитина проводить значну частину свого часу. Тому без залучення вчителів, системи освіти у цілому, процес патріотичного виховання неможливий. Саме з метою активізації патріотичного виховання, залучення до цього широких кіл освітян Центр Національного Відродження підтримує і допомагає українському козацтву та освітнім закладам у проведенні гри «Сокіл» («Джура»). Для нас цей напрям роботи є пріоритетним, адже молодь, як би це патетично не звучало, і справді є майбутнім нації і держави.

Кор.: Сьогодні керівництво Міністерства освіти в особі Д. Табачника активно нав’язує вчителям і учням ще радянську за походженням гру «Зарніца». Як у цих умовах проходить гра, заснована на козацьких традиціях?

Т. Р.: Не думаю, що правильно протиставляти ці дві гри. По-перше, гра під назвою «зарніца» є калькою ігрових форм з колоніального минулого або наших північних сусідів сьогодні, які хочуть виховати росіянина-патріота.

У нас є гра «Сокіл» («Джура»), що повністю задовольняє потребу виховувати молодих українських патріотів. Запропонована до впровадження гра під назвою «Зарніца» по суті є складовою частиною гри «Джура». Програма, яку пробують здійснювати серед учнів 5-8 класів, швидше притаманна старшокласникам, які більш фізично вже загартовані і, принаймні, вивчають предмет «Захист Вітчизни», на базі якого і проходить вся «Зарніца».

Що ж до гри «Сокіл» («Джура»), то наголошую, гра триває. Нормативні документи, які регламентують порядок і умови проведення гри у навчальних закладах ніхто не скасовував. Цього року в системі освіти вже проведено районні і обласні етапи. У мене, зокрема, була нагода відвідати міські змагання у Черкасах. І я був приємно вражений побаченим, а також настроєм вчителів і учнів – учасників гри.

Роботу з організації та методичного супроводу гри Міністерством освіти покладено на Український державний центр туризму та краєзнавства учнівської молоді. Фахівці Центру докладають усіх зусиль до найкращого проведення заходів. Наскільки мені відомо, у першій половині червня мають бути підведені підсумки виконаної роботи у 2010-2011 навчальному році. Тому, якщо і є часткова загроза проведенню «Джури», то тільки через безвідповідальність виконавців, які знехтували повністю цією важливою ділянкою або не захотіли займатися організацією фінансового забезпечення.

Кор.: Незабаром Ви плануєте провести фінал гри у Холодному Яру. Чому обрано це місце, і чи є там умови для проведення такого масштабного заходу?

Т.Р. Минулого року на злеті активістів гри у Закарпатті було прийняте рішення естафету всеукраїнського етапу передати у 2011 році на Черкащину, в Холодний Яр. І хоча цього року, у зв’язку з тим, що згідно затвердженого Міністерством освіти положення, всеукраїнський фінальний етап гри відбувається раз на три роки, основну увагу приділено проведенню районних та обласних етапів. Але на прохання учасників гри, Головний штаб гри організацію та проведення всеукраїнських змагань цього року в значній частині взяв на себе. Вирішено провести фінальні змагання під час мандрівного табору. Пластуни запропонували організувати рої, назвати їх та застосувати ніки на честь героїв Холодного Яру.

Кор.: Ви згадали про Пласт. Яка участь молодіжних організацій, волонтерів у проведенні гри?

Т. Р.: Якби не праця волонтерів, то в умовах сьогоднішнього суцільного безгрошів’я ми би взагалі нічого не зробили. Крім того, дорослі з чудовими менеджерськими здібностями, педагоги - виховники не завжди не здатні зацікавити учнів настільки сильно і в такий короткий час, як це роблять представники молодіжних патріотичних організацій, зокрема пластуни та сумівці. Тому, користуючись нагодою, дякую молодіжкам за роботу у попередні роки. Ми очікуємо, що і цього разу молодь візьме участь в організації гри. Свою готовність висловили СУМ, Пласт, сподіваємось і на інші молодіжні організації. Ми також дуже добре співпрацюємо з освітянами, козацтвом. Організація гри черговий раз підтверджує, що ніщо так не об’єднує та згуртовує людей, як спільна дія.

Кор.: Очевидно, що проведення гри потребує значних матеріальних і фінансових ресурсів. Де Ви їх берете?

Т. Р.: Головна проблема сьогодні – це брак коштів. Ми вирішили звернутись до людей, які, на нашу думку, повинні в першу чергу підтримати гру. Це відомі політики, підприємці, які часто виступають і розказують про свою любов до Україну і про те, як вони дбають про могутність Української держави та велич українського народу. Ми звернулись листами до десятків осіб та установ. Чому так багато? Ні, не тому, що програма цього року потребує дуже великих грошей. Повірте, будь-яке корпоративне шоу коштує в десятки разів більше, незалежно, чи бізнесового чи політичного характеру.

Кількість заангажованих нами до фінансової підтримки небідних людей пов’язана із тим досвідом, який ми отримали, звертаючись за підтримкою у 2009 - 2010 роках. І цей досвід засвідчує, що далеко не всі із небідних людей готові підтримати корисну справу, а не шоу.

Чому думаємо, що цього разу нам допоможуть? Не знаю. Просто хочеться вірити в краще, в кращих людей. Крім того, не хочемо залишати без інформації видатних осіб і громаду. Скоро вибори. Багато з тих, до кого ми звернулись, будуть вже вкотре кандидувати, а значить знов говорити про любов до України, що молодь – надія нації і багато інших красивих слів. Цього разу, щоби помилку виборців зробити мінімальною, ми матимемо можливість більш об’єктивно оцінити кожного з претендентів за їхніми словами і конкретними ділами. Адже ще Черчіль відзначав, що політики живуть наступними виборами, а державні діячі – наступними поколіннями. Я впевнений, що порядок і добро в Україні настане, коли владу здійснюватимуть державні діячі, а не звичайні політики.

Кор.: Що чекає учасників фінального етапу гри у Холодному Яру?

Т. Р.: Цьогорічна програма Всеукраїнського злету очікується доволі цікавою. Передусім вона базуватиметься на історії та традиціях Холодного Яру – осердя українського національного спротиву окупантам. Це легендарне місце, з яким пов’язані героїчні сторінки українського минулого: козацтво, Колїівщина, Холодноярська республіка 1918 – 1920-их років, відділи УПА.

Незвичним є і спосіб проведення злету – у формі мандрівного табору. Як очікується, за кілька днів учасники гри побувають у військових частинах і у музеях, відвідають Черкаси і Чигирин. Заплановано провести дводенний рейд під легендою боротьби Холодноярської республіки. Крім цього, учасники матимуть змогу повправлятись у стрільбі із зброї, пройти смугу перешкод, зіграти у козацькі ігри. Крім цього, учасникам буде запропоновано випробувати себе в інтелектуальних змаганнях "Відун" - з історії України, доби козаччини, українських військових формувань різних епох, сучасних збройних сил України.

Але, для нас, як організаторів, суттєвим моментом у цьому є, що змагання не є самоціллю. Нам важливі не стільки індивідуальні досягнення учасників, скільки вияв у командах, які в грі називаються роями, духу побратимства. Розкрити на ділі, що індивідуальні здібності кожного можна значно посилити, діючи спільно, гуртом.

Кор.: І на завершення. Які плани будуєте на майбутнє?

Т. Р.: Здійснити заплановане на 2011 рік, а саме: провести два табори для учнів, два табори для виховників, а також злет для ліцеїстів. Адже ми за підсумками двох років роботи зробили висновок, що участь у сьогоднішній версії гри «Джура» ліцеїв з посиленою військовою і спортивною підготовкою, порушує рівність учасників змагань. Тому Головний штаб запропонував провести восени в Києві, на День Українського козацтва, окремий злет команд військових ліцеїв під назвою «Джура 2011, Легіонер» за програмою чисто військово-спортивною. Не скажу, що слово «Легіонер» дуже влучне. Швидше за все в остаточній назві «Легіонер» буде замінено на «Заграва».

Також у планах розпочати роботу постійно діючої Козацької школи для виховників. Проведення низки навчально-методичних заходів для виховників допоможуть нам наступного року провести на високому рівні всеукраїнський етап гри «Сокіл» («Джура»). Сподіваюсь, що у 2012 році фінальні змагання проводитимуться вже під егідою системи освіти.

Думаю, що наша робота стане відома ще більш широкому загалу і вийде за межі України. Було би чудово, як у наступні роки до участі у грі зголосяться українські діти з діаспори.

Ми прагнемо, щоб системна і комплексна, і, головне, українська гра «Сокіл» («Джура»), що ґрунтується на козацьких традиціях, набрала завершеної форми і стала оптимальною формою виховної роботи.

Published on 6 June 2011