Розмовляв Мазепа, мл.„Бриколяж”, переклад українською прес-служба КМО МНК

Муса Ахмадов: „Російська імперія має недалекий початок, думаю, що вона не проіснує і 15 років”

В інтернеті досить багато мусульманських і таких, котрі присвячені кавказькій війні прочеченських джерел нерецензованої редакторами інформації.

В інтернеті досить багато мусульманських і таких, котрі присвячені кавказькій війні прочеченських джерел нерецензованої редакторами інформації. Автор одного з них погодився відповісти на наші запитання про смерть Масхадова, роль Іслама в планетарній цивілізації, шляхи чеченського опору і смерть імперії.

Добрий день, шановний Муса. Одна з тем, актуальних у всіх віках – який на смак колоніалізм і що з ним робити. З нього, напевно, і почнем.

Що таке Чечня для чеченця? Для росіянина? Чим повинна бути для сучасного, не накрученного “паславістською” чи “євразійською” пропагандою і солідарного з недержавними націями українця?

Чечня для чеченця, це теж саме, що і будь-який життєвоважливий орган його особистого тіла. Це історична Батьківщина наших предків, в дусі яких нас виховували наші батьки. А перед тим, як відповісти на ваше запитання, що таке Чечня для росіянина, я б розбив їх, як мінімум на дві категорії. Перша категорія – це мешканці Росії, так звані простолюди, які до дев’яностих років, практично, не знали про існування самої Чечні, не говорячи вже про географічне розташування. Сьогодні ж, дякуючи бездарній політиці керівництва Росії на Кавказі, вони знають про Чечню, і звичайно ж, далеко не з позитивної сторони. Для них Чечня перетворилась на чорну завісу, за якою помирають їх сини через тупі амбіції людини, за яку вони віддали свої голоси на виборах.. Сподіваюсь ви розумієте про кого йде мова, на мій погляд коментарі тут зайві. Друга категорія, це ті ж самі бездарні політики, для яких Чечня - це великий козир, який вони використовують в своїх великих політичних іграх. А для військових, котрі входять в останню категорію, це місце для реальних навчань на живих мішенях, великий полігон для іспитів усякого роду зброї і, звичайно ж, місце для наживи, торгуючи захопленими заручниками і трупами безвинних жертв.

Українські мас-медіа не толерантні стосовно свого недалекого минулого. Слідом за метропольними в нас вкладаються ненатуральні стереотипи про те, що чеченці, палестинці, курди, баски, ірландці, майя й інші спільності, чиї ідеали лежать у площині знаходження волі, колись терористи і нечисті на руку убивці мирно сплячих росіян, євреїв, турок , іспанців, англійців, мексиканців й інших носіїв псевдоімперськой складової , місце якої на смітнику історії.

Суть чеченського опору в перемозі історичної справедливості і відновленні чеченської держави або ісламської революції в більш широкому масштабі?

Намагаючись вислизнути від обвинувачень світового співтовариства у свою адресу, російське керівництво, відповідаючи на подібне питання, усіляко намагаються зв'язати нашу боротьбу за волю з якимись іншими глобальними подіями, що відбуваються у світі. Усі ті брехливі обвинувачення, що звучать в нашу адресу, називаючи нас міжнародними терористами, не відповідає дійсності. Наша боротьба має на меті відновлення історичної незалежності нашої держави, що під видом добровільного входження було колонізовано Росією, а в наступному названо суб'єктом.

Російські підручники говорять про те, що окремі українські, білоруські, прибалтійські, калмицькі й інші частини співпрацювали з окупаційними військами під час Другої Світової війни. Чеченці в списках депортованих, та ж доля чекала і населення західних України, Білорусії, частини прибалтів, кримських татар та інших "народів-зрадників". Для нас формування на кшталт "ОУН-УПА" - незаслужено забуті , хоча не канули в лето приклади істинно національного опору. Який сюжет антирадянського руху на території Північного Кавказу в період 1941-1945 років?

Напередодні депортації нашого народу, істотного антирадянського руху в Чечні не спостерігалося. Але я б хотів помітити, що від ідеї відновлення незалежності Чечні, наші предки не відмовлялися ніколи. В роки, коли наш народ був брехливо обвинувачений у масовому зрадництві і зраді батьківщині, Чечено-Інгушською автономією було виставлено на захист СРСР понад сорок тисяч солдатів і офіцерів. І ще, необхідно зазначити, що німецькі війська не вторгалися на територію нашої республіки, звідси можна зробити висновок чи мало місце зрадництво і масова зрада.

Продовжуючи тему, відмітимо наступний досить вагомий нюанс. Незважаючи на негативний характер Вітчизняної, часто двоїстої стосовно моральних стандартів телевізійної пропаганди не забуті славні традиції українських націоналістичних формувань часів Другої Світової війни. У їхньому складі боролися окремі кавказькі батальйони, серед яких був окремий чеченський. У 93-м наші та білоруські добровольці підтримували вогнем відступаючі чеченські частини, напевно тому УНА-УНСО і зараз гризе вже сухий сухар заслуженої на Кавказі слави. Сучасні бандерівці (www.ukrnatіonalіsm.org) трепетні до проявів духу і прийдешньої смерті імперії зла. Для нас Чечня - не просто територія волі, оскільки історикам ще придеться оцінити те, що відбудеться наступні 5-10 років.

Соромно, але на відміну від прибалтійських товаришів чеченські інформ-центри в Україні проіснували недовго, актуальність їх зараз зростає з кожним днем. Поділиться наявної в цьому контексті інформацією, чи плануються подібні ініціативи в середовищі, яке підтримує антиімперські настрої українських активантів, насамперед, що стосується проблеми Північного Кавказу?

На сьогоднішній день ми не маємо інформації, що на території України ведуться роботи зі створення комітету, діяльність якого спрямована на політичну підтримку чеченських борців за визволення. Варто зазначити, що подібного роду діяльність, на мій погляд, була б досить корисною для політичного рішення Чеченської трагедії.

Ви племінник одного з найвідоміших польових командирів, людини, що став шахідом і залежить тільки від волі Аллаха. Розкажіть про нього і про те, хто такі шахіди. Для непосвячених термін тождественен досить вульгарному японському "камікадзе", хоча логіка речей підказує трохи інші варіанти?

Мій дядя Рамзан, народився в місті (тоді ще село) Урус-Мартане в 1970 році. Коли йому виповнився один рік, він разом з батьками виїхав у Калмикію і прожив там до 1990 року. У першу війну брав участь у бойових діях проти російських військ, на початку заступником командира, а після командиром ісламської бригади. У 2001 році, від отриманих ран у ході перестрілки з ворогом став шахідом (іншааллах). У родині було дев'ять братів і три сестри. Шестеро з них стали шахідами (іншааллах) на цій війні.

Шахіди - це воїни, що встали на шлях захисту своєї релігії, братів і сестер по вірі, як велить про це Всевишній Аллах. У священному писанні (Коран) мусульманам запропоновано виступити з війною проти загарбників, що перейшли ваші границі на п'ядь землі.

Шахід - полеглий за віру, мученик або ж свідок. У термінології Шаріату терміном "шахід" позначають полеглого в справедливій війні з агресорами, захищаючи Іслам і волю дотримання і вивчення мусульманами своєї релігії. Шахідами, разом з цим, у хадисах Пророка (світ йому і благословення) називаються люди, що загинули від рук бандитів при самообороні, що вмерли від різних епідемій і навіть закохані, померлі, зберігши свою честь. Також цей термін вживається в юридичній практиці стосовно свідків злочину, при висновку шлюбу і т.д. Але в першу чергу шахідами називають полеглих у відкритому бої.

Відповідно до ісламської догматики шахід попадає в рай відразу після смерті, не проходячи іспиту "страшним судом". В ісламі прийнято вважати, що шахіду прощаються всі його гріхи, зроблені за життя. Пророк Мухаммед (а.с) говорив своїм сподвижникам: "Будь-яку чесноту можна перевершити, крім однієї, коли віруючий гине в ім'я Аллаха".

Про шахідів не принято говорити як про мертвих.

Так, у Корані говориться: "Жодним чином не вважай мертвими тих, хто був убитий на шляху Аллаха. Ні, вони живі й одержують долю у свого Добродія, радіючи тому, що Аллах дарував їм по Своїй милості" (сура аль-імран, 169-170).

Джихад може зажадати боротьби на шляху Аллаха як форму самопожертви. Але його сутність містить у собі:

1. Істинну і щиру віру, що також фіксує увагу на Аллаху так, що всі мирські мотиви здаються дрібними, незначними і зникають.

2. Щиру і переконану діяльність, що припускає пожертвування (якщо необхідно) життям, особистістю або власністю в служінні Аллахові.

Гейдар Джемаль говорить про те, що Іслам - це останній лівий резерв прийдешньої Революції. Немусульмани проти, оскільки йдуть трохи відмінним шляхом, відзначаючи, проте, тимчасову спільність стратегічних інтересів, таких як боротьба з глобалізацією в американському обличчі (Ален ДЕ Бенуа) і антиросійським опором, до прикладу.

І все-ж-таки – Іслам – єдиний шлях чи вибір залежить від «голосу крові» і «традицій роду»?

Так, Іслам єдиний правильний шлях, я особисто так думаю. Я не хочу тим самим образити людей, які дотримуюються інших релігій. Релігія Іслам не ворогує з іншими релігійними громадами. На мій погляд, що стосується вибору релігії, традиції роду не відіграють жодної різниці. Якщо сказати, що в обранні релігії грає роль голос крові, теж було б не зовсім вірно. Ми на прикладах знаємо, що діти, народжені в сім’ях, які дотримуються інших релігій, приймають Іслам. Від чого ж залежить вибір? – скоріше за все від голосу душі. Від самої людини, яка вирішила для себе знайти істину.

В Україні відродження ісламськой традиції пов’язано з поверненням кримських татар. Відзначимо високу толерантність до української державності і одночасну напругу у відносинах з росіянами Кримського півострова. Нас залякують “другою Чечнею” і вибухом ісламського фундаменталізму в Криму.

Ваша думка про ситуацію і майбутнє Криму, україно-татарських відносин і розвиток Іслама на колись мусульманській землі півострова?

Хочу вас завірити, що вам не варто боятись вибуху ісламського фундаменталізму в Криму. Іслам – неагресивна релігія, відродження іслама на Землі має глобальний характер. З кожним роком, все більше і більше іновірців приймають іслам і стають мусульманами. Понять “ісламського тероризму” і “фундаменталізму”, котрими вас сьогодні лякають “великі борці з тероризмом” не існують в природі.

Західноєвропейська статистика говорить про те, що рік в рік (а річ йде про останні десять) до міліона корінних приймають Іслам. Без врахування близькосхідної, переважно арабської міграції. Іслам дуже сильний. Його міць – неприязнь декадансової в своїй основі буржуазно-наркоманської цивілізації так званої „розвинутого світу” і існування в світі живої, хай не споконвічної європейської традиції. В Лондоні, Парижі, Берліні, Мадриді, Москві збільшується кількість незадоволених присутністю ісламу, яка постійно зростає, серед них різноманітні скінхеди, нацисти, та інші носії „європейського культурного гену”.

Уявіть себе мешканцем Бельгії, Голландії чи Австрії. Ваша реакція на не зовсім зрозумілі релігійні практики, спосіб життя, мову і таке інше принесене віру пророка Мухамеда?

Мені важко уявити себе на місці жителів Європи, але все ж таки я постараюсь відповісти на ваше запитання. В релігії, яку нам Всевишній передав через посланця Мухаммада немає нічого незрозумілого. Якщо би всі, хто існують на Землі, жили б дотримуючись релігії Іслам, то на Землі не існувало би війн, голодуючих, зради та ще багато чого інших речей, які нам не подобаються, коли вони нас стосуються особисто. Якщо казати коротко, люди б при ісламському порядку жили би в тисячу разів краще, ніж можуть уявити собі життя в Європі чи в Америці.

Американський політолог Хантінгтон запевняє про існування апокаліптичного і, доволі вірогідно, останнього протистояння Західної і Східної цивілізацій, християнської і мусульманської, якщо так. Використовуючи цю схему досить добре бомбити мирне населення в Афганістані – Ірані, кричачи за кожного „невинно вбитого” американського (в нашому випадку російського) окупанта в пагонах.

Конфлікт цивілізацій існує і, якщо так – чим дихає його життя: протистоянням по лінії християнство-іслам; західне вимирання - дух останньої традиції; класовим конфліктом між „вісімкою” і країнами Третього світу, чим?

Я, відповідаючи на одне з попередніх запитань, вже казав, що іслам, не має жодної ворожості по відношенню до якоїсь з інших релігій. Всі ті військові конфлікти, які мають місце на нашій планеті, затіяні передусім великими країнами, які мають інтереси до тієї чи іншої місцевості. Це моя особиста точка зору, яка сформувалась протягом довгого часу, аналізуючи різні події, що відбуваються на нашій планеті.

Масхадов помер. Прийміть наші співчуття. Його називали лідером чеченського спротиву. Нам здається, хоч помилка може мати місце, що в цьому випадку більш коректніше казати про використання принципу так званого „автономного спротиву” – існування окремих, пов’язаних переважно Ідеєю партизанських груп, розбалансованість структури яких дає можливість вникати повного розгрому.

Смерть лідера не причина роззброюватись і в підсумку лишитися в пам’яті одиниць і на сторінках колоніальних підручників по історії?

Смерть лідера не може бути приводом для роззброєння. Росія вже зіштовхувалась з подібним прикладом, коли ними був убитий наш перший президент Д.Дудаєв. Це не вплинуло на самий хід подій, звичайно, нам не вистачало нашого президента і головнокомандуючого, але, не зважаючи на це, справа, очолювана ним, була продовжена. Тепер ми зіштовхнулись з відходом А.Масхадова. Звичайно, це для нас велика втрата, а ще більша - для Росії. Здається в Кремлі ще не повністю розуміють, яку велику помилку вони допустили вбивши Масхадова. Наші герої ніколи не лишались лише на сторінках підручників, ми бережемо їх в наших серцях. Так відбувається з давніх пір, наші батьки розповідали нам про наших попередніх героїв, а ми будемо розповідати про сучасних нашим дітям. І вони ніколи не залишаться чорнильною стрічкою на сторінках підручників, вони будуть жити в наших серцях.

Спрогнозуйте майбутнє Росії в перспективі безперервної кавказької війни, загострення класових конфліктів і сепарації окремих регіонів, які мають і будуть мати місце наступні 10-15 років? Що буде з Росією і Північним Кавказом?

Якщо зазирнути в історію, ми дізнаємось, що протягом багатьох століть на нашій планеті існувало немало імперій. Більше усіх проіснувала Османська імперія (Халіфат), фундамент якого був закладений самим пророком Мухаммадом. Освіживши трохи пам’ять, ми згадаємо, що трапилось з СРСР. Хто б осмілився говорити, що його чекає такий кінець в ще недалеких вісімдесятих роках? Російська імперія має недалекий початок, я не буду прогнозувати скільки ій ще лишилось, але думаю, що вона не проіснує і 15 років. Так же, як і всі імперії минулого, вона розпадеться на маленькі країни, і Кавказькі республіки, які сьогодні силою утримуються в її складі, нарешті отримають свою первісну історичну незалежність.

Дякую, за інтерв’ю.

Свободу Ічкерії!

Published on 17 April 2005