Спілкувався Сергій Пархоменко, УІС

СЕРГІЙ КУЗАН: «Репресії проти патріотів свідчать про українофобську сутність нової влади»

Агресивні дії влади щодо осіб, які виявляють незгоду з гуманітарною політикою нового керівництва держави вже зараз серйозно непокоять громадськість. І одним з прикладів таких дій став інцидент, коли під час презентації українофобської фотовиставки «Волинс

Агресивні дії влади щодо осіб, які виявляють незгоду з гуманітарною політикою нового керівництва держави вже зараз серйозно непокоять громадськість. І одним з прикладів таких дій став інцидент, коли під час презентації українофобської фотовиставки «Волинська різня: польські та єврейські жертви ОУН-УПА», що проходила в приміщенні виставкового центру «Український дім», міліція затримала 13 патріотів, які насмілилися провести акцію протесту проти подібної провокації. Про перебіг подій кореспонденту УІС розповів юрист, громадський діяч, заступник голови ВМГО «Молодіжний Націоналістичний Конгрес» Сергій Кузан, який був в числі затриманих під час акції минулого четверга.

Сергію, що відбувалося на фотовиставці минулого четверга?

Хоча захід оголошено публічним та безкоштовним, центральний вхід в «Український дім» охороняв кордон міліції, тим самим унеможливлюючи безперешкодний вхід для всіх охочих. Потрапити до «Українського дому» можна було виключно через боковий вхід. На підході до нього по периметру розташувались працівники міліції, які пропускали до входу лише після пред’явлення посвідчень журналістів або ж офіційних осіб. Безпосередньо перед входом в приміщення виставкового центру, що на 2-му поверсі, люди в цивільному здійснювали особистий огляд та обшук відвідувачів, а також повторну перевірку документів. Лише пройшовши три кордони перевірки можна було потрапити до виставкової зали. Тому заяви про те, що націоналісти «увірвались» в приміщення є відвертою брехнею, яку спростує кожен, хто того ранку прийшов в «Український дім».

Одразу на вході присутнім роздавали книжки, присвячені безпосередній тематиці виставки, що не містили необхідних реквізитів, а саме: зазначення накладу, тиражу, реквізитів особи, відповідальної за випуск та ін.

Безпосередньо перед початком прес-конференції в залі виникла дискусія між дослідником даної тематики професором Володимиром Сергійчуком та одним із організаторів заходу, що ніяк не знаходив аргументів і тому, лютуючи, постійно некоректно висловлювався, ображаючи тим самим національну гідність оточуючих. Поряд також знаходився депутат від Партії регіонів Вадим Колесніченко, який взяв слово, говорячи в мікрофон. На неодноразові повторні запитання та пропозиції присутніх в залі журналістів він не реагував, демонструючи власною зухвалою поведінкою свою зневагу до присутніх в залі. Протестуючі, жодному з яких організатори так званої виставки не дали можливостей навести свої аргументи, декілька разів вигукували «Ганьба!».

Так все таки, чи були якісь спроби зірвати виставку? Чому Вас затримали?

Протестувальники виставкових експонатів не пошкоджували, не здійснювали жодних дій, спроб, спрямованих на завдання будь-яких збитків. І це також чітко зафіксовано на відео численними присутніми в залі журналістами. Натомість невідомі особи в цивільному одязі, характерної зовнішності - високий зріст, міцна статура, бриті голови, - не пред’явивши присутнім жодних документів, не представившись, застосовуючи фізичну силу, без попередження, почали тиснути на присутніх в залі, відтісняючи їх в напрямку виходу.

Бачачи, як ці особи хапають когось з присутніх, я наблизився до них, в розгорнутому вигляді показав посвідчення помічника народного депутата, голосно та чітко представився та задав питання: хто вони та що вони роблять. Очевидно, побачивши підняте вгору розгорнуте посвідчення, хтось з цих осіб в цивільному віддав наказ нейтралізувати мене. Одразу після цього двоє схопили мене ззаду, викрутивши руки. Третій чоловік спереду «повис» на мені, тим самим блокуючи мої рухи. Мене буквально витягнули з будівлі «Українського дому», здійснивши кілька спроб вирвати в мене з рук посвідчення помічника депутата. Однак це їм не вдалось – посвідчення я тримав міцно. При цьому повторно оголосив про те, що є помічником народного депутата, показуючи при цьому посвідчення в розгорнутому вигляді, яке весь цей час стискав в руці. Даний факт чітко зафіксовано оператором, який знаходився позаду мене. Після цього мене та ще 3-х осіб в супроводі бійців «Беркуту» посадили в міліцейський мікроавтобус та відвезли до Шевченківського районного відділу міліції.

Як поводили себе з Вами працівники міліції під час Вашого перебування в райвідділку?

Безпосередньо в райвідділі до нас «приєдналися» інші затримані на цьому заході. Всього – 13 осіб. Не пояснюючи причин нашого затримання, нас помістили всіх разом в одному з приміщень райвідділу під охороною працівників «Беркуту». На прохання покликати чергового, пояснити наш статус (хто ми: затримані, підозрювані, обвинувачувані?) або хоча б дати змогу сходити в туалет, ніхто не реагував. Окрім того, серед затриманих був 63-річний Валентин Ігнась. Як виявилося, в нього була серйозно травмована права рука, яка до того ж почала набрякати. На неодноразові прохання викликати лікаря наші охоронці не реагували. І лише після того, як до відділку приїхали народні депутати Ярослав Джоджик та Іван Заєць, потерпілого нарешті відвідав лікар.

Варто зазначити, що до приміщення, в якому ми утримувались, близько 14-ї години зайшли двоє невідомих осіб в цивільному. Один з них віддавав накази «бритоголовим» в «Українському домі». Впізнавши цих двох осіб, ми поцікавились, на якій підставі до нас, законослухняних українців, була застосована нічим не виправдана та явно незаконна фізична сила. На що отримали лаконічну відповідь російською: «мнє пох…, я русскій».

Помічник народного депутата України Олександр Ушинський, голосно та чітко представившись та показавши службове посвідчення в розгорнутому вигляді, поцікавився в цих двох осіб хто вони, чому знаходяться в райвідділі міліції, а також попрохав їх пред’явити посвідчення. Однак жоден з них цього не зробив. Навпаки, вони по черзі почали хапати Ушинського за одяг, намагаючись вивести його з приміщення. Він звернувся до працівників «Беркуту» зауваживши, що невідомі особи чинять свавілля в приміщенні міліції. Однак жодної реакції з боку наших «охоронців» не було, на запитання, хто ці невідомі особи в цивільному, «беркутівці» старанно відмовчувались, потупивши погляд. І лише після того, як всі інші присутні обурились та підійшли до них, Ушинського відпустили, а ці дві особи так само, без жодних пояснень вийшли з кімнати.

Одразу після цього нас по одному почали виводити з кімнати нібито для встановлення особи, хоча в кожного з присутніх були з собою всі необхідні посвідчення. Були спроби сфотографувати та зняти відбитки пальців, що є абсолютно незаконним, оскільки кожен з нас мав всі належні документи, які б ідентифікували особу кожного.

Що саме Вам інкримінували так звані правоохоронці?

Після 15-ї години нас по одному почали опитувати працівники міліції в різних приміщеннях райвідділу. Там же й складали протоколи про правопорушення. Інкриміновані нам статті – ст. 173 або 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення (тобто хуліганство або злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції при виконанні ним своїх службових обов’язків). Слід зазначити, що в протоколах склад правопорушення являв собою «збірну солянку» з диспозицій обох цих статей (хоча кожна особа притягалась за однією з них – 173 або 185 КУпАП).

Коли після ознайомлення з протоколом я повернувся до приміщення, в якому нас утримували, там вже перебували депутат ВРУ Еліна Шишкіна а також адвокати Сидір Кізін та Олег Бондарчук, які вже консультували присутніх з юридичних питань.

Як проходило засідання суду? Яким чином обвинувачувані намагалися довести свою правоту?

Близько 17-ї години, всіх помістили в автозак та повезли до суду. Загалом близько години ми перебували в автозаку, в тому числі просто біля приміщення суду. В суді ж ми перебували протягом 9-ти годин. А слухання справ суддя розпочала лише після 18-ї, тобто фактично після закінчення робочого часу.

Під час судового розгляду були встановлені факти, що свідчать про свавілля міліцейських чиновників. Зокрема, після пояснення затриманих, адвокатів, свідків, дослідження відеозапису подій, були спростовані висунуті обвинувачення. Більше того, в судовому засіданні були встановлені грубі порушення Закону України «Про міліцію», зокрема особи, які здійснювали затримання, були в цивільному, не представилися, посвідчення не пред’явили.

Дивним чином у справі фігурують рапорти бійців спецзагону «Беркут». Виникає закономірне питання: на якій підставі бійці спеціального загону міліції, застосування якого визначається в окремому порядку, здійснювали фактичну охорону приватної фотовиставки? Чому вони були одягнуті не по формі? Чиї виконував накази спецзагін «Беркут»?

Наступні рішення суду стали «холодним душем» для всіх, хто був причетним до нашого затримання: вже після 5-ї закритої «за відсутністю складу адміністративного правопорушення» справи міліціонери запанікували й почали «тягнути» до суду яких тільки знаходили свідків. Однак це їм не допомогло. Як результат, щодо 10-ти осіб провадження у справах закриті, інші троє звільнені від адміністративної відповідальності.

Про що можуть говорити події, учасником яких Ви стали минулого четверга?

На мою думку, численні факти неправомірних дій з боку правоохоронних органів, тиск щодо учасників зазначеної акції, суд над Миколою Коханівським або ж репресії проти студентів з «АнтиТабачної Кампанії» говорять про одне: влада намагається прибрати перешкоди у впровадженні своєї українофобської гуманітарної політики, вона готова вдаватися до залякувань і розправ щодо тих, хто чинитиме їй опір. Прикро, що працівники правоохоронних органів не лише зухвало порушують закони та моральні норми, а і є вірними служаками для українофобів, перетворивши себе на справжніх «янучар». Але чим більш наша патріотична позиція буде згуртованою і жорсткою, тим менше ми дамо владі шансів повернути Україну в епоху «кучмізму».

Published on 12 April 2010