Юлій Хвещук

Євроцинізм регіонади

Останніми днями українці отримали цілий ряд неприємних приводів в чергове переконатися у безмежному цинізмі тих, хто честь, совість та гідність проміняли на ПР, і тепер вважають себе державними діячами.

Останніми днями українці отримали цілий ряд неприємних приводів в чергове переконатися у безмежному цинізмі тих, хто честь, совість та гідність проміняли на ПР, і тепер вважають себе державними діячами. Першим кроком стало прийняття 21 листопада урядом розпорядження «Питання укладання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їх державами – членами, з іншої сторони», згідно з яким, начебто в інтересах національної безпеки України, процес підготовки до укладання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС призупинено. Окремим міністрам доручено запропонувати Європейському Союзу та Російській Федерації утворити комісію на тристоронній основі для опрацювання комплексу економічних питань. А ще до цього - відновити «активний діалог» з Російською Федерацією та іншими країнами Митного союзу і державами-членами СНД щодо пожвавлення торговельно-економічних зв`язків. Згідно інформації депутата від УДАРу Сергія Капліна, проект документу був розроблений міністерством промислової політики заднім числом, прийнятий урядом без візування міністрів і в даний момент допрацьовується і змінюється. При міністрів змушують візувати дане розпорядження, але погоджуються на це не всі. Підписувати документ відмовляються, зокрема, міністерство економічного розвитку і торгівлі та міністерство закордонних справ, яким, власне, була доручена його підготовка. Після їх відмови завдання Азаров доручив міністерству промислової політики. Причина такого внутрішнього спротиву – існування в уряді чималої кількості чиновників, принципово зорієнтованих на євроінтеграцію, а також тих, хто просто добре пам’ятає долю Юлії Тимошенко після непродуманого підписання різних папірців. Особливо цинічним є те, що радикальний поворот зовнішньої політики відбувся саме напередодні скорботної дати – 80-ої річниці Голодомору, влаштованого комуністично-радянським режимом, а також дня Свободи. В 1933 році Україна вже була в Євразійському радянському союзі і заплатила за це мільйонами жертв. В 2013 році, саме в дні, коли українці схиляють голови у скорботі, вшановуючи пам'ять мільйонів жертв українського геноциду, правлячий режим Партії регіонів зрадив власні обіцянки стосовно євроінтеграції, зрадив українські національні інтереси, зрадив кожного українця. Регіонали з комуністами знову взяли курс на Євразійський союз – тепер путінський. Наступного дня Азаров разом з міністрами прибув до парламенту для проведення «години запитань до уряду». Нервово усміхнених міністрів зустріли вигуками «Ганьба!», а коли спікер Володимир Рибак представляв урядовців, то освистали і кожного окремо. До ложі уряду крізь регіоналівських охоронців вдалося прослизнути опозиціонеркам, які розстелили прапори ЄС на робочих місцях Азарова, першого віце-прем'єра Арбузова та віце-прем'єра Бойка. Азаров зиркнув на нього, схопив і відкинув вбік, його ледь встиг спіймати охоронець прем'єра. Арбузов з Бойком виявилися мудріші, і свої прапори просто склали і відклали. Проте цинічна публічна зневага прем’єра до офіційного символу Об’єднаної Європи, десятків мільйонів європейців потрапила до об’єктивів камер. Далі Азаров в своєму виступі, під вигуки опозиції, пояснив, що Україна занадто швидко йшла до Європи, і тепер час перепочити. Як довго Україна – так і не сказав. Проте уряд й надалі проводитиме низку реформ, орієнтованих на інтеграцію в ЄС. Звично затаврував «попередників» та «подякував» за ціну на газ. Дочитавши свою промову, жестом руки підняв з місць своїх міністрів і разом з охороною швидко втік. Ввечері на телебаченні Азаров цинічно заявив, що відкладення підготовки до підписання угоди про асоціацію відбулося через те, що Євросоюз не зумів вирішити українські економічні проблеми – нівелювати падіння експорту в Росію, і відмінити вимогу МВФ про підняття на 40% цін на газ і опалення для населення для отримання кредиту МВФ. Мовляв, відбулася втрата зовнішніх ринків і зниження цін на основні українські товари. Росія в нашому експорті займає більше третини, а постачання туди вже впало майже на чверть. Попередження Митного Союзу, що після створення зони вільної торгівлі між Україною і ЄС, Україна вийде з режиму вільної торгівлі з МС, за підрахунками кабміну, означає втрату до 400 тисяч робочих місць. Подібне розповідав на брифінгу і шеф парламентської фракції ПР Олександр Єфремов: європейці під час переговорів демонструють небажання закладати компенсацію Україні від її втрат щодо євроінтеграції. Підсумовуючи всю цю маячню: ЄС в розумінні регіоналів – це наречена, яка повинна запропонувати Києву за «шлюбну асоціацію» величезне придане, здатне компенсувати всі існуючі та майбутні збитки від бездарної економічної політики уряду Азарова. Знову цинічно, проте, принаймні, щиро. Виявилося, що Азаров кривив душею. Ще раніше повідомлялося, що комітет із парламентського співробітництва між Україною та ЄС зміг домовитись із представниками ЄС про допомогу Україні в разі суттєвого погіршення торгівельних взаємовідносин між Україною та Росією, які спричинять збитки Україні в разі підписання нею договору про створення зони вільної торгівлі з ЄС. Згодом з’ясувалося, що і ЄС готовий виділити сотні мільйонів євро на модернізацію української економіки, і МВФ готовий вкотре поділитися фінансовими засобами. Проте, вочевидь, сума виявилася замалою, щоб задовольнити всі апетити регіоналів та компенсувати їхню фантастичну бездарність в економіці (якщо не йдеться про власні кишені). В ті ж самі дні сам Янукович під час візиту в Австрію розповідав, що Україна і далі йтиме шляхом євроінтеграції. А в телефонній розмові з президентом Литви Далею Грібаускайте заявив, що саме Росія заважає Києву підписати угоду про асоціацію з ЄС. Радник президента Йовіта Налюпшене уточнила: «Україна не встояла перед економічним тиском і шантажем». Потім взагалі замовчав, пропав з поля зору громадськості. Дехто припускає, що це ледь не змова проросійського лобі в ПР і сподівається, що він збере РНБО, відправить уряд у відставку та полетить у Вільнюс за компанію з амністованою Тимошенко. Інші вважають це хитрою інтригою, грою в «поганий» уряд і «доброго» Януковича – і все також завершиться урочистим підписанням угоди, після виторфовування в ЄС додаткових матеріальних ресурсів та певних гарантій не надто активного втручання в перебіг наступних президентських виборів. А поки що Україною прокотилася хвиля Євромайданів, на які працівники МВС подекуди кидаються з реакцією, якій могли б позаздрити учасники іспанської кориди – ті, котрих дратують тореадори червоними ганчірками. Опозиціонери бігають з прапорами, рекламуючи свої партійки, їхні лідери в тисячні разі зобов’язуються «змусити», «усунути» тощо. А люди вимагають від Януковича скасування антиєвропейського рішення та відставки уряду Азарова за зраду національних інтересів, проведення 27 листопада позачергової сесії Верховної Ради, на якій терміново ухвалити всі необхідні євроінтеграційні закони. У разі не підписання угоди – імпічменту Януковича за державну зраду, розпуску парламенту та проведення позачергових виборів. Головна проблема не в тому, що 28 листопада угода може бути не підписана – її підпише якщо не Янукович, то наступний президент; головна проблема – це втягування України силами ПР та КПУ назад у сферу геополітичного впливу Москви. Росія не може існувати в статусі наддержави без України. Крок в ЄС – це смертельний удар неоімперії Путіна. «Геть від Москви!» – це гасло Миколи Хвильового, кинуте в 1925 році, тоді було зрозуміле навіть націонал-комуністам. Здавалося, в 1991 році це вдалося, а в 2004 році стало незворотнім. Тепер регіонали з комуністами хочуть повернути історію назад. Організаторів Голодомору український суд визнав злочинцями, і назвав їхні імена: Сталін, Молотов, Каганович, Косіор, Постишев, Чубар, Хатаєвич. Імена зрадників, які намагаються знову затягнути Україну в кремлівське ярмо ми знаємо вже сьогодні: Янукович, Азаров, Рибак, Кожара, Тігіпко, Ахметов, Симоненко. І кожен з тих, хто після 21 листопада залишатиметься членом Партії регіонів або КПУ. Морально судити їх всіх – це обов’язок кожного українця. А офіційний суд незабаром судитиме їх і зраду, і за всі інші злочини, скоєні супроти України та українців. А також багатьох представників МВС та СБУ, які охороняють режим, податкової – котра фінансує його, прокуратури та судів – що легітимізують режим. Завершити хочеться словами Високого представника ЄС із закордонних справ і безпекової політики Кетрін Ештон: «Це розчарування не лише для Євросоюзу, але й, ми вважаємо, для українського народу». Проте, продовжила вона: «Ми віримо, що майбутнє України знаходиться у міцних відносинах з ЄС. Також ми залишаємося вірними нашим зобов’язанням перед народом України, який був би головним бенефіціаром угоди, через міцну свободу і процвітання, яким би вона сприяла». Слова хоч і розчарованого, але європейського політика, до якого нашому владному і опозиційному "стьоблішменту" ще рости і рости. Якщо вірити в те, що пліснява здатна до "апгрейду"...

Published on 25 November 2013