Віктор РОГ

Чим не є націоналізм

Таку назву має розділ з твору професора Юрія Бойка «Основи українського націоналізму», котрий побачив світ на чужині в 1951 році.

Таку назву має розділ з твору професора Юрія Бойка «Основи українського націоналізму», котрий побачив світ на чужині в 1951 році.

«Треба признатися, що ще й досі ахіллесовою п’ятою націоналізму є відсутність популярних і глибоко написаних підсумовуючих книжок про український націоналізм як світогляд, програму, стратегію і тактику», - слушно зазначає автор. І далі продовжує: «А тим часом на кожнім кроці людину, що хотіла б пізнати цю революційну духовність, оточують пересуди про український націоналізм; немудро, але пропагандивно спритно скомбіновані, ці пересуди вражають свідомість і убивають бажання глибше знайомитися із суттю справи. Над творенням їх багато попрацювали не лише вороги-окупанти Українських Земель, але й наші політичні противники в середині національно-визвольного табору. Витрачено чимало паперу і чорнил на доведення, що український націоналізм є «копією чужих рухів», «фашизмом», «німецькою інтригою» тощо».

Актуальність вищезазначеного й сьогодні очевидна. Злива нахабних і цинічних звинувачень, підступної брехні та огидної фальсифікації стосовно історичного минулого та глибинної сутності оригінального і небуденного явища, яким є український націоналізм як ідеологія, світогляд і суспільно-політичний рух, нестримними брудними і смердючими потоками заливає шпальти деяких видань та «голубі» екрани.

Отже, вважаємо за доцільне бодай коротко наголосити, чим, властиво, український націоналізм не був і не є.

Насамперед український націоналізм не є «штучно пересадженою на український ґрунт квіткою з чужого поля», він є наскрізь природним і органічним явищем, яке природно зросло з нагальних потреб і сподівань української нації на початку минулого століття, в часи, коли ні про італійський фашизм, ні тим більше про німецький націонал-соціалізм, до яких лукаві намагаються «приторочити» український націоналістичний рух, навіть близько не було чути. Виріс він органічно з української традиції, української духовності, українських мрій і в українських обставинах.

Український націоналізм не є явищем ксенофобським чи шовіністичним. Він природно постав і діє з єдиною метою – захист інтересів української нації і її всебічний розвиток у власній державі.

Український націоналізм не є явищем вузько регіональним чи дрібнопартійним, він охоплює своєю організованою дією всі етнічні українські землі та діє за межами власної території в місцях компактного проживання українців впродовж багатьох десятиліть в різних формах, як то підпільної організації, збройного спротиву, ідеологічно-творчих осередків, громадських структур та політичних партій.

Багато провідних ідеологів націоналізму та його визначних діячів народилися і творили за межами Галичини (всупереч хибним уявленням) на Великій Україні. Наприклад Микола Міхновський з Київщини, Юрій Липа з Одеси, Дмитро Донцов з Мелітополя, Євген Онацький з Сумщини, Роман Бжеський з Чернігівщини, Юрій Бойко з Миколаєва, Дмитро Андрієвський з Полтавщини, Микола Сціборський та Олег Ольжич з Житомирщини, Євген Маланюк з Таврії, Павло Штепа з Кубані…

Український націоналізм не є дешевим позерством перед телекамерами чи змаганням хто голосніше і радикальніше кричатиме р-р-революційні гасла чи матиме на собі більшу кількість патріотичної символіки. Націоналізм це служіння. Це Ідея і Чин.

І найголовніше. Український націоналізм не є «перейденою сторінкою історії», чи «поїденим міллю мотлохом». Актуальність його сьогодні і в майбутньому величезна, а місія ще далеко не завершена, побічним свідченням чого і є той бруд, котрим досі українофоби його обливають і від якого маємо очиститися.

Published on 5 July 2013