Архів відкриває секрети

З нагоди відкриття виставки документів в Українському Музеї-Архіві в Клівленді

З нагоди відкриття виставки документів в Українському Музеї-Архіві в Клівленді (США, штат Огайо), член Вченої ради Центру досліджень визвольного руху Геннадій Іванущенко, дав інтерв'ю місцевому радіо. 14 червня, в бесіді з журналісткою Вірою Іваницькою він розповів про результати відрядження до цієї установи.

Український Музей-архів у Клівленді (The Ukrainian Museum-Archives in Cleveland), було засновано у 1952 р. з ініціативи Леоніда Бачинського Сьогодні він складається з трьох структурних підрозділів: власне музею, де зберігаються колекції творів українського образотворчого мистецтва, поштових марок, монет, творів народного мистецтва; архіву та бібліотеки, яка нараховує понад 14100 окремих томів, 2400 назв українських періодичних видань з усього світу.

За словами Геннадія Іванущенка, його робота в архіві з виявлення і оцифровування документів є частиною великого проекту ЦДВР по відродженню історичної пам'яті Українського народу. Адже в колоніальні часи було написано багато неправди про нашу історію, зокрема про Український Визвольний рух. Документи, які містяться в сховищах, мабуть, найунікальнішого українського архіву Північної Америки мають поповнити розділи недавно відкритого електронного архіву Визвольного руху - www.avr.org.ua , допомагати вченим деміфологізувати нашу історію.

Особливий інтерес, за його словами, становлять документи особового фонду Осипа Майданюка - секретаря посольства УНР в Стокгольмі. Це книги і фотографії, листи, різноманітні звернення і роз'яснення з українських питань різними мовами, адресовані до Ліги Націй. Серед документів періоду Української революції 1917-1921 років є оригінал листа Симона Петлюри до міністра Чижевського, послужні списки старшин Армії УНР. В інших документах трапляються їх же дипломатичні посвідчення, ще в інших (у колекції Каленика Лисюка), вже після ІІ Світової війни - фото, які висвітлюють їх діяльність в Союзі українських ветеранів. Взагалі, ветеранська тема є дуже цікавою: в архіві є і численні періодичні видання наших комбатанських організацій різних часів, але, якщо уважно дивитися газети, то не можна не помітити численні повідомлення про службу українців в армії і флоті США під час ІІ Світової війни. В одному тільки ювілейному буклеті про Клівленд за 1944 рік їх нараховано 400 чоловік. Це прекрасна відповідь тим, хто сьогодні намагається повісити на українців тавро "колаборантів".

Надзвичайно промовистими є газетні повідомлення за "знакові" роки: 1918, 1932-33, 1939, 1941 та інші... Наприклад, газета "Народня воля", яка виходила у Скрентоні в 1918 році, містить не тільки детальні відомості з українських фронтів, але й дайджести американських, англійських, французьких газет про Україну. "Ідучи їх слідами", тобто, замовляючи в національних архівах ці примірники преси, ми зможемо побачити свою Батьківщину очима тодішнього західного світу.

Різними шляхами потрапляли документи до архіву. Велику колекцію передав Леоніду Бачинськиму його брат Євген - відомий політичний діяч. Зокрема, вже згадуваний лист Петлюри надійшов від нього у 1968 році. А одеська газета "Чорноморська комуна" за 1930-1933 рр. "примандрувала" аж з Царгорода - її переслав (а можливо і привіз) сотник Микола Забіла, про що свідчать штампи на перших сторінках примірників. Після Л. Бачинського тривалий час музей-архів очолював Олександр Фединський, а нині - його син Андрій Фединський. Подвижницька діяльність цих людей, інших працівників по збиранню і збереженню документів та експонатів заслуговує на окреме дослідження, і не одне. Адже були часи, коли на архів дивилися, як на непотрібне дивацтво. Нині - сюди паломництво. Пан Андрій вміє цікаво підібрати документи. Ось на виставці два фото: станція Бережани, з якої на початку ХХ століття люди добиралися до європейських портів, щоб мандрувати далі - в Америку. А через 30 років з неї ж людей везтимуть уже в іншому напрямку - до Сибіру. На другому фото, теж початку ХХ ст. - краєвиди містечка з невинною тоді ще назвою "Освенцім". Що тут буде через ті ж 30 років - відомо всім.

"На теперішній час уже оцифровано понад 27 ГБ. інформації архіву. Незабаром нею поповниться не тільки сайт www.avr.org.ua , а й власний сайт Музею-Архіву в Клівленді. www.umacleveland.org" - говорить пан Геннадій.

Що ж... архівна та інформаційна революції нині крокують поряд. Можливо вони допоможуть здійснити якісні зміни в свідомості людей?

То ж до нових революцій!

Published on 19 June 2013