Юлій Хвещук

Такі схожі та різні турботи Кремля та Банкової

Цікаво порівнювати процеси, які відбуваються у сусідніх країнах з авторитарними режимами – Росії та Україні.

Цікаво порівнювати процеси, які відбуваються у сусідніх країнах з авторитарними режимами – Росії та Україні. Часто вони дуже схожі, коли Київ поспішає перейняти Кремлівський досвід, проте, бувають і певні відмінності. Тоді стає ще цікавіше.

Для кожного режиму найважливіше – це самозбереження. Щоб уникнути відповідальності за скоєні «подвиги», щоб продовжувати розкошувати. Для цього застосовуються різноманітні методи.

Путін вніс до Держдуми законопроект про новий порядок виборів депутатів. Одночасно він відкликав документ, внесений рік тому екс-президентом Медведєвим (його ініціатива передбачала вибори за складною пропорційною системою, але так і не отримала схвалення нижньої палати парламенту).

Законопроект, який, звичайно ж, отримав підтримку уряду, повертає вибори за змішаною системою, коли 225 депутатів обираються за списками, а 225 – по одномандатних округах (результати Януковича сподобалися). Не передбачено створення виборчих блоків, виборчий бар'єр для партій залишається на рівні 5% голосів. Немає графи «проти всіх». Недостовірні відомості про власність, майно і рахунках кандидата не є підставою для зняття його з реєстрації. Як і колись, такі порушення – лише підстава для інформування виборців.

Популярні депутати, які балотуються за списками партій, зможуть виставляти по одномандатному округу свою кандидатуру. Пройшовши до Держдуми по округу, він зможе поступитися місцем в списку маловідомим «партайгеноссе».

Список тих, кому заборонено жертвувати гроші у виборчий фонд, поповнився некомерційними організаціями, які отримують кошти від іноземних держав, російських юридичних осіб з іноземною участю більше ніж 30% та інших суб'єктів, яким заборонено фінансувати вибори (знайшли десь «сліди ЦРУ» – усе, кінець кампанії, це тобі не «недостовірні відомості» про рахунки на Кіпрі чи нерухомість в Монако). Не передбачений поріг явки (розумно, хто більше виборців «забезпечив» на дільниці, Бюлетені «правильніше» підрахував – той і переміг).

Кремль зробив два важливі для себе кроки. Перший – відсутність блоків (отже, не виникне нової впливової політичної сили, збережеться стара, прогнозована «парламентська система»). Другий – мажоритарні округи.

Всім зрозуміло, що золотий вік «Єдиної Росії» пройшов: стрімкий спад авторитету партії, корупційні скандали навколо керівництва «ЄдРа». У виборчих кампаніях єдинороси завжди покладалися на адміністративний ресурс, гроші і фальсифікації. Перемогти в одномандатному окрузі може тільки кандидат з грошима, а гроші, як правило, є лише у кандидатів від партії влади. І там значно сильніший адміністративний ресурс, ширші можливості для фальсифікацій. Якщо ж «Єдина Росія» і «Загальноросійський народний фронт» поділять ролі – перші зосередяться на виборах за списками, другі на одномандатних округах – конкурувати з дуетом не зможуть навіть думські опозиційні партії.

Ніби усе в порядку, успіх на виборах практично гарантований. Однак не все так просто. За вказівкою Путіна у Внутрішніх військах МВС РФ створюють частини і підрозділи постійної бойової готовності, які «можна буде оперативно перекинути в місце, де розгорається локальний конфлікт або заворушення, де не вистачає місцевих сил і засобів». Робиться це згідно з Концепцією будівництва та розвитку Внутрішніх військ МВС Росії на період до 2020 року.

Що таке Внутрішні війська в Росії? Їх чисельність – 170 тисяч чоловік. ВВ давно формуються і фінансуються зовсім не так, як Збройні сили. До 1 січня 2016 ВВ повинні перейти переважно на контрактний спосіб комплектування. Призовники залишаться в ліченому числі військових частин, не на найважливіших ділянках. Якщо армію переозброїти сучасною зброєю і бойовою технікою хоча б на третину вдасться в кращому випадку до 2015 року, то у ВВ цей показник вже на рівні 80 відсотків.

Щодо озброєння. ВВ вже раніше отримали таку розкіш, як гранатомети ГП-30, РГС-50 і ГМ-94, 7,62-мм піхотний кулемет ПКП «Печеніг», снайперські гвинтівки ВСС «Гвинторіз», СВ-98 і АСВК, спеціальні автомати АС «Вал», пістолети-кулемети СР-2М з приладом безшумної стрільби. Центр спеціального призначення «Витязь» – новітні 7,62-мм автомати АК-104, 9-мм самозарядні пістолети Сердюкова СР-1М, 9-мм пістолети-кулемети СР-2М, АЕК-919К, ПП-19-01 «Витязь-СН». На черзі – бронеавтомобіль «Ведмідь», який повинен змінити бронетехніку типу БТР і БМП, цифрові системи зв'язку та управління, безпілотні літальні апарати, комплекси охорони периметра «Радіобар’єр». Вражає? А в армії, якій, коли що, протистояти цілому НАТО, про це все хіба що чули.

Далі. Якщо полк чи бригада – постійної готовності, то вони завжди перебувають максимум у годинній готовності до маршу і виконання бойового завдання. Для чого ж Путіну саме тепер такі оперативні, сучасно екіпіровані «супермени», зорієнтовані на «внутрішнього ворога»?

Можливо, справа в Олімпіаді у Сочі? Гори, терористи… Однак про цю загрозу давно відомо, заздалегідь відправити туди «чистильників» – для чого «оперативні берети»? Можливо, кремлівські аналітики прогнозують інші вогнища міжнаціональних конфліктах – але й вони відомі. В таких місцевостях МВС і так пильнує.

Скоріш, справа у звичайній поліцейській функції. Справді, акції протесту часто спалахують раптово, тоді «беретам» зволікати не можна. А Росія перебуває на межі не стільки опозиційного, антипутінського, скільки соціального вибуху. Тільки за два останні місяці 208 000 приватних підприємців закрили свій бізнес і звільнили працівників – в результаті країна отримала близько мільйона безробітних. Влада починає готуватися до раптової необхідності рятуватися – тобто, до застосування внутрішніх військ проти протестуючих, яких буде вже не 10 чи 20 тисяч з білими стрічками. Для цього і формують частини постійної готовності.

А що подібного робиться в Україні?

Згідно з розпорядженням Кабміну «Про затвердження плану першочергових заходів щодо вдосконалення законодавства з питань проведення виборів», визначено відповідний план заходів, які передбачають вдосконалення виборчого законодавства. Головним виконавцем уряд визначив Міністерство юстиції. Прозвітувати зобов’язали Лавріновича та інших «причетних» в Кабмін до 1 червня та 1 листопада 2013 р.

Планом передбачається обробка рекомендацій Місії зі спостереження за виборами парламенту України 28 жовтня минулого року від ОБСЄ / БДІПЛ (Бюро з демократичних інститутів і прав людини), а також від інших місій іноземних спостерігачів і міжнародних організацій.

Крім того, йдеться про підготовку і внесення пропозицій щодо удосконалення законодавства про вибори народних депутатів. Поставлено завдання удосконалити критерії, які визначають створення одномандатних округів, процедуру виправлення помилок у документах, поданих для реєстрації кандидатів, передбачити навчання осіб, які претендують на посаду члена виборчих комісій.

Крім цього, експерти мають намір визначити порядок проведення жеребкування кандидатур, які можуть стати членами виборчих комісій. Пропонується і зменшення кількості членів дільничних виборчих комісій.

Схоже, Янукович і компанія, на відміну від Путіна, не особливо переживають за наступні вибори. Для них головне – ось так сподобатися Заходу (Тимошенко з Луценко ж продовжують сидіти, у Власенка поки що мандат відібрали). Уважно відреагувати на закордонні зауваження, відлішліфувати законодавство, щоб потім просто розводити руками – ось такий у нас народ, демократично обирає ось таку владу!

Тепер стосовно «силових» нововведень. Для МВС вже зробили, що могли. Якщо місцева міліція і не цілковито надійна, то Київ вже якось втримати зможе. А, як відомо, на провінції відбуваються повстання та бунти, лише в столиці – революції. Тепер треба послуги «владоохоронців» оплатити, гроші знайти, щоби в руках опозиції не опинилися. Та і з грошима невеликі успіхи демонструвала, а вже без них…

І перший віце-прем'єр Сергій Арбузов вигадав Службу фінансових розслідувань – правоохоронний орган зі спеціальним статусом, контрольований Януковичем.

Його створення планується на базі підрозділів податкової міліції, боротьби з економічною і організованою злочинністю МВС, контррозвідувального захисту економіки СБУ, боротьби з контрабандою Держмитниці та Держфінінспекції.

Завдання СФР – контроль над фінансовою системою з метою запобігання злочинним посяганям (наприклад, при держзакупівлях), за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів, виявлення корупційних дій. Служба матиме регіональні і місцеві підрозділи, чисельність визначатиме її керівник.

СФРівці лише на підставі письмових вимог зможуть отримувати від банків і інших кредитно-фінансових установ, податкових та митних органів інформацію та документи про операції, рахунки, вклади, внутрішні і зовнішні економічні угоди підприємств. У будь-який час доби – безперешкодно входити на територію і в приміщення підприємств, вилучати документи, опечатувати каси, склади, архіви на термін не більше 24 годин, проводити експертизи сировини і продукції, контролювати виробництво, зупиняти операції з бюджетними коштами. Перебувати в житлових приміщеннях громадян, вилучати предмети і речі, які, на їх думку, можуть бути заборонені, обмежені в обороті або підроблені, користуватися транспортними засобами і засобами зв'язку фізичних і юридичних осіб, контролювати громадський порядок. При непокорі їм людина може бути затримана мінімум на добу – без рішення суду і санкції прокурора, лише за власним рішенням.

СФРівці зможуть застосовувати «заходи фізичного впливу, спецзасоби і вогнепальну зброю». А за відданість – їм соціальні гарантії, житло, яке в разі смерті співробітника отримає його родина, як і 10-річну зарплату загиблого і його пенсію в обсязі місячного окладу. Зрозуміло, що коли такі «молодці» почнуть відбирати в людей засоби для виживання, діяти без судових рішень, застосовувати зброю залежно від «суб'єктивної оцінки ситуації» – втрати неминучі.

Самі регіонали крутять носами стосовно СФР – це ж і до них можуть «завітати» будь-якої миті, лише комусь примариться нелояльність. А про те, як в Україні можна буде займатися підприємницькою діяльністю комусь, окрім членів ПР – взагалі ніхто не замислюється, звичайно.

Ось такі схожі, і такі різні турботи Путіна та Януковича.

Published on 19 March 2013