Віктор РОГ

Слава Стецько: Життя з вірою в Україну

«Я ніколи не думала над тим, ким я буду в Українській державі, але я свято вірила в майбутність українського народу, вірила, що він буде вільний, бо ж скільки мільйонів загинуло за його волю! Я вірила в Божу справедливість» - ключові слова з промови при в

«Я ніколи не думала над тим, ким я буду в Українській державі, але я свято вірила в майбутність українського народу, вірила, що він буде вільний, бо ж скільки мільйонів загинуло за його волю! Я вірила в Божу справедливість» - ключові слова з промови при виголошенні депутатської присяги Головою Проводу бандерівської ОУН Славою Стецько 19 березня 1997 року.

Прожити життя з вірою, боротися все життя за цю віру, нести цю віру до кожного українця – життєве кредо Слави Стецько. Цією вірою вона жила і змогла запалити нею тисячі сердець.

Вперше після довгих років вимушеної еміграції пані Слава змогла відвідати рідний край лише в червні 1991 року, в час, коли рушилися підвалини комуністичної імперії, проте ніхто не здогадувався, як мало часу залишалося до її розпаду. 30 червня мільйони українців і взагалі громадян СССР побачили з телеекранів фрагмент виступу вже немолодої жінки на віче, присвяченому ювілею проголошення Акту відновлення української державності у Львові. Коментарі репортерів залишалися поза нашою увагою, але незабутнє враження справила гідна постава, в свідомість увірвався впевнений тембр голосу, серце пропік гарячий блиск її очей. Ця фотографія саме з тієї події – і такою ми її запам’ятали.

Сьогодні, з нагоди десятиріччя відходу у Вічність Слави Стецько, хочеться згадати її шлях, поділитися спогадами про неї, помолитися за спокій її безсмертної душі. Проте необхідно і звірити своє сумління з життєвим чином і моральним заповітом тих, хто не вагався виконати найнебезпечнішого чину, коли цього вимагало добро України, хто в умовах підпілля, збройної боротьби, вимушеної еміграції, бурхливих часів становлення державності не складав рук, не відмовлявся від переконань, не нехтував національними інтересами, не дбав за «лакомства нещасні», а боровся, вірив у велике майбутнє України і кожним помислом і кожною дією повсякчасно його наближав.

Слава Стецько постійно наголошувала, що лише віра рухає гори, що лише чин дає результат, що лише праця в народі і для народу готує перемогу національної ідеї. «Ми маємо працювати і за тих, хто вже не може, і за тих, хто не хоче», - підкреслювала пані Слава. І показувала приклад, як це треба робити.

Згадаймо її сьогодні добрим словом і щирою молитвою.

Published on 11 March 2013