Сергій Пархоменко

Довибори — катастрофа для Партії регіонів?

Протягом останніх тижнів Партія регіонів зазнала двох дошкульних ударів. По-перше, опозиція змусила регіоналів почати тестувати систему Рада-3, що вимагає лише особистого голосування кожного депутата.

Протягом останніх тижнів Партія регіонів зазнала двох дошкульних ударів. По-перше, опозиція змусила регіоналів почати тестувати систему Рада-3, що вимагає лише особистого голосування кожного депутата. По-друге, вона змогла поставити в незручне становище ставленика ПР в Києві Олександра Попова, коли кияни та депутати від опозиції змусили голову КМДА та Секретаря Київради дозволити громадськості бути присутньою на засіданнях міської ради. І таким чином опозиція засвідчила всю серйозність своїх намірів перемогти на місцевих виборах в столиці.

Київ

В столиці було зафіксовано хоч і локальну, але все ж таки суттєву перемогу опозиції. Особливо ВО “Свободи” та УДАРу, чиї депутати були на чолі штурму Київради. Давно не доводилося бачити Олександра Попова таким безпорадним, готовим іти на поступки і навіть трохи переляканим. Тут, звичайно, важливим фактором виявився не лише сам факт штурму, але й цілий ряд негараздів в столичному господарстві, що сплили останнім часом, дорожні колапси, спровоковані примхами погоди, незадовільний стан комунальних послуг, ріст цін на хліб та неоднозначні висловлювання самого голови КМДА, особливо стосовно необхідності підняти ціни на проїзд в громадському транспорті. Все це вкупі з рядом резонансних публікацій в інтернет-просторі (а київські ЗМІ в основному недолюблюють Попова) вдарило по рейтингу Олександра Павловича та суттєво погіршило його шанси на перемогу в мерських перегонах.

В такій ситуації опозиції можуть завадити отримати свого мера та більшість в Київраді три фактори: неузгодженість кандидатів на округах і на посаду мера, що може сприяти виграшу ставлеників влади — місцевих бізнесменів-мажоритарників; також зміна в законі про місцеві вибори в бік введення повністю мажоритарної системи. А ще можливе невигідне опозиції перенесення виборів на середину літа. Але останнє не так небезпечно, як неузгодженість кандидатур на депутатів міськради і градоначальника.

Україна

У всеукраїнському масштабі успіхи опозиції дещо скромніші. Але й тут їй шляхом майже двотижневого блокування роботи ВР вдалося змусити регіоналів піти назустріч. Мова про тестування системи Рада-3, яка дозволяє голосувати лише індивідуально — сенсорна кнопка розпізнає палець лише того депутата, який закріплений за певним місцем. Партія регіонів вустами свого спікера Володимира Рибака вже заявила про те, що введення в експлуатацію цієї системи відкриє шлях до фальсифікацій. Чия б корова мукала! Просто спікер як ніхто розуміє, що за умови особистого голосування регіоналам буде дуже складно набрати бодай 226 голосів для проведення потрібних їм законопроектів.

Тому не дивно, що з вуст регіонала Володимира Олійника прозвучала теза про те, що ПР може підтримати перевибори до Верховної Ради. Логіка таких заяв зрозуміла — Партії регіонів не вдасться зібрати за умов особистого голосування необхідну кількість голосів. Так само їм поки не вдається отримати необхідну кількість “тушок”. І надалі для них це буде не простою задачею — спроба позбавити через суд мандатів мажоритарників Балогу та Домбровського зайве тому свідчення.

Що далі?

Але і перевибори — не панацея для регіоналів. Згідно результатів останнього опитування, саме Партія регіонів є тією силою, в якій найбільше розчарувалися її ж власні виборці. Вдруге поспіль адмінресурс не допоможе — нема коштів, натомість є борги по виплатах зарплат, країна невідомо коли вийде з кризи. Ціни на продукти ростуть, а тут ще й на комуналку мають тарифи підняти. Плюс зима, а значить перебої з теплопостачанням будуть населенням сприйматися більш хворобливо, ніж у жовтні. А хто винен? Виннаа влада — небезпідставно вважає пересічний українець. Чи буде він за неї голосувати, а тим паче — затято агітувати? Сумніваюсь. Тому перевибори можуть засвідчити лише одне — повний крах довіри до Партії регіонів з боку населення. А значить, поразка правлячої партії нарешті відіб’ється і на її кількісному складі в майбутньому парламенті.

Хіба що ПР піде на чергову підлість та правовий нігілізм і тишком-нишком ухвалить новий закон про вибори — суто “під себе”. Хоча навіть в цьому випадку опозиція матиме важелі, аби не допустити його впровадження в життя.

І в такій ситуації опозиційні сили можуть поступитися, тільки якщо в їх лавах візьмуть гору різні угодованці, які підуть на переговори з владою. Або ж опозиція на перевиборах знов не узгодить кандидатів по округах, через що на виборах-2012 вона не дорахувалася не менше 20 мандатів. А повторення цього ой як не хотілося б...

Published on 18 February 2013