Сергій Багряний

Міжнародна політика Януковича: привіт, нємитая Росія?

Форум в Давосі та саміт Україна-ЄС, що запланований на 25 лютого, очевидно, нарешті дадуть остаточну відповідь, чи варто чекати нашій державі на реальні європерспективи.

Форум в Давосі та саміт Україна-ЄС, що запланований на 25 лютого, очевидно, нарешті дадуть остаточну відповідь, чи варто чекати нашій державі на реальні європерспективи.

Поки що ситуація складається таким чином, що діалог Києва та Брюсселя не надто пожвавиться. Більше того, перспективи України на підписання угоди про асоціацію з ЄС будуть відкладені на невизначений термін. І на користь цього твердження говорить багато факторів.

Як каже голова Комітету з європейської інтеграції Верховної Ради України Григорій Немиря, що провів днями ряд зустрічей з єврочиновниками, в України залишається 2-3 місяці на виконання умов ЄС, висловлених у висновках Ради закордонних прав ЄС від 10 грудня 2012 року, якщо вона хоче підписати угоду про асоціацію в листопаді цього року на саміті “Східного партнерства” у Вільнюсі.

Депутат нагадав, що умови були чітко виписані у висновках Ради закордонних справ ЄС. Вони, передусім, стосуються негайного розв’язання проблеми “політично вмотивованих переслідувань” та унеможливлення таких випадків в майбутньому, удосконалення виборчого законодавства, а також низки інших реформ.

Іншими словами, це означає, що Європа чекає реальних реформ системи вітчизняного судочинства, буде дивитися, наскільки чесно і прозоро відбудуться довибори у Верховну Раду по проблемних округах, і, звичайно, як далі поведе себе влада у ситуації з Тимошенко та Луценком.

Щодо першої, то ніяких змін особливо чекати не доводиться – максимум, на що буде згодна влада, так це закрити провадження по кримінальній справі по вбивству Щербаня. І все. 99%, що Янукович не наважиться випустити свого головного політичного суперника з в’язниці, хіба Тимошенко буде в такому стані, що в політику вона не зможе повернутися.

Щодо Луценка, то тут Президент України ніби то пообіцяв піти на поступки, як він зазначив у Давосі, звільнити «качанівського бранця». Щоправда додав, якщо екс-міністр попросить його про помилування. А оскільки Луценко навряд чи піде на такий крок, на що власне дуже розраховує влада, то буде він до кінця року сидіти за ґратами.

Отже, одна з вимог Європи точно не буде виконана. Щодо інших вимог, то тут все так само дуже складно. Влада, звичайно, намагатиметься форсувати ряд реформ, якщо перед нею реально «замаячить» асоціація та зона вільної торгівлі.

Але от біда – ряд великих фінансистів теперішньої влади наразі більш зацікавлені в опануванні ринків країн СНД і не проти того, щоб Україна вступила в Митний союз, відзначають експерти. А від позиції великого бізнесу буде багато що залежати в діях Януковича на міжнародній арені.

Тим часом, в Європі розуміють, що обіцянки української влади не мають під собою реального підґрунтя. По факту вся Європа бачить деградацію України в плані погіршення політичних прав і свобод, наступу цензури та вибіркового правосуддя. За рейтингом Всесвітнього Індексу Свободи Слова Україна скотилася на 126-у позицію, це якраз між Алжиром та Гондурасом. Становище з правами людини в Україні також є невтішним, про що йдеться в доповіді міжнародної правозахисної організації Human Rights Watch, пише "Радіо Свобода".

Перше, на що звертає увагу Human Rights Watch, це насильство, включно з побиттям і погрозами, проти опозиційних кандидатів у депутати і їхніх соратників напередодні жовтневих виборів до Верховної Ради. Крім цього, були повідомлення про адміністративний тиск на бюджетників і студентів, щоб вони голосувати за Партію регіонів.

Нuman Rights Watch також звертає увагу на те, що ув’язнений колишній прем’єр-міністр Юлія Тимошенко заявила про побиття за ґратами і відсутність належної медичної допомоги.

За всіма цими показниками Україна радше унаслідує свої сусідів – Росію та Білорусь, ніж Євросоюз. Таке відчуття, що ряд чиновників в органах виконавчої влади та на місцях хочуть зробити все, аби Європа відмовилася від підтримки нашої держави і штовхнути її в обійми Кремля та накинути ярмо Митного союзу. В лавах уряду є чимало лобістів інтеграції України в МТ, зокрема й сам прем’єр Микола Азаров.

А тим часом багатовекторність влади не лише змушує Москву діяти більш нахабно в намаганні схилити Україну до МТ, але й змушує європейських чиновників ставити перед нами питання руба: «Або в Європу, або…»

Зокрема, Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс заявляє, що Україні доведеться зробити вибір між Митним союзом Росії, Білорусі і Казахстану і зоною вільної торгівлі (ЗВТ) з Європейським Союзом.

«Є різні сигнали, різні міркування про те, як можна було б асоціюватися з Митним союзом і в водночас просуватися уперед у Договорі про зону вільної торгівлі з Євросоюзом, але тут саме потрібно вибирати», - сказав литовський міністр.

Published on 1 February 2013