Володимир Мороз

5 грудня 1943 р. – визначна дата в історії Української Повстанської Армії

Святковий наказ Головного командира УПА Романа Шухевича-“Тараса Чупринки” 14 жовтня 1947 р. проголошував: “Минає п’ять років, як член ОУН Остап почав на Поліссі організувати збройні групи для боротьби з окупантами України.

Святковий наказ Головного командира УПА Романа Шухевича-“Тараса Чупринки” 14 жовтня 1947 р. проголошував: “Минає п’ять років, як член ОУН Остап почав на Поліссі організувати збройні групи для боротьби з окупантами України. Ці маленькі групки, борючись одночасно з німцями і більшовицькими партизанами, дали початок новим формам визвольно-революційного руку – Українській Повстанчій Армії. Через кілька місяців цей рух поширився на все Полісся, Волинь, Галичину та більшу частину Правобережжя”. Ця дата є загальновідомою і відзначається як день постання УПА.

Також загальновідомим є те, що Українська Повстанська Армія існувала спочатку тільки на Волині. Натомість в Галичині протягом 1943 р. діяла Українська Народна Самооборона (УНС). Про це, зокрема, зазначалося у наказі Головного командування УПА ч. 2/43 від 18 грудня 1943 р. за підписами Головного командира Р. Шухевича-“Тараса Чупринки” та шефа Головного військового штабу Олекси Гасина-“Івана Чорноти”: “З уваги на різні політичні і теренові умовини поодиноких країв, початкові формування Української Збройної Сили (УПА, УНС) пішли різними шляхами”.

Наприкінці 1943 р. УПА на Волині, яка до того часу діяла під командування Дмитра Клячківського-“Клима Савура” та УНС в Галичині, якою керував Олекса Луцький-“Беркут”, були об’єднані в єдину Українську Повстанську Армію. Її очолив Роман Шухевич-“Тарас Чупринка”.

Традиційно вважалося, що Р. Шухевич став Головним командиром у листопаді 1943 р. і саме так досі пишуть більшість істориків. Частина з них при цьому зазначають, що УНС перетворена на УПА-Захід у грудні того ж року. Зустрічаються теж твердження, які датують призначення Р. Шухевича січнем 1944 р. Це при тому, що вже давно виявлені й оприлюднені документи, які дають підстави досить детально відтворити перебіг подій, пов’язаних із створенням єдиної УПА на чолі із Р. Шухевичем. У контексті діяльності УГВР цей процес був розглянутий у моїй статті “До початків діяльності Української Головної Визвольної Ради”, опублікованій 2007 року у 10 номері збірника “Український визвольний рух”.

Наказ УПА-Захід ч. 1 від 20 січня 1944 р., за підписом її першого командира Олександра Луцького-“Беркута” та його ад’ютанта Василя Чижевського-“Демида”, починається так:“Згідно з рішенням Головної Визвольної Ради з дня 5.12.1943 р. терен дотеперішнього військового діяння УНС називається УПА-Захід. Крім нової назви УПА-Захід можна вживати і старої назви УНС.”

Загальновідомо, що Українська Головна Визвольна Рада створена 11-15 липня 1944 р. Проте до того від імені Головної Визвольної Ради (ГВР) рішення приймав Провід ОУН. Зокрема, 22 січня 1944 р. датована постанова ГВР про призначення ступенів майора Василеві Сидорові-“Ростиславові Вишитому” та Дмитрові Клячківському-“Омелянові Кримському”, підполковника – Василеві Івахіву-“Сому”.

Інформація про засідання Проводу ОУН 5 грудня 1943 р. збереглася у протоколах допитів двох його учасників: Василя Охримовича та Олександра Луцького.

Так, В. Охримович 27 грудня 1952 р. свідчив, що в грудні 1943 р. на вул. Сикстуській (тепер вул. Петра Дорошенка) у Львові відбулася конференція Проводу ОУН за участі Романа Шухевича, Дмитра Маївського, Василя Кука, Дарії Ребет, Дмитра Грицая, Михайла Степаняка, Олександра Луцького, Миколи Арсенича та Мирослава Прокопа. Першим питанням наради було переведення УНС в УПА. З цього питання виступив Роман Шухевич, запропонував перейменувати УНС в УПА-Захід. Всі погодилися.

Про це ж таки засідання Проводу ОУН свідчив Олександр Луцький на допиті 6 серпня 1945 р. Серед учасників наради він назвав Романа Шухевича, Дмитра Маївського, Мирослава Прокопа, Дарію Ребет, Василя Охримовича, Василя Кука, Миколу Лебедя, Дмитра Грицая і себе. Р. Шухевич доповів про діяльність Української Повстанської Армії на Волині, визнав її такою, що себе повністю виправдала, і запропонував на базі УНС створити УПА в Галичині. Провід цю пропозицію підтримав.

Згаданий Василь Чижевський у своїй праці “Організація військової праці ОУН”, написаній приблизно 1947 року, про ці події писав:

“В зв’язку з поширенням УПА на всіх українських землях створюється центральний військовий осередок (штаб). Командування на всіх українських землях обняв Тур (Тарас Чупринка). До штабу входять Лицар, Перебийніс (після втечі з тюрми на Лонцького у вересні 1943) і ін. Цей штаб помалу переймає керівництво й контролю над усіма відділами УПА та працює над одноцілим організованням, оформленням та одноцільним правильником для всіх військових частин УПА – ОУН. Це знайшло свій вислів у першому наказі ГВШ (головного військового штабу) 5 грудня 1943 р., яким закінчився І організаційний період УПА–УНС, а зачинається вже новий етап боротьби УПА”.

І далі:

“ У місяці грудні 1943-го (19 або 22) приходить момент завершення організації УПА, яким, можна сказати, закінчується І етап організації і праці УПА, а починається новий етап в історії УПА.

Цим переломовим моментом є уконститування Головного військового штабу УПА та його перша конференція, що відбулася в грудні 1943-го (19 – 22 або 24). В конференції взяли участь командувачі УПА зі всіх земель. Команду над цілістю УПА обняв Тарас Чупринка (Тур).

Шефом штабу став Лицар (пізніше замінив його Перебийніс). До складу штабу ввійшли: Перебийніс, Карпович, Шелест, Андрієнко, Клим Савур, командир УПА-Південь та ін. На конференції ухвалено ряд рішень і постанов, якими закріплено організацію УПА та реорганізовано деякі ділянки. Ці рішення висловлені в наказі ГВШ ч. 1/43. Введено одноцілу організацію УПА для всіх українських земель. Знесена дотеперішня назва для повстанських відділів у Галичині УНС, а прийнята одна назва УПА.

УПА поділено на 3 групи:

1) УПА-Північ, яка обіймає терен Волинь і Полісся та північну Житомирщину по Дніпро. Командиром цієї групи далі остав Клим Савур.

2) УПА-Захід, що обіймає терен діяння цілу Галичину, Холмщину, Лемківщину, Буковину та Закарпатську Україну. Командиром цієї групи був Беркут (Андрієнко), а від лютня 1944 – Шелест (Конрад).

3) УПА-Південь з тереном діяння Вінницька, Кам’янець-Подільська, Дніпропетровська, Одеська, Херсонська і Миколаївська области та Бессарабія. Командиром її став провідник ОУН цих земель Леміш.

4) Заплянована була УПА-Схід, одначе поки що не введена”.

Із матеріалів, виданих за результатами конференції, на якій уконституйовано головний військовий штаб УПА, збереглися наказ ч. 2/43 від 18 грудня, інструкція ч. 3/43 від 19 грудня і тактична інструкція від 24 грудня.

У підсумку слід зазначити, що створення єдиної УПА та призначення її головним командиром Романа Шухевича-“Тараса Чупринки” слід датувати 5 грудня 1943 р., коли від імені Головної Визвольної Ради були прийняті відповідні рішення Проводу ОУН.

Published on 29 November 2012