Юлій Хвещук

Політика, як теревені

Сучасна політика вже давно професіоналізувалася, як окремий напрямок «шоу-менстава» (українською мовою – «розважальники публіки», «блазні» тощо).

Сучасна політика вже давно професіоналізувалася, як окремий напрямок «шоу-менстава» (українською мовою – «розважальники публіки», «блазні» тощо). Тому й головні події (принаймні, у трактуванні ЗМІ, а, отже, і в суспільній свідомості), відбуваються зовсім не у сесійній залі парламенту, а у прямих ефірах різних «ток-шоу» (українською – «теревенях»). Щоби люди звикали до політики, як розваги, котру вони самі ж собі купляють (голосами), обираючи той чи інший різновид (дотепніша, примітивніша, агресивніша тощо). І не замислювалися, а що там відбувається у тій сесійній залі, які закони приймають, хто з ким домовляється, хто за чиї пропозиції голосує… Все найважливіше – лише ввечері, на «теревенях». Ось і знову…

В ефірі телепрограми Савіка Шустера народний депутат, комуніст – мільйонер Євген Царьков під час дискусії заявив, що свого часу НКВД «мало розстрілювало бандерівців». Звичайно, це спричинило обурення в студії, словесну перепалку. Симпатії лягли на бік «Свободи», Царьков вкотре публічно збадьорив свій частково спорохнявілий, частково свіжий антиукраїнський електорат.

Але ж не можна отак просто допустити, щоб така відверта провокація пішла на користь тільки одвічним ідеологічним противникам – націоналістам та комуністам. А інші політичні сили?! Отож, у перерві, київська журналістка Тетяна Чорновол (кандидат у народні депутати від «Батьківщини»на Львівщині) вліпила Царькову ляпаса. Про що в Інтернеті, вочевидь, з жіночої солідарності, оперативно повідомила народний депутат Ірина Геращенко (тепер – кандидат від партії УДАР), при цьому назвавши її «Чорновіл» (так воно краще звучить для львівських виборців).

Та це ще не все. Далі в студії з’явилася Ганна Герман. Вона не могла допустити, щоб ефект від базікання Царькова розподілився лише між комуністами та опозицією. А як же «піар» для ПР?! І радник Януковича заявила: «Коли я сьогодні почула, що мало стріляли, я подумала, що якщо потраплю в наступний парламент, то перший законопроект, який я внесу, буде законопроект про заборону комуністичної ідеології». Ось так! ПР – захисник українців від людиноненависницької, антиукраїнської ідеології!? Бува ж таке… Бува. Наприклад, в Молдові, де 12 липня парламент офіційно засудив комуністичний режим і заборонив комуністичну символіку. Проти були лише комуністи та соратники-соціалісти. Але в Україні, у виконанні регіоналів?… Навіть не смішно.

Мало того, Герман взялася розвивати «успіх» і продовжувала дивувати публіку. Тепер стосовно прийнятого 18 вересня у першому читанні законопроекту, яким пропонується ввести кримінальну відповідальність за наклеп: «Президент України в такому вигляді як цей законопроект сьогодні є, підписувати його не буде і я беру на себе відвагу сьогодні публічно про це заявити».

Мужня жінка! Але для чого ж тоді 18 вересня парламентська більшість приймала цей документ, спрямований, насамперед, проти журналістів і представників політичної опозиції? Щоб Янукович виступив таким собі «захисником свободи слова», «демократичних цінностей»? Чи, можливо, покарання штрафом в розмірі від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 107,3 тис. грн. до 268,25 тис. грн.) або виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волі до двох років – в Адміністрації Януковича в останній момент визнали «недостатнім», надто «гуманним»? Знаючи теперішню владу – скоріше віриться у друге. У те, що на Банковій вирішили – якщо вже затягувати пояс на горлі свободи слова, то вже міцніше, надійніше, щоб шийні хребці хрускотіли.

Ось так – одна фраза в телеефірі, а скільки різноманітних політичних дивідендів.

Що можна сподіватися від сучасних політиків, які працюють на «теревенях», в коридорах парламенту перерозподіляють те, що ще залишилося від національного багатства та державного майна, а потім в ресторанах «закріпляють» досягнуті непублічні домовленості публічних непримиренних противників?

Кардинальних змін на краще? Так, можливо. Для них, але не для українців.

Боротьби з корупцією? Можливо - серед вчителів чи медсестер, які отримали на знак вдячності коробку цукерок. Але не серед отримувачів мільйонних тендерів.

Соціальної справедливості? Безумовно – кожен громадянин повинен отримати гарантовані можливості продовжувати спостерігати за вечірніми комедійними політсеріалами.

Чи потрібна така політика? Їм – так. Українцям – ні. І про це всім нам потрібно сказати 28 жовтня. Сказати «Так!» новим, українським політикам, які нарешті творитимуть Українську Україну!

Published on 24 September 2012