Микола Витриховський

Знову про мову

З теорії пропаганди відомо, що основне – це добре збрехати, щоб волосся стало дибом. Коли люди розберуться і зрозуміють, що це неправда, брехня за цей час зробить свою справу й мети досягнуто.

З теорії пропаганди відомо, що основне – це добре збрехати, щоб волосся стало дибом. Коли люди розберуться і зрозуміють, що це неправда, брехня за цей час зробить свою справу й мети досягнуто. Україна унікальна країна за людськими талантами й природними багатствами. Розумна думка запрограмована людині, або «зернина», кинена в українську землю дають багатий урожай. На жаль, в ідеологічному відношенні, він інколи буває негативного змісту, зокрема антидержавного і антинаціонального характеру, чого немає в жодній великій розвиненій незалежній державі світу (з єдиною державною мовою). Останнім часом антиукраїнські сили розвернули штучно надуману мовну політику, якою хочуть поділити громадян України, розкрутити приховано сепаратизм і по частинах (шматками) проковтнути соборність, а згодом і незалежність України. Все це дозволяється робити ворогам незалежності України з середини при підтримці зовнішніх недоброзичливців нашої держави.

З погляду представника технічної інтелігенції, як доведено практикою, переклад з однієї мови на іншу здатні зробити фахівці, які досконало володіють обома мовами, про що не говориться у непотрібному Україні не фаховому мовному проекті з 18-ма мовами?! (з виступу народного депутата України М.Косіва в «Літературній Україні» від 7 червня 2012 р.). У Верховній Раді, мабуть, немає ні однієї людини, яка хоча б погано володіла 18-ма мовами (до мов зараховані навіть діалекти). Там навіть державною українською мовою не всі володіють на достойному рівні. Для чого показувати перед всім світом мовну нефаховість і пропонувати людям те, чого самі не знають і не можуть, не кажучи вже про неконституційність пропозиції, недоцільність, незручність та руйнівність для держави і її стабільності та непотрібне марнотратство великих грошей громадян України.

Європейці не мають і не будуть приймати таких мовних антидержавних законів, щоб бути господарями, а не наймитами у власній державі. Непотрібні вони Україні. Європа не вимагає від нас і не може вимагати того, чого в неї не має.

Чи повинен депутат особисто і матеріально відповідати за проголосований закон, який приносить людям і державі шкоду, в тому числі і матеріальну, оскільки він присягав на вірність Україні і не має права порушувати присягу, незалежно від того, до якої партії він належить?

Якщо українська конституція вважається найкращою в Європі, то для чого її змінювати і робити найгіршою, де фактично нехтується українська мова, навіть у державних установах та багатьох засобах масової інформації, чого немає в жодній великій державі світу, навіть, якщо вона федеративна (наприклад Росія, де державна мова російська, немає ні одного українськомовного телеканалу, або газети для мільйонів українців, на відміну від Канади, або росіян в Україні).

До речі, я не чув, щоб автори мовного проекту згадали (може вони не знають), що в 1934 р. в Парижі на всесвітньому конкурсі краси мови, на якому українська мова зайняла друге місце з мелодійності після італійської мови, а за іншими особливостями (фонетикою, фразеологією та лексикою) третє місце після французької і перської мов (російська далеко позаду). Це повинен знати не лише депутат, але й учень, для якого ці матеріали мають подаватися у шкільному підручнику. Після Другої світової війни (я пам’ятаю) в Києві були видані буклети на чотирьох сторінках, де все це було описано. Сьогодні в товстих довідниках про Україну ця інформація відсутня. Не розумію, чому громадянам України нав’язують думку про другу державну мову, щоб їхні діти не знали однієї з найкрасивіших мов світу, зокрема і української пісні, яка давно високо оцінена західними (світовими) фахівцями! Щоб не бути голослівним для прикладу наведу висловлювання чеського науковця (L. Niederte): «Український фольклор, а надто пісні, вражають своєю моральною чистотою, високим ідеалізмом, глибиною думки, духовною красою, що створити їх міг лише народ дуже високої, старої культури, глибокого християнського світогляду». Німецький перекладач українських народних пісень (F. Bondenstedt) писав: «Створити такі всебічно досконалі народні пісні міг лише народ надзвичайно високої культури», «Українська пісенна поезія є найвища не тільки серед слов’ян, а й у світі». Німецький критик (J.Jahrgand) писав: «Українська мова має гармонійність і м’якість найвищу серед слов’янських мов і тому з них найліпше надається до співу й музики. Українська народна поезія найбагатша в Європі, вона має величезні, невичерпні скарби, має найвищий поетичний розмах та яскравість вислову». На закінчення хочу згадати перекладача українських пісень (V. Frantzos): «Українська народна пісня перевищує пісні інших народів своїм поетичним, етнічним багатством і глибиною почуття». Німецькі композитори Бах, Вебер, Шуберт, Моцарт, Бетховен використовували мелодії українських пісень у своїх творах.

Ті, хто хоче принизити українську мову, жодного разу не згадали (може не знають) всесвітньовідомого російського філолога, академіка Петербурзької Академії наук О. Шахматова (1864-1920) дослідника російської мови. Редактор академічного «Словаря русскаго языка» (1891-1916 рр.) Шахматов писав: «Родина нашего великорусскаго литературного языка – БОЛГАРІЯ. Но образовался онъ въ Кіевћ, гдћ испыталъ впервые благоприятное вліяніе народной среды, окончательно развился онъ въ Москвћ…». Зразу виникає запитання, якою мовою спілкувалися угро-фінські племена в ІХ-ХІІІ ст. до прийняття християнства. Що там жили фінські племена відомо з атласу історії СРСР для 8-го класу, по якому старше покоління вчилося за часів Союзу. Аналогічні мапи опубліковані європейцями в історії про східних слов’ян.

З прийняттям християнства в церкву прийшла Біблія, написана церковнослов’янською (болгарською) мовою. В побуті і дома українці користувалися і користуються рідною українською мовою на відміну від росіян (стара назва московіти), які прийняли церковнослов’янську (болгарську, за О.Шахматовим) і сьогодні нам нав’язують її (вона і їм за походженням не рідна)?!

Якщо бути справедливим не треба забувати, що з другої половини XІII ст. Московія була вподовж сотень років улусом Золотої Орди, в якому значна частина керівництва була татарського походження, ввела свої порядки, а в мову і свої слова, змінила частково генетику (змішанні сім’ї керівництва) в напрямі східної (монголотатарської) ментальності, що відчувається і сьогодні у взаємовідносинах з сусідами. Митрополит Смоленський і Калінінградський (сьогодні Паріярх Московський) Кирил, виступаючи з грунтовною доповіддю про Олександра Невського на заході «Ім’я твоє Росія», серед висновків наголосив: «Татарське нащеплення Росії» (по пам’яті, я особисто слухав його виступ).

Треба нагадати, що за Петра І, особливо, Катерини ІІ (німкені) різко обривається (припиняється) культурний вплив України на Московію, яка змінює назву держави на Російську імперію. Замість українських вчителів масово запрошують німців, французів, які продовжують освітні реформи (укладають словники, енциклопедії тощо).

Оскільки словниковий запас слів був недостатній, вони його доповнюють німецькими, французькими словами (яких часто не розуміє простий народ). Таким чиним московська (російська) мова складається з угрофінськи, татарських, слов`янських (в тому числі і українських), німецьких, французьких та інших слів (мовний вінігрет), на відміну від української, яка має основу українську, а незначна кількість іншомовних слів, які доповнюють її.

Про штучність молодої російської мови свідчать дослідження професора М.Фаснера, опубліковані в журналі «Вопросы языкознания» (1957 рык, №5). На основі аналізу етимологічного словника О.Н.Трубачова, він зробив висновок, що російські слова мають таке походження (запозичення): 58,3% - із європейських слів, 29,5 % українських слів, 10,3% невідомого походження , 0,9 % московського (російського) походження.

Чи є у світі держава, парламент якої погодився би свою рідну, красиву, поетичну, досконалу, мелодійну, м’яку, співучу державну мову принизити, а згодом відсунути від навчання дітей і спілкування в державних органах?!

За конституцією Україна унітарна держава з українською державною мовою на всій її території, а все інше – від лукавого. Ці «мовні» маніпуляції принижують українців на їх рідній, Богом даній, землі.

Published on 21 September 2012